новини: Культура

Великий піст у 2024 році починається 18 березня. Це період перед Великоднем, коли віряни обмежують себе у їжі, розвагах, займаються духовним розвитком, тримають аскезу для очищення душі. Чого не можна їсти й робити під час Великого посту, та яких правил слід дотримуватись, якщо ви вирішили тримати піст — розповідаємо.

Читати далі

Прощена неділя — останній день святкування Масляної (Колодія). Вважається, що в цей день варто попросити пробачення в інших та відпустити образи самому. Після Прощеної неділі розпочинається Великий піст, який триває до Великодня. Як просити пробачення, відзначати цей день та вітати близьких — розповідаємо.

Читати далі

Американська кіноакадемія та The Walt Disney Company нібито вирішили повернути нагородження української документальної стрічки до міжнародної версії “Оскара-2023”.

Читати далі

Кінострічка нібито розповідатиме про події російсько-української війни, яку окупанти називають “Спеціальною військовою операцією”. Продюсером проєкту з робочою назвою “Малюк” стане уродженець нині окупованого Алчевська Юрій Бардаш, який живе і працює в Росії.

Читати далі

З 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.

Читати далі

Українська стрічка здобула перемогу вперше за майже 100-літню історію існування премії американських кіноакадеміків.

Читати далі

В Україні оголосили переможців найвищої офіційної творчої відзнаки — Національної премії імені Тараса Шевченка. Зокрема, лауреатами стали троє журналістів, які навесні 2022 року висвітлювали події у Маріуполі. Розповідаємо, хто з творчих діячів України та в якій номінації здобув перемогу в 2024 році. 

Читати далі

Драмтеатр та інші окраси архітектури, пейзажі й міські події — це до відкритої війни знімкували фотографи Маріуполя. Колись їх обʼєднувала місцева школа фотографії, а тепер і туга за рідним містом. 30 своїх світлин вони нещодавно презентували на фотовиставці в Києві. Які почуття автори закладали у свої роботи та як відвідати цей захід — розповідаємо далі. 

Читати далі

До початку російської гібридної війни у 2014 році в Україні працювали 96 грецьких товариств. Вони об’єднували понад 116 населених пунктів, де проживали греки. Більшість із них — близько 100 тисяч — жили в Донецькій області, а центром грецької культури у Надазов’ї був Маріуполь. Як греки України гуртуються в евакуації та зберігають свою ідентичність — розповідаємо далі.

Читати далі

Доброволець батальйону імені Шейха Мансура Володимир Безрукий захищає Україну від російських окупантів з 2014 року. Між бойовими завданнями чоловік знаходить час для малювання картин. Полотнами для них стають підручні матеріали: ящики з-під снарядів, брезент і навіть дерев’яні двері. Зазвичай чоловік малює охоплені війною міста або портрети побратимів. Під час битви за Бахмут Володимир створив 8 картин, які зараз можна побачити на виставці у Запоріжжі.

Читати далі

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?

Читати далі

Оригінальні рукописи, книги, архівні фото та аудіовірші. Усе це представлено на виставці, яку присвятили пам’яті поета і письменника з Бахмута Миколи Чернявського. Його збірку “Донецькі сонети”, видану в 1898 році, називають першою художньою книжкою на Донеччині, яку видали українською мовою. Експозицію показують у Музеї видатних діячів української культури у Києві. Журналісти Вільного радіо роздивилися її в деталях.

Читати далі

25 лютого українці відзначають 153-ліття своєї найвідомішої поетеси, драматургині, перекладачки, фольклористки, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки. Вона увійшла в історію літератури як Леся Українка. Але наша “підручникова Леся” у багатьох поколінь українців асоціювалася лише з поневоленим селянством, невиліковною хворобою та суворою вдачею. Ми зібрали штрихи до її образу та біографії, які роблять її сучасною.

Читати далі

Цього року на розвиток культури у Торецькій громаді витратять понад 21 млн грн. Більшу частину цієї суми спрямують на поточні ремонти об’єктів, які пошкодили обстрілами росіяни. Однак з місцевого чи державного бюджетів гроші витрачати не будуть. 

Читати далі

Стародавню скульптуру військовослужбовці знайшли у Великій Новосілці. Кам’яну бабу пошкодило мінометним обстрілом, а місцеві музейники про неї могли не знати (скульптуру знайшли поблизу одного з приватних будинків).  Військові евакуювали статую у більш безпечне місце, а згодом планують передати музейним реставраторам. 

Читати далі

Соледарська МВА проводить громадські обговорення щодо перейменування вулиць населених пунктів громади. Шукають нові назви для тих топонімів, які підпадають під декомунізацію. Опитування стартували онлайн.

Читати далі

Артилеристи створили документальний фільм про Бахмут у двох частинах. В одній із них розповідають про місію капеланів на фронті, в іншій — про розвідку. Стрічку-диптих назвали "Бахмут. 26 артилерійська бригада".

Читати далі

На щорічній церемонії вручення премії Британської академії телебачення та кіномистецтва фільм про блокадний Маріуполь відзначили премією BAFTA.

Читати далі

16 лютого могло б виповнитись 70 років видатному релігієзнавцю, викладачеві, філософу з українського Сходу Ігорю Козловському. Блискучий оратор, ерудований науковець, він вмів пояснити студентам, журналістам, суспільству складні процеси навколо релігії та церкви простою мовою. Але два роки полону в катівнях окупованого Донецька підірвали його здоров'я та звели у могилу. Ділимося тим, про що вчений розповідав Вільному радіо у різні роки. 

Читати далі

Книгозбірні Донецької області отримали книжки українських авторів, написані в останні два роки, про те, як говорити з дітьми про війну. Тепер у семи бібліотеках є специфічна література, що допомагатиме наймолодшим читачам зорієнтуватися у час російського вторгнення в Україну.  

Читати далі
Останні новини за темою "Культура"