Новини: СРСР

Журналіст, письменник, український дисидент Григорій Гайовий починав кар’єру на Донбасі у 1950-х. Саме тутешні партійні функціонери підвели його під арешт та саме тут його судили як небезпечного державного злочинця. А після відсидки чоловіка 20 років позбавляли права на працю.   

КДБісти мали іншу, робочу назву цієї хвилі знищення найкращих людей нації у 1972-му — “операція “Блок”. До 50-ї річниці масових репресій Інститут національної памяті оприлюднив шість короткометражок про дисидентів, троє з яких — з Донбасу.   

26 грудня — річниця розпаду СРСР. Журналісти Вільного радіо розпитали у пересічних мешканців Бахмута, що гарного чи поганого було за ті часи. Що з цього вийшло — дивіться далі. 

Наприкінці Другої світової НКВДисти угнали з Румунії 16-річного хлопця — тільки тому, що він був етнічним німцем. Йому вдалося не тільки вижити, недоїдаючи та важко працюючи на шахтах Донбасу, а й втекти з СРСР.

80 років тому, наприкінці жовтня 1941-го, Друга світова війна прийшла на Донбас. Український схід на 2 роки окупували нацисти. Бахмутяни, які тоді були дітьми, розповіли що пам’ятають про ті часи. 

Ясмін Зьонер — німецька історикиня та викладачка Гайдельберзького університету. А в середині 2000-х вона рік прожила у Бахмуті як ековолонтерка. Вже 8 років, або майже чверть свого життя, вона пише дисертацію про розслідування нацистських злочинів у СРСР та Німеччині. 

Американські розвідники іноді оприлюднюють документи, з яких зняли гриф секретності. Серед таких ми знайшли свідчення невідомого полоненого іноземця, якого утримували після Другої світової неподалік від Артемівська та змушували працювати на глиняному кар’єрі сучасного Часів Яра. Що ця людина розповіла ЦРУ про життя в Артемівському районі наприкінці 1940-х читайте в матеріалі.

До Дня пам’яті жертв репресій ми зібрали історії митців з Донбасу, які загинули у жорнах радянської системи.

Неподалік Слов’янська під час весняної оранки майже на поверхні поля знайшли рештки 3 бійців часів Другої світової. 

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши пристрасть до шахів на все життя. Майже століття тому він красиво грав на останніх турнірах Російської імперії, а в перші роки існування СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав всі ці свідчення зльотів та падінь у книгу, яка невдовзі побачить світ. І розповів про все Вільному радіо.

21 березня в Бахмутському краєзнавчому музеї можна було познайомитися з українським істориком та журналістом Вахтангом Кіпіані. Він приїхав презентувати книгу-збірку документів з архіву колишнього КДБ УРСР про справу українського поета Василя Стуса. Політик Віктор Медведчук подав в суд на історика: хотів заборонити розповсюдження книги, де згадується про Медведчука-адвоката поета. Але це не вдалося. Якщо ви пропустили зустріч або ж хочете згадати її — ми зібрали короткий конспект з неї. 

Історія життя Миколи Самуїловича Вольвача розпочалася 100 років тому. На його вік припали становлення та розпад держави, голод і війна, оголошення незалежності та сучасні роки. Учасник війни та досвідчений молдавський криміналіст своїм домом вважає Бахмут, бо тут виріс і тут проводить старість. Три дні ми говорили з Миколою Вольвачем, аби почути всю його історію, його бачення визначних подій двох століть.

В селищі Іванівському Бахмутської ОТГ виявили новий об'єкт культурної спадщини, якому, за попередніми висновками архітектора, понад 100 років. Споруда зображена на гербі селища, пов'язана з водою та може стати ще однією туристичною перлиною громади.  

21 травня 2015 року в Україні набув чинності закон про декомунізацію. Однак всі ці 5 років на фасаді залізничного вокзалу в Костянтинівці висіла пам’ятна табличка на честь героя СРСР. Щоб її демонтували, довелось довести справу до прокуратури.

18 травня Україна вшановує пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день 76 років тому НКВСівці розпочали примусову депортацію кримських татар з Кримського півострова на схід СРСР. З власних осель виселили та вивезли близько 200 тисяч людей.

20 лютого на фасаді будинку №10 по вул. Василя Першина встановили меморіальну табличку родині, яка загинула від сталінських репресій. Проєкт “Остання адреса” покликаний увіковічити пам’ять тих, хто став жертвами радянського терору.

У 1932 – 1933 роках на українські землі прийшов голод. Його спричинили не посуха чи неврожай. Це був навмисний геноцид цілого народу, жертвами якого пали мільйони українців. Майже в кожній українській родині є люди, які пережили ті страшні часи. Їхні історії переходять від батьків дітям. Одну з таких історій нам розповіла бахмутянка Ганна Никифорівна Гончарова. Далі її монолог.

23 листопада в Україні вшановують пам’ять тих, кого забрав Голодомор. Радянська влада вчинила геноцид, жертвами якого стали мільйони українців. У цю пам’ятну дату журналісти Вільного радіо поспілкувалися з бахмутянкою Любов’ю Давидівною Шуліпою. Її батьки пройшли через Голодомор. Монолог Любові Давидівни читайте далі.

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. В цей день згадують тих, кого вбили, скалічили або травмували в роки Великого терору Йосифа Сталіна.

Рішення про введення  війська до Афганістану радянська влада  ухвалила 12 грудня 1979 року. Метою назвали запобігання загрозі іноземного військового втручання. У майже 10-річній війні загинули кілька тисяч українців. Серед них були і бахмутяни.