Тег: Артемівськ

11 січня 1942-го нацисти стратили в алебастрових штольнях тодішнього Артемівська сотні містян, більшість з яких були євреями. За оцінками радянської сторони, там загинули понад 3 тисячі людей. Після деокупації містяни кілька днів ходили серед решток сотень трупів, намагаючись знайти загиблих родичів, сусідів, знайомих. Багато кого опізнавати не було кому: у виробках гинули цілими сім’ями.

Близько опівдня 10 жовтня 2003 у мирному Бахмуті пролунали потужні вибухи. Володимир Чоботок тоді на свій розсуд скерував у епіцентр вибухів спецтанк, який заливав усе водою кілька діб. Цим Чоботок врятував місто від знищення. Ольга Біленко зі школи, яка знаходилась майже впритул до цих військових складів, з колегами евакуювала школярів. Школярка Ірина Яблонська у цей момент була у школі в кілометрі від епіцентру вибухів. Всі вони для історії згадали вибухи на складах в Артемівську через 20 років. 

Андрій Гонтарьов до 2014-го був бізнесменом та екс-депутатом міськради Бахмута. А вже у березні того року опинився серед блокувальників військових складів ЗСУ у Парасковіївці. Його впізнав, як одного зі своїх викрадачів у день “псевдореферендуму” у травні 2014-го, журналіст опозиційної російської “Нової газети”. Нещодавно Гонтарьов з’явився у відео на окупаційних ресурсах та детальніше розповів, що воює проти України з 2014 року. 

10 вересня у Міжнародний день пам’яті жертв фашизму світ вшановує загиблих у Другій світовій війні — і військових, і цивільних. Аби показати масштаби людських жертв у всій Україні, публікуємо поіменний перелік цивільних у Бахмуті (тоді місто Артемівськ), які загинули у місті масової страти, чиї імена вдалося встановити. У цьому списку — понад пів тисячі прізвищ, переважно євреїв, яких знайшли загиблими у зачиненій камері алебастрового рудника. Більше прізвищ ми знайшли в ізраїльській базі даних.

23 серпня 2014 року сотні мешканців Бахмута зібралися на стадіоні у центрі міста та розтягнули найбільший у світі прапор України. Це було невдовзі після звільнення цього та багатьох інших міст і сіл Донеччини від російських найманців. Про цей день ми поговорили з бахмутянином Олександром Івченком, який був на святкуванні та зробив кілька пам'ятних фото. Чоловік розповів та показав, як це було.

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

За кількасотрічну історію Бахмут декілька разів згорав вщент, його бомбили з повітря чи підривали споруди з землі. А місцеві жителі гинули від голоду, епідемій, під час масових страт. Як це було та чи є надія на відновлення цього разу — розмовляємо з місцевим істориком. 

22 червня 1941 року в Україні почалася німецько-радянська війна. Як це було та що це значило для місцевих — розповів у своїх спогадах уродженець Бахмута Володимир Пільчик. 1941 року він був допитливим 6-річним хлопчиком, тому багато що запам’ятав. А на схилі життя записав спогади та видав їх книгою. Публікуємо найцікавіші фрагменти.

Краєзнавиця з Бахмута придбала на аукціоні лист-“трикутник” з фронту часів Другої світової. У ньому боєць пише до щойно звільненого від нацистів міста своїм рідним. А інший знавець історії визначив, що листа ймовірно написав 21-річний льотчик Борис Єремеєв, який за пів року загине. Розповідаємо як краєзнавці дізналися про людину з минулого, яку ніколи не бачили, та як ви можете зробити те саме з відкритих джерел.

На Донеччині волонтери ГО “Бахмут Український” зібрали на відео спогади про події лютого 2015-го. Про те як приймали у себе в тодішньому Артемівську по кількадесят військових, відновлювали їхню довіру до людей та готові були все зробити для допомоги армії. 

У 1999-2001 роках Наташа Ванчек приїхала з Сан-Франциско до Бахмута, тоді Артемівська, як волонтерка Корпусу Миру США. Вона працювала у громадській організації “Бахмат”. Наташа поділилася світлинами з різних міст Донеччини того періоду. На фото — сюжети з Бахмута, Соледара, Дружківки, Слов’янська та Донецька. 

11 січня 1942-го нацисти стратили в алебастрових штольнях тодішнього Артемівська сотні містян, більшість з яких були євреями. За оцінками радянської сторони, там загинули понад 3 тисячі людей. Після деокупації містяни кілька днів ходили серед решток сотень трупів, намагаючись знайти загиблих родичів, сусідів, знайомих. Багато кого опізнавати не було кому: у виробках гинули цілими сім’ями. Розповідаємо про Голокост та цей злочин, і публікуємо портрети деяких жертв.

У ніч проти 14 жовтня російська армія завдала удару по унікальній будівлі Бахмута, якій понад 120 років. Тут у різні епохи була повітова земська управа, управління Північно-Донецької залізниці й вугільної промисловості, а згодом — коледж залізничників. Тут уперше на Донбасі підняли український прапор. Будівля була перлиною місцевої історії та архітектури. Росіяни знищили цю спадщину.

82 роки тому — 29-30 вересня 1941-го нацисти розстріляли у київському Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Ті масові вбивства стали лише початком “Бабиних Ярів” по всій Україні: 11 січня 1942-го в тодішньому Артемівську (нині ㅡ Бахмуті) нацисти замурували в алебастрових штольнях близько 3 тисяч містян. Цю трагедію пам’ятають як “Артемівський Бабин Яр”.

Через відкриту війну Росії багато хто покинув рідний край та не може сходити на поминальні дні на могили своїх рідних. Ми відвідали Маріупольське кладовище у Бахмуті на Донеччині як місце пам’яті про дорогих містянам людей. І життя цих людей — це відображення історії країн, в яких вони жили.

У власному будинку в Бучі росіяни застрелили екс-нардепа Олександра Ржавського. Наприкінці 1990-х цього бізнесмена та проросійського політика родом з Краматорська обрали до Верховної Ради виборці Бахмута та Красного Луча. Та війська тих, кого підтримував екс-політик, щадити його не стали. Що про це розповідають журналісти та доньки Ржавського — читайте далі.

Мати Майї Кремезної загинула в неї на очах поруч з їхнім домом. За 7 років 14-річна дівчинка перенесла декілька операцій, але втрачає слух та досі потерпає від пережитого.

4 лютого 2016 року Артемівську повернули його історичне ім’я. Але до цього місто декілька разів переходило з однієї назви на іншу. Коли це було та що в цей час відбувалося у місті — читайте далі.

9 грудня виповнюється 145 років від дня народження лікаря, зоолога, епідеміолога, дослідника птахів українського сходу та засновника Бахмутського краєзнавчого музею Бориса Вальха. Невдовзі на його честь встановлять меморіальну дошку.

Ці четверо іноземок були волонтерами на сході України ще коли саме слово “волонтер” не всі місцеві розуміли та ставилися підозріло. Що вони тут робили та як згадують свій досвід — розкажемо в статті.