Новини: історія

Цим плівкам — майже 100 років. Раніше їх можна було подивитися за гроші, а тепер їх виклали в інтернет. На одних кадрах велосипедисти їдуть у пробіг між Бахмутом і Харковом, на інших — місцеві жінки марширують і літають на аеростатах. Тут можна побачити, як раніше видобували сіль і як виглядала скляна фабрика у Бахмуті.

Читати далі

Бахмут від А до Я. Святкова абетка до Дня міста

2021-09-11 18:56
Анастасія Шибіко, Маргарита Днєпровська, Микита Днєпровський

Сьогодні Бахмуту виповнюється 450 років. Місто починалося з невеличкого прикордонного поселення, згодом перетворилося на розвинений центр двох регіонів, перенесло занепад у часи нацистського поневолення та відродилося знову. Тут з’явилися на світ і виросли безліч талановитих людей, які вписали свої імена в історію країни та світу.

Читати далі

Ясмін Зьонер — німецька історикиня та викладачка Гайдельберзького університету. А в середині 2000-х вона рік прожила у Бахмуті як ековолонтерка. Вже 8 років, або майже чверть свого життя, вона пише дисертацію про розслідування нацистських злочинів у СРСР та Німеччині. 

Читати далі

Британська історикиня Вікторія Донован вивчає промисловий схід України. Вона приїхала на Донеччину на 10 днів. Ми розпитали дослідницю чим її вабить наш регіон, що знають уельські школярі про валлійських “гастарбайтерів” на Донбасі та чому у її валізі каміння. 

Читати далі

На старовинних листівках-метеликах можна знайти краєвиди Бахмута, Слов'янська, Луганська, Харцизька та Дебальцевого.

Читати далі

У День національного свята Португалії ми розповімо про дивовижного чоловіка з Бахмута, на честь якого у португальському містечку назвали вулицю. А музеї та бібліотеки цієї країни донині зберігають його книги та рукописи.      

Читати далі

Американські розвідники іноді оприлюднюють документи, з яких зняли гриф секретності. Серед таких ми знайшли свідчення невідомого полоненого іноземця, якого утримували після Другої світової неподалік від Артемівська та змушували працювати на глиняному кар’єрі сучасного Часів Яра. Що ця людина розповіла ЦРУ про життя в Артемівському районі наприкінці 1940-х читайте в матеріалі.

Читати далі

Наприкінці травня дослідниця українського національно-визвольного руху Аліна Понипаляк випустила книгу про життя останнього очільника УПА Василя Кука. Аби написати її, довелося збирати відомості звідусіль крихта за крихтою. Про успіх книги та значимість її головного героя для українців авторка розповіла нашим журналістам.

Читати далі

Поминальна неділя минула, сьогодні Радониця. І містяни відвідують могили своїх рідних. Ми ж пішли на кладовище на екскурсію, щоб інакше поглянути на минуле міста. 

Читати далі

Військові листи-трикутники – єдине, що пов’язувало солдатів з їхніми рідними під час Другої світової війни. Вони не розкажуть про причини і наслідки війни, про підписані договори, не замінять підручник з історії. Вони розкажуть про людей, справжніх, зі своїми історіями, трагедіями та переживаннями, людей, які звикли починати свої листи з фрази «Я живий, здоровий, чого і вам бажаю».

Читати далі

Знавець місцевої історії розповідає, як правильно звуться популярні бахмутські місця відпочинку, та що було біля них понад століття тому. 

Читати далі

35 років тому бахмутського викладача Бориса Іщенка забрали на 3 місяці працювати біля розтрощеного вибухом реактора Чорнобильської АЕС. Відмовитись їхати туди можливості не було. Що він робив за кількасот метрів від 4-го енергоблоку, які наслідки опромінення має зараз та чи відчуває, що все було не дарма — ми розпитали в чоловіка особисто. 

Читати далі

Раніше вважалося, що вугілля на Донбасі знайшов  російський рудознавець Григорій Капустін. Так ось, це — не так. Його тут взагалі не було. 

Читати далі

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши пристрасть до шахів на все життя. Майже століття тому він красиво грав на останніх турнірах Російської імперії, а в перші роки існування СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав всі ці свідчення зльотів та падінь у книгу, яка невдовзі побачить світ. І розповів про все Вільному радіо.

Читати далі

21 березня в Бахмутському краєзнавчому музеї можна було познайомитися з українським істориком та журналістом Вахтангом Кіпіані. Він приїхав презентувати книгу-збірку документів з архіву колишнього КДБ УРСР про справу українського поета Василя Стуса. Політик Віктор Медведчук подав в суд на історика: хотів заборонити розповсюдження книги, де згадується про Медведчука-адвоката поета. Але це не вдалося. Якщо ви пропустили зустріч або ж хочете згадати її — ми зібрали короткий конспект з неї. 

Читати далі

Кобзар ніколи не бував на Донбасі, але з краєм його пов’язували друзі та знайомі. А вшановувати пам’ять Тараса Григоровича на Донеччині почали понад 120 років тому. У день народження Шевченка розказуємо про його зв’язок з регіоном. 

Читати далі

Історія життя Миколи Самуїловича Вольвача розпочалася 100 років тому. На його вік припали становлення та розпад держави, голод і війна, оголошення незалежності та сучасні роки. Учасник війни та досвідчений молдавський криміналіст своїм домом вважає Бахмут, бо тут виріс і тут проводить старість. Три дні ми говорили з Миколою Вольвачем, аби почути всю його історію, його бачення визначних подій двох століть.

Читати далі

Близько століття тому Бахмут був центром Донецької губернії, але з часом місто втратило свій статус. Дехто припускає, що це могло статися через перейменування Бахмута на Артемівськ. Мовляв, із такою назвою не можна було конкурувати з містом Сталіно – тодішнім Донецьком. До річниці повернення місту історичної назви розбираємося у правдивості цієї версії з істориком та відновлюємо уявлення про Бахмут-Артемівськ того часу.

Читати далі

Селищу міського типу Новгородське, що на Донеччині, мають повернути історичну назву — Нью-Йорк. Цього місцеві жителі добивалися понад 4 роки. З рештою профільний комітет Верховної Ради підтримав ініціативу.

Читати далі

Уродженець Бахмута Марк Гольдберг, який дивом вцілів у Другій світовій війні, втратив в окупованому нацистами Артемівську всю родину. Але прізвища його рідних в офіційні списки загиблих не потрапили. Наприкінці 1970-х, перед еміграцією до США, Гольдберг через суд вніс імена батька, матері, бабусі та сестри в офіційний перелік загиблих в Артемівську. А ще встановив пам’ятник жертвам Голокосту та видав книгу спогадів.   

Читати далі

Останні новини за темою "історія"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: