Тег: краєзнавство

Річку Яму, яка протікає у Бахмутському районі повз Сіверськ, десятиліттями називали та позначали на картах помилково — Сухою Плотвою. Мешканець Сіверська Віталій Гатченко понад 3 роки тому почав боротися за повернення їй історичної назви: писав листи, зустрічався з посадовцями. Після відкритого вторгнення Росії чоловік пішов на фронт, а днями на карті побачив результат своєї роботи  — позначку “ріка Яма”.

Читати далі

Микола Білокінь у 1970-1990-х роках працював фотокореспондентом у покровській газеті “Маяк”. На сотнях його плівок — кадри з щоденного життя міста та району. Кілька років тому чоловік пішов з життя, а його дружина передала фотоархів музею. Половину вже оцифрували, у мережі вже можна побачити триста світлин.

Читати далі

22 червня 1941 року в Україні почалася німецько-радянська війна. Як це було та що це значило для місцевих — розповів у своїх спогадах уродженець Бахмута Володимир Пільчик. 1941 року він був допитливим 6-річним хлопчиком, тому багато що запам’ятав. А на схилі життя записав спогади та видав їх книгою. Публікуємо найцікавіші фрагменти.

Читати далі

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є радянський поет Володимир Маяковський, можна зустріти у Слов’янську, Дружківці, Добропіллі, Торецьку, Святогірську, Кураховому. Ким він був і чому такі вулиці варто було б перейменувати - у матеріалі Вільне Радіо.

Читати далі

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є військовий Олександр Матросов, можна зустріти у Лимані, Добропіллі, Покровську, Дружківці, Костянтинівці, Селидовому. Ми розпитали істориків ким він був, і чому такі вулиці варто було б перейменувати. 

Читати далі

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища одіозних особистостей, однією з яких є диверсантка Зоя Космодем’янська, можна досі зустріти у Лимані, Добропіллі, Дружківці, Слов’янську, Селидовому та Новогродівці. Розбираємось, ким вона була і чому на честь неї не варто було б нічого називати в Україні.

Читати далі

Максим Горький входить до п’ятірки російсько-радянських діячів, на честь яких назвали найбільше об’єктів в Україні. І його ж імені радять позбавлятись одним із перших в Інституті національної пам’яті. Та радянський поет досі згадується, наприклад, у власних назвах у Лимані, Добропіллі, Покровську, Новогродівці, Дружківці, Костянтинівці та Селидовому. Ми розпитали істориків детальніше про те, ким був Максим Горький та чому його краще не вшановувати в Україні.   

Читати далі

1223 року біля річки Калки десь у степах нинішньої Донеччини зійшлися спільні війська князів Київської Русі та половців у бою з загарбниками зі сходу  — монголами, які наводили жах на усі народи на своєму шляху та дійшли аж до Хорватії. Ту битву наші предки програли, але зробили висновки. Цю поразку СРСР, а згодом і Росія використовували у своїй пропаганді. Згадаймо ті події.

Читати далі

Він народився у бідній селянській родині з 10-ма дітьми. Спрагою до навчання “зробив сам себе”. Був фаховим лісівником, служив у війську, став поетом, співавтором ІV Універсалу та міністром уряду УНР. Згодом — заколотником повстання проти гетьмана Скоропадського, а після поразки УНР — імігрантом та засновником кількох освітніх закладів для українців за кордоном. Все це про Микиту Шаповала, який 141 рік тому народився у селі Серебрянка біля нинішнього Сіверська Бахмутського району.  

Читати далі

21-річні маріупольчанка Індіра та тореччанка Наталія розповідають про рідну Донеччину на лекціях по регіонах та ведуть сторінку, де руйнують міфи про земляків та свою область. Боротись за хороше ставлення до українців з пропискою на сході дівчата почали після початку повномасштабного вторгнення, а зараз їхній проєкт розрісся до нового рівня. Ми розпитали активісток, з якими стереотипами про Донеччину їм доводиться боротись та як це працює.   

Читати далі

Щонайменше Білозерське, Новогродівку, Слов’янськ, Дружківку, Костянтинівку, Сіверськ, Лиман та Часів Яр об’єднує Микола Ватутін. Іменем цього радянського генерала там досі названі вулиці або провулки. Але їх мали б перейменувати вже цього року. Розбираємось, яким був Микола Ватутін і чому не вартий вшанування українців.

Читати далі

Журналіст Дмитро Журавльов зі Слов’янська нині захищає рідний край від російських загарбників у війську на Лиманському напрямку. Днями він побував на руїнах Лиманського краєзнавчого музею. Серед попелу він знайшов декілька артефактів, їх передасть на зберігання до музею у Слов’янську. 

Читати далі

Системний аналітик та експерт Вячеслав Ільченко знайшов та оприлюднив у мережі скани британської газети 1737 року, в якій згадується Бахмут як українське місто. Його допис про це в соцмережі став вірусним. 

Читати далі

Рівно 107 років тому у нині окупованому Зайцевому народився видатний український скульптор, про якого Донеччина майже забула, - Микола Мухін. Він ліпив не Ленінів, Артемів, робочих й селян із серпами-молотами, а запорізьких козаків, чумаків та українських князів. За це й змушений був покинути Україну. 

Читати далі

Перетерте з яйцями підсолене та висушене тісто — затірка — це варіант доступного селянського фастфуду на українському сході ще до епохи картоплі та макаронів. Цю саморобну сушену “крупу” брали у мішечку на цілий день у поле століття тому. І, ймовірно, припасали у свої далекі подорожі козаки та чумаки. Нині страву офіційно назвали нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Ми розпитали про традиції приготування затірки. 

Читати далі

Від фото маловідомих людей до кам‘яних баб — музейні експонати століттями зберігають історію регіону. Донеччина збирала свою колекцію крупинка за крупинкою, але через повномасштабну війну втрачає її. Що з музеїв змогли евакуювати розповідаємо на прикладі деяких музеїв Бахмутського району та Костянтинівської громади.

Читати далі

Краєзнавець з Донеччини показав добірку кольорових світлин зі Слов’янська понад столітньої давнини. На старовинних поштових листівках та фотографіях це місто не упізнати. Будинки вишуканої архітектури, ошатний центр міста, річка Торець з живою природою на берегах та гора Карачун, щоправда, під іншою назвою. А ще розвинена вже на той час залізнична інфраструктура. 

Читати далі

18 липня у США виходить з друку книга “До нас прийшла війна: життя та смерть в Україні”. Її написав американський журналіст Крістофер Міллер, який у 2010-2012 роках жив та волонтерив у Бахмуті. Він розповів, яким тоді побачив місто, що трапилось далі та як із цього вийшла книга.  

Читати далі

Монастир у крейдяних горах на березі Сіверського Дінця, сосни та курортне містечко — так виглядали Святі Гори на початку ХХ століття. Поруч з паломницькими святинями вже тоді була “розвинена туристична інфраструктура” — від дач на будь-який смак до більярда, бібліотеки, мінеральних вод та послуг лікаря.  

Читати далі

Краєзнавиця з Бахмута придбала на аукціоні лист-“трикутник” з фронту часів Другої світової. У ньому боєць пише до щойно звільненого від нацистів міста своїм рідним. А інший знавець історії визначив, що листа ймовірно написав 21-річний льотчик Борис Єремеєв, який за пів року загине. Розповідаємо як краєзнавці дізналися про людину з минулого, яку ніколи не бачили, та як ви можете зробити те саме з відкритих джерел.

Читати далі
Останні новини за темою "краєзнавство"