Тег: Бахмутський краєзнавчий музей

Понад століття тому у Бахмуті місцева рада депутатів вирішила знищити великі запаси горілки та спирту, і вилила тисячі відер алкоголю у річку. Це під час кількарічного “сухого закону”, анархії, яка наростала, та світової війни, що все ще тривала. Що сталося потім — дізнавайтесь з історичної статті, яку коментує місцевий історик. 

Священник з Поділля Юхим Сіцінський з кінця ХІХ століття досліджував історію рідного краю — церков, фортець, археологічних памяток тощо. Зібрані ним артефакти стали основою історичного музею Кам’янця-Подільського, а видані ним праці з історії Поділля —  фундаментальними. Та маловідомою є бахмутська сторінка з життя вченого: на українському сході вчений жив та працював чотири роки.

У вересні 1917 року у Бахмут на 5-денний з'їзд приїхали шкільні вчителі з найближчих містечок та сіл. Обговорювали педагогічні справи, але мовне питання і тоді додало пристрастей. Як вчителі ставилися до українізації школи та київської влади, як виборювали право  виступати українською та які рішення ухвалювали — читайте в архівній статті того часу та сучасному коментарі від історика. 

Зберігач книжок під час революцій, воєн та репресій. Бібліограф-енциклопедист, фундатор бібліотечної справи в Україні, який ще за життя став легендою. Блискучий історик, людина з феноменальною пам’яттю, яка працювала у бібліотеках Донеччини, Києва та Львова. Все це про видатного бібліографа України Федора Максименка. До Дня бібліотек розповідаємо про нього детальніше.

21 вересня у лікарні Ізраїлю від тяжкої хвороби померла директорка краєзнавчого музею Бахмута Олена Смирнова. Жінці було 59 років. Її поховають неподалік від Хайфи.

10 вересня у Міжнародний день пам’яті жертв фашизму світ вшановує загиблих у Другій світовій війні — і військових, і цивільних. Аби показати масштаби людських жертв у всій Україні, публікуємо поіменний перелік цивільних у Бахмуті (тоді місто Артемівськ), які загинули у місті масової страти, чиї імена вдалося встановити. У цьому списку — понад пів тисячі прізвищ, переважно євреїв, яких знайшли загиблими у зачиненій камері алебастрового рудника. Більше прізвищ ми знайшли в ізраїльській базі даних.

Бахмутянин знайшов історичне фото, яке показує, який вигляд мав центр Бахмута понад століття тому. Ця листівка була раніше невідомою як містянам, так і місцевим історикам. На ній житлові та комерційні будівлі центру міста, які пережили три уряди — царський, радянський та нацистський.

82 роки тому — 29-30 вересня 1941-го нацисти розстріляли у київському Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Ті масові вбивства стали лише початком “Бабиних Ярів” по всій Україні: 11 січня 1942-го в тодішньому Артемівську (нині ㅡ Бахмуті) нацисти замурували в алебастрових штольнях близько 3 тисяч містян. Цю трагедію пам’ятають як “Артемівський Бабин Яр”.

Евакуація, звірства окупантів, знищення інфраструктури, зрадники. Те, що спостерігають та переживають українці зараз, було й з попередніми поколіннями 81 рік тому. Згадаймо як це було та порівняймо з нинішньою війною, в якій тодішні визволителі тепер грають роль окупантів.  

Її автор — місцевий збирач колекції цегли та черепиці, співробітник Бахмутського краєзнавчого музею — видав книгу власним коштом. В ній “абетка” бахмутських цегляних клейм та десятки дивовижних історій про місцеві підприємства та людей.

На світлині 1913 року — сотні бахмутян у центрі міста. Люди зібрались на похорон відомого місцевого лікаря, який трагічно загинув. Аби встановити, що на світлині дійсно Бахмут, краєзнавці провели ціле розслідування.

9 грудня виповнюється 145 років від дня народження лікаря, зоолога, епідеміолога, дослідника птахів українського сходу та засновника Бахмутського краєзнавчого музею Бориса Вальха. Невдовзі на його честь встановлять меморіальну дошку.

Видатний український філософ-мандрівник, просвітник, письменник та композитор Григорій Сковорода жив на Слобожанщині у 18 столітті. Глибина його думок та широта світогляду вражають і нині.

У Бахмуті двоє митців досліджують долю своїх предків та країн у спільному проєкті “Сліди коней”. Це можна побачити на голих стінах музею до 8 листопада.

Чим радянське мислення схоже на вірус, навіщо Росія знову взялася за план “Новоросія” та коли свобода слова може стати небезпечною – розповів бахмутянам один з авторів закону про декомунізацію.

Нардеп та історик разом з журналістами та громадськими діячами запрошує 24 травня на круглий стіл у Краматорську та зустріч у Бахмуті. 

Добірка ідей куди сходити та що зробити до початку літа: самим, з друзями або родиною. Звісно, у ЗІЗі, на  відстані та із санітайзером.   

Поминальна неділя минула, сьогодні Радониця. І містяни відвідують могили своїх рідних. Ми ж пішли на кладовище на екскурсію, щоб інакше поглянути на минуле міста. 

Видатний зоолог та епідеміолог прожив у Бахмуті третину життя і тут похований. Але місць його пам’яті, окрім як в Бахмутському музеї, донині не було. 

21 березня в Бахмутському краєзнавчому музеї можна було познайомитися з українським істориком та журналістом Вахтангом Кіпіані. Він приїхав презентувати книгу-збірку документів з архіву колишнього КДБ УРСР про справу українського поета Василя Стуса. Політик Віктор Медведчук подав в суд на історика: хотів заборонити розповсюдження книги, де згадується про Медведчука-адвоката поета. Але це не вдалося. Якщо ви пропустили зустріч або ж хочете згадати її — ми зібрали короткий конспект з неї.