Тег: краєзнавство
“Мезозойська цариця”: сто років тому народилася видатна геологиня Донеччини Олександра Суярко (ФОТО, ВІДЕО)
Дитинство у зросійщеному регіоні, Голодомор, репресований батько, Друга світова війна та нацистська окупація, голодна юність серед промислових руїн. Таке довелося пройти Олександрі Суярко з Костянтинівки на шляху до повної самореалізації у геологічній науці. Жінка стала відомою геологинею, яка досліджувала надра Донбасу. Вона кілька десятиліть працювала у геологічному тресті у Бахмуті, очолювала там колектив гідрогеологів. Цими днями їй виповнилося б сто років.
Читати даліХороводи, весілля богів та секс на зораному полі: як відзначали весняне рівнодення у давнину
20 березня 2024-го — день весняного рівнодення, тобто початок астрономічної весни. Вираховувати цю дату почали ще за давніх давен, адже це знаменувало прихід весни та оновлення природи. Розповідаємо, який символічний зміст мав цей день для наших предків, як до нього готувалися та як святкували.
Читати даліЗ 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.
Читати даліУ Києві показують роботи маріупольських фотографів: як потрапити на виставку-спогад (ФОТО)
Драмтеатр та інші окраси архітектури, пейзажі й міські події — це до відкритої війни знімкували фотографи Маріуполя. Колись їх обʼєднувала місцева школа фотографії, а тепер і туга за рідним містом. 30 своїх світлин вони нещодавно презентували на фотовиставці в Києві. Які почуття автори закладали у свої роботи та як відвідати цей захід — розповідаємо далі.
Читати даліРецепт затірки з Донеччини внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України (історія, інгредієнти)
Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?
Читати даліКрізь холод, голод і тяжкі травми: неймовірна історія втечі з шахт Донбасу підлітка-вестарбайтера Жака Сандулеску (ФОТО, ВІДЕО)
Наприкінці Другої світової НКВСівці угнали з Румунії 16-річного хлопця — тільки тому, що він був етнічним німцем. Йому вдалося не тільки вижити, недоїдаючи та важко працюючи на шахтах Донбасу, а й втекти з СРСР.
Читати даліМистецький фонд “Ізоляція” представив проєкт “Соледар. Солона історія”. Українські активісти у співпраці з краєзнавцями дослідили історію створення та розвитку міста, яке колись було туристичним “магнітом” Донеччини. Ці факти об’єднали на інтерактивному сайті. Як його переглянути та чому в активістів виникла така ідея — розповідаємо далі.
Читати даліОтримала вирок за вірш, але знайшла сили писати далі. Що відомо про поетесу Галину Гордасевич і її життя на Донеччині (ФОТО)
10 років майбутня поетеса та громадська діячка Галина Гордасевич із Тернопільщини мала провести у таборах. Таке “покарання” за радянських часів 16-річна дівчина отримала за листівку та декілька слів у вірші. Отримавши амністію, Галина зареклася більше не писати. Через що вона порушила цю обіцянку, як минули 35 років життя на Донеччині та яку поезію Гордасевич вважають феміністичною — розповідаємо далі.
Читати далі“З циганами слід поводитись, як з євреями”: чому нацисти понад 80 років тому знищували в Україні ромів
Осідлі та в кибитках, робітники, колгоспники та ворожки, з українськими прізвищами та ні — роми України були різними перед нашестям нацистів. Але доля у багатьох з них склалася однаково трагічно.
Читати даліДо Дня народження Олекси Тихого: Що пророкував Донбасу вчитель та дисидент із Донеччини (ФОТО)
Видатному мовознавцю та правозахиснику з Донеччини Олексі Тихому могло б виповнитись 97, якби його не засудила та не закатувала у таборах радянська влада.
Читати даліПонад 10 років тому в Донецьку створили Український розмовний клуб: яка його історія та чим він запам’ятався (ФОТО)
“Донецьк завжди був проросійським, а місцеві не розмовляють українською” — один із наративів, що тривалий час просуває Росія. Та у місті були жителі, які ще до початку російської військової агресії на сході доводили зворотнє. У 2012-му місцевий активіст відкрив у Донецьку клуб однодумців, які прагнули говорити українською. За 10 місяців роботи тут провели з пів сотні заходів. А всі донеччани-учасники несвідомо залишили вагомий слід в історії міста. Як створювали цей розмовний клуб, чи мав він популярність та які інші міста країни підхопили цю ініціативу — розповідаємо далі.
