Тег: фермери

“Ми не можемо скласти руки та чекати допомоги — треба працювати”, — каже фермер Олександр Скляров зі Святогірської громади. Він один з тих, хто не став чекати розмінування від держави та почав очищувати сільгоспземлі від вибухонебезпечних предметів самотужки. У 2024 році для таких як Олександр у Донецьку область зайшли працювати міжнародні оператори розмінування. Однак їхні ціни та умови влаштовують не всіх. Про успіхи, складнощі та перспективи розмінування сільгоспполів Донеччини ми поговорили з фермером, сапером ДСНС та посадовицею ДонОВА.

Майже три тисячі мін, артилерійських снарядів, гранат, авіабомб та інших вибухонебезпечних предметів знайшли на сільгоспполях у Донецькій області за два роки відкритої війни. Їх знешкоджують співробітники ДСНС.  

У березні 2024 року в Україні відновили програму часткового відшкодування вартості сільгосптехніки. Програма мала попит до відкритого вторгнення, але через брак грошей її довелося зупинити. Тепер аграрії, які втратили техніку через бойові дії, знову можуть повернути чверть витраченої суми.

41 сільгосппідприємство Донеччини визначили критично важливим. Вони можуть бронювати своїх співробітників від мобілізації. Розповідаємо, за яких умов аграрії можуть одержати для свого підприємства статус критичного.

Щонайменше третина сільгосппідприємств підконтрольної частини Донеччини зазнала збитків через бойові дії. Майже 5 млрд грн вони втратили з початку повномасштабного вторгнення. Ці фермери продовжують працювати, а в ОДА ведуть реєстр постраждалих, аби ті могли отримати компенсації.

У липні двоє фермерів з Бахмутського району вчергове поїхали у своє рідне село Стряпівку, щоб забрати худобу і речі. Під час поїздки Вадим та його племінниця Ірина потрапили у полон, бо в село зайшли окупанти. Повернутися додому їм вдалося лише через 41 день після тижнів “на підвалі”, кількох діб блукань окупованою територією та депортації в Росію. Детально — в інтерв’ю.

Костянтин Конєв з прифронтової Жованки забезпечує молоком і медом усе селище та ще кілька поблизу. Його бджоли живуть у вуликах, придбаних на грантові гроші, а кози пасуться неподалік від укріплень бойовиків. Попри складнощі чоловік з матір’ю посеред розрухи намагаються побудувати успішну родинну справу.