Тег: Ковель

Оксана Лобода з Костянтинівки не бачить з дитинства, та це не завадило їй знайти хорошу роботу. Вона професійна масажистка, до якої в її рідному місті вишикувались черги. Та через відкриту війну жінці довелось евакуюватися. Влітку вона виїхала на Волинь, і за цей час у неї вже з'явилися нові клієнти. Оксана розповіла, чому обрала цю професію, як знаходить клієнтів і про що мріє в евакуації.

В січні цього року почав працювати клуб незламності для переселенців Ковеля. З часу відкриття клуб об’єднав вже 50 жінок, які змогли обрати тут заняття для душі та свого розвитку. Спільна творчість стала терапією, допомогла знайти друзів, а в майбутньому ще й допоможе зібрати грошей для допомоги рідним регіонам переселенців. Журналісти Вільного радіо побували в ковельському клубі незламності на одному з майстер-класів    

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. 4 лютого згадаймо військового з Ковеля Максима Бурду. Він був талановитим фотографом і мав велике професійне майбутнє, та попри це пішов боронити країну. Хлопець загинув у боях під Бахмутом.

Через відкрите вторгнення Росії цього року не в усіх українських храмах проведуть різдвяні богослужіння, адже з прифронтових міст виїхали віряни. А за святковим столом багато сімей зберуться не в повному родинному колі — багатьом українцям і українкам навіть на Різдво доводиться протистояти атакам ворога. Розповідаємо, яким цього року буде Різдво в Україні, охопленій війною. 

З перших днів повномасштабної війни волонтери помісної церкви “Благовістя” із Ковеля на Волині вивозять з-під обстрілів цивільних людей зі сходу. Один із евакуйованих ㅡ Ігор Постолатін, переселенець із Сіверська, що на Донеччині. Він незрячий. Волонтери огорнули турботою чоловіка та допомогли знайти родичів у Молдові. Як все відбувалося — в нашій історії.

Мешканка Сіверська Наталя Саржевська за свої майже 80 років ніде далі Азовського моря не бувала. Аж тут війна, яку розв’язала Росія, змусила жінку покинути рідну домівку і подолати 1300 кілометрів у пошуках безпечного місця. Так вона потрапила на Волинь. Однак думками Наталя Григорівна залишається вдома — в рідному місті, в рідній оселі та поряд з сином, який все ще там.

29-річний мешканець Ковеля з Волині подався у волонтери. Щоб допомогти людям під обстрілами, волонтери не шкодують ні свого здоров’я, ні коштів, ні часу. Вони ризикують життям, коли розвозять гуманітарну допомогу та евакуюють людей з небезпеки. Скільком вони допомогли — не рахують. Адже життєва позиція волонтерів із “Благовістя” проста —  робити людям добро.

Мешканець Серебрянки Сіверської громади Віктор Петренко в дитинстві вже пережив Другу світову. Він не міг навіть уявити, що доведеться знову опинитися в схожій ситуації. Але на цей раз бойові дії вже виженуть його, 82-річного дідуся,  з рідної домівки. Та ще й доведеться хворими ногами майже 9 кілометрів добиратись до найближчого міста під обстрілами, щоб знайти людей, які зможуть вивезти його в безпеку, хоч і без нічого.