Тег: культура

6 січня 1898 року на станції Дебальцеве Донецької області народився класик української літератури, поет Володимир Сосюра. Його дитинство та юність пройшли на українському сході — там, де зараз Сіверськ, Званівка, Лисичанськ. Про те чи знають люди про східне коріння поета, скільки в країні пам’ятників Сосюрі та що з музеями поета під час вторгнення, ми розпитали правнука поета Олексія Сосюру, краєзнавця зі сходу та місцеву владу. 

Поет та прозаїк, перекладач, мислитель, правозахисник Василь Стус прожив на Донеччині майже половину зі свого короткого 47-річного життя. Він жив, навчався та працював у Сталіно (нинішньому Донецьку) та Горлівці, відпочивав у Святогірську. Якби його не закатував за непокору московсько-радянський окупаційний режим СРСР, 6 січня йому виповнилося б 86 років. 

Ідеї проєктів, присвячених відновленню України, пропонують подати митцям, мисткиням або культурним організаціям. У рамках другої хвилі національних субгрантів програми ZMINA: Rebuilding вони зможуть отримати до 10 тисяч євро на втілення власного проєкту. 

В Україні Новий рік вважається одним із найбільших свят. Ніч з 31 грудня на 1 січня заведено відзначати у затишному родинному колі або у гучній компанії друзів. Та у дорадянські части ця дата для українців не була святковою, а Дід Мороз ще пару століть тому був не чарівником з подарунками, а кровожерливим лиходієм. Розповідаємо, як радянська влада прищепила українцям традицію відзначати Новий рік та чим наші предки прикрашали ялинку.

“Коли клієнти отримують сумочки, вони дивуються, що їх виготовляє саме майстриня з Донбасу”, — каже 36-річна Ірина Іващенко з Покровська. Понад рік вона плете сумки та продає їх по Україні та за кордоном. Неабиякий попит зараз мають патріотичні дизайни, каже майстриня. З кожного замовлення вона відраховує частину на підтримку ЗСУ, а у процесі вбачає й користь для ментального здоров’я. 

Традиція приготування голубців із картоплею із Сонячного, що на Донеччині, поповнила перелік елементів нематеріальної спадщини України. Які бувають види страви і як їх готують лемки?

Український композитор 4 роки прожив з родиною на Донеччині, у пристанційному селищі, яке нині зветься Покровськом. Розповідаємо детальніше про його роки у цьому краї.

“Наші ляльки — це як промінчик світла, яке далі йде та освітлює нашу країну” — каже про їхні вироби засновниця бахмутської творчої майстерні “Оберіг”. Днями вони з’явились у продажі магазину Українського музею у Нью-Йорку. Саме східні сувенірні ляльки та традиційні розписи представляють країну загалом. Частину вторгованих коштів майстрині будуть передавати на підтримку ЗСУ. Розповідаємо, чим пишаються мисткині і хто допоміг це організувати. 

Рушники, близько 30 повних народних строїв і 80 вишитих сорочок, прикраси, писанки, взірці петриківського розпису, понад 300 екземплярів ляльок і чимало іншого. Майже все це через повномасштабну війну довелося втратити бахмутській творчій майстерні “Оберіг”. Тепер митці звикають до життя в евакуації, але продовжують творити та просувають українську культуру Донеччини за кордоном, зокрема у США та Німеччині. 

Ще три комунальних установи з Бахмута оголосили про закупівлю нової техніки — шукають постачальників двох легковиків, пасажирського фургону та автомобільного крану за понад  7 млн грн. Загалом хочуть витратити з бюджету громади, на території якої нині точаться бої, понад 10 млн грн. Розповідаємо докладніше, що саме хочуть купити коштом платників податків, як пояснюють необхідність покупок зараз. 

Покинуті кар'єри як місячні пейзажі, напівзруйновані промислові  будівлі, терикони та провалля у Горлівці, Бахмуті, Соледарі, Торецьку, Часів Ярі, Слов'янську та інших містах. Ці фото такої, мало кому відомої Донеччини, зібрав у фотокнигу дослідник історії гірничої справи регіону Михайло Кулішов. А самі кадри він передає на зберігання у держархів, бо це вже історія — промисловість тут занепала, і на цих місцях точаться бої.

Українська стрічка Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” здобула приз глядацьких симпатій на Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA 2023 в Амстердамі. Цьогоріч за цю відзнаку змагалися понад 140 фільмів.

Кабмін ухвалив постанову Мінкульту, яка дозволяє демонтувати пам’ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським і радянським діячам. Ці монументи вилучать із Державного реєстру нерухомих пам'яток. 

Бахмутянка Тетяна Гольц робить сувенірних ляльок з листя кукурудзи. Лагідно вона називає їх "кукурудзяночками", кожній підбирає одяг, зачіску і характер. В евакуації Тетяна проводить майстер-класи для дітей та вже влаштувала персональну виставку з тими ляльками, яких зробила не вдома. До дня працівників культури та аматорів народного мистецтва розповідаємо про унікальну творчість переселенки з Донеччини.

Він вижив у Голодомор, під час сталінських репресій та у Другу світову. Заснував відому в Україні художню династію, створив десятки відомих картин, але за усе життя не отримав жодної нагороди. Все це про Кузьму Кохана, який виріс на берегах Оскола, між Донеччиною та Харківщиною. Про те, що писав, ліпив та якою людиною був, — розповіли онук митця та товариш-односелець. 

"Дніпрова Чайка" - українська письменниця. 1 листопада в Україні відзначають її день народження. 1916-18 роки авторка прожила на території сучасної Донеччини. Тож ми розповімо про ці часи детальніше. 

Документальну стрічку "20 днів у Маріуполі", яка незабаром поїде від України на “Оскар”, номінували на приз глядацьких симпатій в американському конкурсі Cinema Eye Awards. Режисер фільму Мстислав Чернов просить українців проголосувати за стрічку, адже це допоможе виграти. Як це зробити — розповідаємо далі. 

Активісти зібрали цифрові копії витворів мистецтва, вкрадених росіянами з окупованого Маріуполя. 27 жовтня цією віртуальною галереєю проведуть екскурсію для всіх охочих. Розповідаємо, як стати одним із відвідувачів онлайн-музею. 

У Святогірську вже 96 років височіє ісполінська фігура з бетону  —   над рікою Сіверський Донець, лісами та куполами Святогірської лаври. Майже століття цей монумент називали “пам’ятником радянському партійному і державному діячеві Артему”. Нещодавно влада перейменувала пам’ятник та хоче зберігати його і далі, попри декомунізацію та дерусифікацію. Фахівець зі збереження пам’яток розповів, чим унікальний цей монумент. 

Мешканка Донецька Феня Пустова знала творчість Івана Франка як ніхто інший на Донеччині та навчала Василя Стуса. А переїхавши на пенсії до Костянтинівки включилася в роботу місцевої української громади, пропагувала постать Олекси Тихого, Василя Гайворонського, Фелікса Ковалевського та займалася з молоддю. 8 жовтня їй могло б виповнитися 95.