З десяток стендів із зображеннями маленьких українців, які стали заручниками війни на Донбасі, встановили біля центрального вокзалу.

Фотовиставку “Діти у війні” організували поблизу центрального залізничного вокзалу Фрідріхштрассе в столиці Німеччини. З фото на перехожих “дивляться” діти, які знаходяться або знаходилися в зоні озброєного конфлікту між Україною та Росією на Донбасі. Про це пише Радіо Свобода.

Багато світлин зробили звичайні люди, але навіть ці фотографії справили враження на багатьох людей.

Зазначимо, на тій самій площі в Берліні постійно проводяться історичні експозиції. Так, поблизу вокзалу є скульптура “Потяг до життя, потяг до смерті”, який побудований в пам’ять дітям єврейської національності під час Голокосту. З цієї площі дітей вивозили до концтаборів.

Нагадаємо, за даними ОБСЄ, тільки за 2018 рік на Донбасі загинули 28 дітей. Наразі в Україні зареєстровано приблизно 240 тисяч дітей, які були вимушені покинути рідний будинок. Ще близько 50 тисяч зараз не можуть отримати освіту.

[Mod

a id='14']

Попередньо, увімкнути батареї мали б з 16 жовтня, однак на підприємстві вирішили, що зараз давати тепло в оселі - рано.

Про це Вільному радіо розповіли в ООО “Бахмут-Енергія”:

“Наразі старт опалювального сезону переноситься. Стартувати будемо тільки згідно з розпорядження директора компанії. Наразі розпорядження не поступало, тому коли підключимо невідомо”, - зазначили на гарячій лінії підприємства.

Зазначимо, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів, перенесення опалювального сезону можливе. А саме, у випадку, коли в Соціальних об’єктах тримається температура вище 16 градусів, та у житлових приміщеннях - вище 8 градусів тепла.

Наразі, в середньому, в житлових приміщеннях температура складає 18 градусів, а в дитсадках, школах та лікарнях, приблизно, 17 градусів тепла, повідомляють в “Бахмут-Енергії”.

Нагадаємо, по всій Україні, старт опалювального сезону планувався згідно з календарним планом 15 жовтня, та в “Бахмут-Енергії” увімкнути опалення обіцяли 16 жовтня.

Також читайте: В Бахмуті опалювальний період опинився під загрозою через пікети працівників міськгазу.

Молодий хлопець сам пішов від бойовиків так званої “ДНР”, а тепер вирішив зізнатись у всьому поліції. Його можуть звільнити від кримінальної відповідальності.

26-річний хлопець в 2014 році підтримав сепаратистів та бойовиків самопроголошеної “ДНР”. Тоді він стояв на незаконному блок-посту та перевіряв документи у мешканців району, які пересувались на автомобілі. Коли чоловік зрозумів, що життя з терористами не таке, яке він собі уявляв, він добровільно вийшов з лав терористів. Про це повідомляє прес-служба Бахмутської поліції.

Зараз він дізнався про шанс звільнення від відповідальності для тих, хто не скоював тяжких злочинів із зброєю в руках. Тож, хоч і через 4 роки, але звернувся до поліції. Наразі проводяться слідчі дії. Правоохоронці з’ясовують інформацію про діяльність екс-бойовика. Якщо стане відомо, що чоловік не скоїв жодного важкого злочину, його не посадять.

Нагадаємо, що за минулі вихідні Бахмутській поліції здався ще один молодик. 26-річний хлопець працював охоронцем захопленої в 2014 році будівлі тодішньої Артемівської міліції. Також минулого тижня до тої ж структури звернувся колишній 34-річний бойовик, мешканець Горлівки, який працював водієм саперної групи.

Щоб скористатись цією ж програмою, потрібно звернутись до будь-якого відділу поліції або перейти на сайт “Стоптероризм”, в розділ програми “На тебе чекають вдома”.

Історія родини хірургів Капустянських, які переїхали до селища Троїцьке з Луганська. Майже одразу після початку війни. Комфортна міська квартира лишилася в минулому, в теперішньому — стара сільська хатина та город, замість операцій, пацієнтів, керування лікарнею — кілька років безробіття, бо влаштуватися у селищі за спеціальністю ці двоє довго не могли. Не було вакансій.

Про шлях вимушених переселенців читайте в спецпроекті "Вони залишились": Як родина хірургів Капустянських почала практику у селищі Троїцьке.

Ось лише кілька цитат:

“Ще у травні 2014-го ми ходили на роботу в лікарню в Луганську, — згадує Ельміра.— Але коли йдеш вулицею, а поряд гатять із вогнепальної зброї, на твоїх очах це забирає життя людей, зносить будинки… У цей момент розумієш, що, як лікар, – ти безсилий”.

"Ми мали тими руками, що операції людям робимо, садити город, носити дрова, важкі відра з водою для поливу городини, прополювати картоплю, — згадує Ельміра зі сльозами на очах. — Не думайте, що я ледача чи ще щось, просто для хірурга руки — це навіть більше ніж інструмент, це спосіб рятувати людські життя”.

Нагадаємо, це 3-тя історія проекту. Читайте також розповідь "Як в 50 почати все спочатку. Історія переселенки з Луганська" та "Game On: як хлопець з Донецька в 22 роки організував свій бізнес у Волновасі"