Тег: Маріуполь

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Дмитро Круковський оселився у Маріуполі, відколи під час АТО долучився до “Азову”. Під час відкритої війни чоловік знову взяв до рук зброю, але потрапив у полон окупантів. Життя Дмитра обірвав теракт у тимчасово окупованій Оленівці, коли росіяни підірвали барак із полоненими бійцями.

15 грудня у Голосіївському парку Києва заклали живу алею пам’яті військових, життя яких забрав російський теракт у колонії Оленівки на Донеччині. Рідні висадили понад 50 саджанців калини. Кількість не випадкова — на честь кожного із загиблих оборонців Маріуполя по дереву. На пам’ятному заході побували й журналісти Вільного радіо. Чому рідним було складно втілити цю ідею — розповідаємо далі. 

Суд заочно визнав винною у держзраді лікарку-офтальмолога з Маріуполя. За даними слідства, під час боїв у місті вона добровільно видала окупантам щонайменше сімох поранених захисників, яких інші лікарі хотіли врятувати й перевдягли у цивільний одяг.

15 грудня — День пам’яті жертв “грецької операції” НКВС, чергової радянської національної “чистки”. Тоді, 1937 року, на території СРСР арештували та розстріляли понад 20 тисяч греків, чверть з них — на Донеччині.

У ніч з 14 на 15 грудня жителі тимчасово окупованого Маріуполя чули потужні вибухи, після яких почалася пожежа. За словами містян, після вибухів у бік атакованої будівлі вирушили декілька екіпажів “швидкої”.

Щодня о 9 ранку українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Житомирщини Марат Бірман. Життя захисника обірвалося в боях на Куп’янському напрямку. 

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Євгеній Ткачук із Миколаївщини — один із них. Чоловік обороняв країну ще за часів АТО, а потім повернувся до цивільного життя. Та з початком відкритої війни Євгеній знову відправився на фронт. Загинув 38-річний захисник від артобстрілу на Донеччині. Тепер рідні просять надати йому звання “Герой України” посмертно.

9 грудня відзначають Міжнародний день вшанування пам'яті та гідності жертв геноциду. Українців як націю неодноразово намагалися цілеспрямовано знищити. Під час голоду у 1920-х, 1930-х та 1940-х роках, а тепер — під час відкритої війни Росії проти України. Від злочинів, які чинять росіяни, постраждали міста Донеччини: Бахмут, Маріуполь, Волноваха та інші. Тисячі людей загинули від російської зброї, десятки тисяч залишилися без даху над головою. Розповідаємо, як розслідують у міжнародних судах масові вбивства українців росіянами.

Оцифрувати архіви знищених міст хочуть у Центрі міської історії. Жителям Маріуполя, Бахмута, Сєверодонецька та  інших тимчасово окупованих  та понічевених населених пунктів пропонують надсилати фотографії із сімейних архівів, аби оцифрувати їх і так зберігати історію.  Які фото шукають, де їх показуватимуть та як долучитись — розповідаємо у матеріалі.

Маріупольські сім’ї загиблих чи померлих захисників і захисниць України можуть отримати по п’ять тисяч гривень додаткової компенсації від центрів допомоги біженцям “ЯМаріуполь”. А постраждалим від Чорнобильської катастрофи маріупольцям виплачують по тисячі гривень. Однак зареєструватися треба до 10 грудня 2023 року.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Євген Пашнюк-Пашнєв із позивним “Жим” — один із них. На початку відкритого вторгнення головний сержант обороняв Маріуполь у лавах “Азову”. Життя захисника обірвалось у полоні під час теракту в Оленівці. Євгену назавжди залишиться 29.

У центрах допомоги переселенцям “ЯМаріуполь” призупинять видачу продуктових наборів принаймні на кілька місяців — це пов'язано із вичерпанням бюджету Маріуполя на 2023 рік.

Моріння голодом, жорстокі побиття, тримання в нелюдських умовах — лише деякі з видів тортур, які застосовували до українських полонених у таборі в окупованій Оленівці. Журналісти-розслідувачі встановили низку імен українців і росіян, які можуть бути причетними до цих воєнних злочинів. Їхні фото показали тим, хто був в Оленівці заручниками. 

Через ураганний вітер, який пронісся узбережжям Азовського моря, підтопило щонайменше 223 будинки на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Постраждали приморські населені пункти, зокрема й місто Маріуполь.

25-річну дівчину з Маріуполя, яку окупанти вже понад рік утримують у заручницях, почали судити у Росії за “підготовку теракту”. Ірину Навальну затримали 27 вересня 2022 року, коли та повернулася до окупованого міста, щоб провідати бабусю.

Вже рік росіяни “звітують” про ремонтні роботи у пошкодженому спорткомплексі "Іллічівець" у Маріуполі. Фасад будівлі справді відновили. Та українська влада помітила фото одного з приміщень, де все залишилось у такому ж стані, як і до окупації міста. Натомість цей “ремонт” росіяни присвоїли собі. Розбираємось, чи правда це та як змінилася російська риторика про ступінь пошкодження приміщень.

Сім років поспіль до відкритого нападу російських окупантів військовий Мирослав Кобилянський фотографував із висоти пташиного польоту Маріуполь. На початку 2023 року вийшла друком його книга “Мій Маріуполь та світ довкола” з фотоетюдами міста. Побачити фотовиставку можна у Львові 2 грудня.

Українська стрічка Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” здобула приз глядацьких симпатій на Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA 2023 в Амстердамі. Цьогоріч за цю відзнаку змагалися понад 140 фільмів.

Щоранку о 09:00 ми згадуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. 18 листопада вшануймо пам’ять маріупольця Юрія Єрмака. Чоловік загинув у березні 2022-го за кермом своєї автівки, коли намагався виїхати з оточеного росіянами міста.

Окупанти оголосили тюремні вироки військовим ЗСУ Роману Андрієнку та Володимиру Горбатюку. Їм закидають розстріл цивільної автівки у Маріуполі, внаслідок чого нібито загинув чоловік.