новини: Культура

Отримати обласні стипендії можуть учні мистецьких шкіл та закладів культури Донеччини. Талановитих дітей, яких оберуть, підтримуватимуть грошима щомісяця впродовж наступного року. Висунути кандидатів мають представники місцевого самоврядування або закладів культури. Це необхідно зробити до 20 жовтня. 

У День захисників і захисниць України у Києві презентували виставку про Бахмут та його оборонців. Експозиція розміщується на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Його співробітники впродовж шести місяців збирали особисті речі оборонців міста та записували спогади бахмутян, щоб це стало можливо. Що можна побачити на виставці — читайте далі.

Зберігач книжок під час революцій, воєн та репресій. Бібліограф-енциклопедист, фундатор бібліотечної справи в Україні, який ще за життя став легендою. Блискучий історик, людина з феноменальною пам’яттю, яка працювала у бібліотеках Донеччини, Києва та Львова. Все це про видатного бібліографа України Федора Максименка. До Дня бібліотек розповідаємо про нього детальніше.

У кінотеатрах українських міст вийшов у прокат документальний фільм “Євродонбас”. Він розвінчує радянські міфи про те, що промислова революція на Донеччині та Луганщині почалася з епохи російсько-більшовицького володарювання в регіоні. Де та коли можна переглянути кінострічку — дізнавайтеся в матеріалі.

21 вересня у лікарні Ізраїлю від тяжкої хвороби померла директорка краєзнавчого музею Бахмута Олена Смирнова. Жінці було 59 років. Її поховають неподалік від Хайфи.

Українську стрічку “20 днів у Маріуполі” висунули на премію “Оскар” від України. Документальний фільм про події на самому початку відкритої війни змагатиметься за перемогу в категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. 

Будівлі ліцею №5 у центрі Донецька понад пів століття прикрашали 9 мозаїчних панно київських майстрів. До їхнього створення долучилася й дисидентка Алла Горська, яку згодом знайшли вбитою. Нині школу ремонтують будівельники країни-окупантки. Витвори монументального мистецтва зберегли, але чи всі вони вціліли — невідомо. 

Як  привітатись, побажати здоров’я чи відповісти “рускому воєнному кораблю” мовами греків Приазов’я? Носії румейської та урумської створили стікери зі своїми фразами у телеграмі. Там є розповсюджені слова зникаючих мов, зображення видатних приазовських греків та будівель, що розташовувались у селищах під Маріуполем. Розповідаємо, де завантажити стікери та публікуємо невеликі словники румейської та урумської.

Переселенців з окупованих територій запрошують стати гідами та провести в евакуації екскурсії рідними містами. “Паралельні” екскурсії передбачають, що їхні учасники гулятимуть одним містом і одночасно слухатимуть розповідь про інше. Основні теми екскурсій — культура та історія міст. Долучитися до проєкту можна, взявши онлайн участь у “Школі гідів”. Для цього треба подати заявку до 15 вересня.

Кінострічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова стала найкасовішим документальним фільмом українського прокату — за перші чотири дні показу вона зібрала понад 530 тисяч гривень. У кінотеатрах фільм вийшов 31 серпня.

Упродовж відкритої війни російська армія зруйнувала повністю або ж пошкодила приблизно 50% закладів культури у громадах Донеччини. Це щонайменше 377 таких будівель. Та точну кількість встановити зараз неможливо.

День українського кіно з 1996 року відзначають у другу суботу вересня. Цьогоріч в Україні цей день припадає на 9 вересня. Ми зібрали дев’ять кінострічок про сучасну Донеччину. Художні та документальні фільми про війну, кохання, біль та силу. А разом із цим — про руйнування стереотипів  навколо регіону.

29 серпня у Покровську відкрили меморіальну композицію, присвячену Героям Небесної Сотні. Над появою нового пам'ятника два місяці працювали військові, волонтери, місцева влада та небайдужа молодь. 

29 серпня у Києві влаштовують прем’єрний показ документального фільму “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова. Кінострічка, нагороджена кількома відзнаками, розповідає про початок відкритої війни у Маріуполі та дні, коли місто опинилося в облозі. Невдовзі фільм можна буде переглянути у кінотеатрах. 

Вже 12 років поспіль в Україні нагороджують лауреатів премії імені Михайла Петренка — поета зі Слов’янська, автора слів відомої пісні “Дивлюсь я на небо…”. Цьогоріч, попри брак коштів, премію вдалося зберегти та відзначити нею трьох українців: двох поетів і публіциста. 

Волинянин Данило Шумук провів у неволі майже пів століття. Поляки запроторили його ще юного за ґрати за комуністичні погляди. Під час Другої світової він став затятим антикомуністом, за що його покарали згодом вже таборами СРСР. І між цими “відсидками” його як прибічника УПА намагалися знищити ще й нацисти. Помер Данило Шумук у незалежній Україні у Покровську. Місця його пам’яті відвідали цими днями та показали на загал.

Бахмутський митець Андрій Парахін пропонує дітям малювати на чорно-білих роздрукованих фотографіях все, що їм хочеться. Що така арт-терапія дає малечі, що діти відчувають, коли малюють, та як з цього вийшов цікавий арт-проєкт, чоловік розповів журналістам.

Незабаром у Донецькій та Луганській областях Укрзалізниця проведе перейменування десятьох залізничних станцій, назви яких мають згадки про країну-агресорку. На підконтрольній території Донеччини перейменують допоміжний пост “Росія” та станцію “Красноозерівка”. А на тимчасово непідконтрольній частині Луганської області нові назви з'являться у восьми станцій.

Військові, які контрнаступають на Донеччині, “затрофеїли” десятки обгорілих російських автоматів, рацій, одиниць форми та інших речей окупантів. Усе це бійці поштою надіслали до столиці. Зібрані речі стануть експонатами Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Українські філологи просять допомогти зберегти зразки мовлення з різних куточків країни. Насамперед із тих, які масово покидають жителі. Серед таких — Донеччина та Луганщина. Професорка української мови розповідає, як записати українські говірки, чому це важливо та де лінгвісти чекають на такі аудіозаписи.