Підтримати

Каждый день украинцы чествуют минутой молчания всех, чья жизнь унесла российско-украинская война. Среди них 23-летний военный из Николаевской области Максим Маляренко. С 18 лет он присоединился к армии и защищал Украину во время АТО и ООС. С начала открытой войны вернулся на службу и защищал Донетчину. Жизнь Максима оборвалась под Лиманом.

С сестрой Максима Снежаной журналисты Вильного радио связались через соцсети. Если кто-то из ваших близких погиб из-за войны, и вы хотели бы поделиться историей его жизни, заполните анкету для родных и знакомых погибших или напишите нам в Телеграм, Инстаграм или Фейсбук. Наши журналисты свяжутся с вами, чтобы рассказать о ваших близких или знакомых.

Военный Максим Маляренко участвовал в ООС

Максим Маляренко родился 1 июля 1998 года в селе Весенняя Квитка Николаевской области. После 5 класса семья переехала в село Ингулки Баштанского района. Окончил Ингульский лицей и Надбугский профессиональный аграрный лицей. После окончания учебы в 18 лет заключил военный контракт и участвовал в АТО. Во время службы парень получил ранение.
Когда контракт закончился, Максим отправился в Литву, где работал на ремонте кораблей. Но в начале полномасштабного вторжения вернулся в Украину и присоединился к 79-й отдельной десантно-штурмовой бригаде.

Максим Маляренко, фото: з сімейного архіву
Максим Маляренко, фото: з сімейного архіву

 

“1 марта 2022 года Максим вместе со своим подразделением выехал из Николаевской части в Донецкую область. Увиделся только со мной и двумя братьями. Еще один брат и родители были за границей, они не успели с Максимом увидеться, и до того времени они год не виделись. Наше село было под оккупацией, позже они вернулись, но с Максимом уже не смогли встретиться, очень редко с ним общались, плохая связь была”, – рассказывает сестра защитника Снежана.

Защитник из Николаевской области Максим Маляренко любил путешествия

Максим был добрым и веселым, вспоминает его сестра. 

“Все его называли солнышком из-за ярко-рыжего цвета волос и постоянной улыбки. Даже когда другие были без настроения, он всегда улыбался и успокаивал. Был смелым, жизнерадостным, не боялся трудностей. 

Максим очень любил путешествия. Мы его дома почти не видели. Такой энерджайзер, всегда куда-то с друзьями ездил”, – рассказывает Снежана. 

Максим Маляренко, фото: з сімейного архівуМаксим Маляренко, фото: з сімейного архівуМаксим загинув 10 травня 2022 року поблизу Лимана на Донеччині. Тоді разом з побратимами вони пішли на бойове завдання та потрапили в засідку росіян.

“Тоді загинув ще один хлопець. П’ятеро хлопців залишились в живих, вони бачили Максима живим, і вони почали відступати. Потім хлопцям ще прийшло повідомлення від Максима, він ще був живий, вони чекали, що він повернеться, але, напевно, вже не зміг до них дістатися”, — розповідає сестра.

Тривалий час родичі не знали про загибель Максима. Чоловіка вважали безвісти зниклим, в той час, як у вересні 2022 року його поховали як невідомого на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі. 

“Вже 5 лютого 2023 року нам подзвонили, що є співпадіння по ДНК. Я перездала ще раз ДНК, і воно підтвердилось. Ми чекали ексгумації і змогли перепоховати його вдома в селі Інгулці вже цьогоріч”, — розповідає Світлана.

Максим Маляренко, фото: з сімейного архіву
Максим Маляренко, фото: з сімейного архіву

Максим Маляренко нагороджений медаллю ООС “За звитягу та вірність”, має нагороду “За активну самовіддану працю” у 2018-2019 роки.

Рідні Максима створили петицію з проханням надати йому звання Героя України

Захиснику назавжди залишиться 23 роки. З війни його не дочекалися батьки, сестра, троє братів і племінники.

Світла пам’ять загиблому захисникові.


Завантажити ще...