Читати даліОдин текст в історії: що відомо про “шістдесятника” з Краматорська Олега Плуталова та його антисталінське оповідання (ФОТО)
У 1962 році у газеті Краматорська опублікували оповідання Олега Плуталова “Я люблю тебе так…” Може здаватися, що ця історія про кохання, однак за антисталінські мотиви, які містив твір, письменника, ймовірно, не раз допитували. Що відомо про автора та у чому особливість його оповідання — розповідаємо далі.
Читати далі“Ім’я Леонтовича закодоване у гербі Покровська”. 146 років тому народився автор всесвітньо відомої обробки “Щедрика” (ФОТО, ВІДЕО)
Український композитор 4 роки прожив з родиною на Донеччині, у пристанційному селищі, яке нині зветься Покровськом. Розповідаємо детальніше про його роки у цьому краї.
Читати даліЗалізниця, яка змінила край. 110 років тому між Сіверськом і Микитівкою збудували нову залізничну гілку: яка її історія (ФОТО)
Восени 1913-го через нинішній Бахмутський район побудували приватну залізничну гілку “Яма — Микитівка”. Вона століття прослужила цілій країні та мешканцям міст і сіл навколо. Ці рейки бачили промисловий бум, десятиліття Першої світової та визвольних змагань, ще одну світову війну та запізнілу модернізацію після неї. А рівно за сто років після будівництва залізниця почала поступово відмирати — через російську збройну агресію.
Читати даліДонька Романа Шухевича розповіла краєзнавцю з Донеччини, як 8 років жила у дитбудинку Слов’янська (ФОТО)
5-річну доньку головнокомандувача УПА Романа Шухевича після арешту матері радянська влада запроторила до дитбудинків Донеччини. Там дівчинці змінили прізвище та майже десятиліття виховували як сироту, лояльну радянську людину. Свою матір, яка повернулася з сибірських таборів, вона зустріла знову вже дорослою. Дівчині знадобилося кілька років, аби прийняти своє справжнє походження та нове життя.
Читати даліАлкобунт у Бахмуті до “Великого Жовтня”: як більшовики спровокували безлад навколо винного складу у місті (ФОТО)
Понад століття тому у Бахмуті місцева рада депутатів вирішила знищити великі запаси горілки та спирту, і вилила тисячі відер алкоголю у річку. Це під час кількарічного “сухого закону”, анархії, яка наростала, та світової війни, що все ще тривала. Що сталося потім — дізнавайтесь з історичної статті, яку коментує місцевий історик.
Читати далі"Дніпрова Чайка" - українська письменниця. 1 листопада в Україні відзначають її день народження. 1916-18 роки авторка прожила на території сучасної Донеччини. Тож ми розповімо про ці часи детальніше.
Читати даліСвященник з Поділля Юхим Сіцінський з кінця ХІХ століття досліджував історію рідного краю — церков, фортець, археологічних памяток тощо. Зібрані ним артефакти стали основою історичного музею Кам’янця-Подільського, а видані ним праці з історії Поділля — фундаментальними. Та маловідомою є бахмутська сторінка з життя вченого: на українському сході вчений жив та працював чотири роки.
Читати даліЯкою була перша українська школа у Донецьку, яку виборювали протестами та захопленням міськради (ФОТО)
У 1990-му у ще радянському Донецьку відкрилася перша у зросійщеному місті українська школа. Там навчали користуватись знаннями, а не зубрити, та виховували активних громадян-українців. Хлопці та дівчата займалися окремо, але усі навчались прийомів самооборони, музики й співів. І це лише деякі новації засновника та директора школи Леоніда Громового. Про атмосферу, устрій у школі та особистість її натхненника згадаймо у День української писемності та мови.
Читати далі“Памʼятник Артему” у Святогірську збираються зберегти. Чому він такий важливий (роз’яснення влади та експерта, фото, відео)
У Святогірську вже 96 років височіє ісполінська фігура з бетону — над рікою Сіверський Донець, лісами та куполами Святогірської лаври. Майже століття цей монумент називали “пам’ятником радянському партійному і державному діячеві Артему”. Нещодавно влада перейменувала пам’ятник та хоче зберігати його і далі, попри декомунізацію та дерусифікацію. Фахівець зі збереження пам’яток розповів, чим унікальний цей монумент.
Читати далі