новини: Люди

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну битва за Донецький аеропорт була одним з найзапекліших моментів війни. Ми поговорили з військовим медиком-капеланом, який був свідком тих подій та воює й досі. Він поділився спогадами про битву кіборгів за аеропорт та розповів, як наші бійці боронять Україну зараз.

Раніше він був вчителем, тепер “Зауч” — за позивним. Бахмутянин Олександр до березня 2022 року працював у місцевій школі №7,  тепер він мінометник. Зброю до рук взяв аби цього не довелося робити його учням та синові. Зараз він в рідному місті, але в іншій ролі — обороняє його.

Війна залишає відбиток у душі на все життя. Мільйони українців виїхали у безпеку, але живуть із сумом за рідною домівкою, минулим життям, родиною поруч. Три мешканки Донеччини поділилися своїми історіями та розповіли, що відчувають.

Наталія Бондаренко зі Слов’янська останні 5 років допомагає людям поважного віку. Коли в Україні спалахнула повномасштабна війна, жінка мусила виїхати з рідного міста, але своєї справи не покинула. Зараз вона продовжує займатися доброчинністю вже у Кропивницькому. Наталія розповіла нам про нові проєкти, допомогу переселенцям та важливий візит у Францію.

В одне з найнебезпечніших міст Донеччини почали повертатися люди, зокрема пенсіонери та родини з дітьми. В Авдіївці вже знову живуть понад 2,5 тисячі людей.

“Я втомився цуратися сам себе”, — каже краматорчанин Дмитро Павлов, який роками не міг наважитись на камінг-аут. Зробити важливий для себе крок він зміг після тяжкого поранення, якого дістав на передовій. Як на це зізнання відреагували побратими та наскільки важко бути геєм у ЗСУ, Дмитро розповів в інтерв'ю нашим журналістам.

Працю волонтерки Наталі Киркач зі Святогірська цьогоріч відзначили президентською нагородою “Золоте серце”. Жінка вже понад 8 років очолює благодійний фонд “Слов’янське серце”, який допомагає постраждалим від боїв на сході України. Наталя розповіла про свою працю, поранення, яке пережила, складну реабілітацію після нього та віру в українську перемогу, яку допомагають наближати українські жінки.

У Франції після тривалої боротьби з онкологією померла керівниця громадської організації “Світлячки благо”, журналістка з Костянтинівки Сірануш Арутюнян-Бозоян. Вона залучала гуманітарну допомогу для рідного міста та проводила заходи для місцевої вірменської громади.

На час війни о 9 ранку українці вшановують пам’ять тих, хто загинув під час війни з Росією. 20 грудня згадаймо бійця ТРО Єгора Шумаєва з Краматорська, який віддав життя, захищаючи Україну.

Автор відомої на весь світ обробки “Щедрика” Микола Леонтович деякий час жив у сучасному Покровську. На думку краєзнавців, саме тут він міг працювати над однією з версій легендарної хорової композиції. Сьогодні видатному українцю виповнюється 145 років.

О 9-й ранку в Україні вшановують всіх, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 13 грудня згадаймо солдата Костянтина Саліна з Мирнограда, який віддав життя, захищаючи рідну землю.

У листопаді юні робототехніки з Вугледара, Кам'янки-Дніпровської та Черкас успішно виступили у міжнародному фіналі World Robot Olympiad 2022. Золота вони не взяли, однак срібні та бронзові сертифікати отримали. Перемога чекала їх попереду — на фестивалі Robotex International 2022 учасники середньої ліги вибороли 1 місце.

Щодня о 9-й годині ранку українці вшановують хвилиною мовчання тих, хто загинув під час війни проти Росії. 6 грудня вшануймо Юрія Кавчака зі Львівщини, який загинув на Донеччині, відбиваючи рідну землю у ворога. 

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять співвітчизників, які загинули під час війни з Росією. 29 листопада згадаймо командира інженерно-саперного взводу Сергія Мороза зі Слов’янська. Чоловік віддав життя, захищаючи рідну землю.

Олена Ковтун 17 років прожила в Бахмуті та працювала у приватному кабінеті майстром манікюру. Війна та хвилювання за доньку змусили родину Ковтунів покинути Бахмут та евакуюватись у Харків. Пройшов лише місяць і Олена посеред міста потрапила під обстріл росіян. З неї дістали до десятка осколків і вона проходить реабілітацію. Олена поділилась з нашими журналістами своєю історією евакуації та досвідом життя під час війни. 

З квітня військові  103-ї окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ зі Львова обороняли від російських загарбників мешканців сходу. Крім того, з перших днів служби на Донеччині вони допомагали людям, які залишилися в прифронтових містах і селах. Ми розпитали про їхні стосунки з місцевими та як саме наразі вдається допомагати людям на лінії фронту.

О 9 ранку в Україні вшановують хвилиною мовчання всіх, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 15 листопада згадаймо Дмитра Масюка зі Львівщини, який віддав життя, захищаючи рідну країну.

На час війни о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув у війні з Росією. 8 листопада згадаймо Владислава Косенкова з Миколаївщини, який віддав життя, захищаючи рідну землю.

На час війни о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув у війні з Росією. 6 листопада згадаймо Ярослава Середу зі Львівщини, який віддав життя, захищаючи Україну.

Майже 6 років пекарня Артема Падалки зі Святогірська робила хліб і випічку для мешканців Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити. Та коли загарбники відступили, Артем вирішив повернутись до улюбленої справи, аби нагодувати людей хлібом. Його він продає за доступною ціною, а ще кожного дня безкоштовно роздає по 300 буханок.