новини: Історія

У 1986 році через сукупність політичних, людських та технічних факторів в Україні відбулася найбільша техногенна катастрофа в історії людства, наслідки якої ми відчуваємо і понині.

Бахмут не вперше нівечить війна. Понад 80 років тому місто вже доводилося відновлювати після масштабних боїв. За це взялися майже одразу після звільнення від нацистів. Деякі будівлі зникли назавжди, а щось поступово відбудовували. Згодом з’являлася й нова інфраструктура. Наче фенікс, місто зуміло відродитися, та на це знадобилося чимало років. Як руйнували та відбудовували Бахмут під час і після Другої світової, що про ті часи пам’яють бахмутяни та які є ідеї з відновлення міста після деокупації від росіян — розповідаємо далі. 

У Торецьку та громаді перейменували понад 240 вулиць та провулків, які підпадали під декомунізацію та дерусифікацію. На заміну Жовтневій прийшла Осіння, Маяковського змінили на Стуса, а Чайковського тепер Миколи Лисенка — лише декілька вулиць, які позбулися колонізаційного маркування. Про інші назви — розповідаємо далі. 

У Костянтинівці та громаді перейменували понад 170 вулиць та провулків, які підпадали під декомунізацію та дерусифікацію. Пушкінська на Михайла Савчука та Громова на Кирила Вініченка, а Мінська на волонтера Ендрю Бегшоу — лише декілька вулиць, які перейменували на честь загиблих оборонців громади та благодійників. Які назви мають інші — розповідаємо далі.

На Алеї пам’яті, яка присвячена полеглим оборонцям громади, наразі розмістили понад сорок плакатів. Меморіал планують доповнювати та закликають рідних загиблих за Батьківщину воїнів розповідати історії вихідців з громади.

Під час громадського обговорення мешканці могли обрати нові назви для провулків та вулиць Сіверської громади. Наразі адміністрація опрацювала результати голосування та підбила підсумки пропозицій перейменування, які не містять маркерів комуністичної та російської ідеології. Що з цього вийшло — розповідаємо далі.

Фахівці продовжують фіксувати атаки на пам'ятки культурної спадщини України. Йдеться про руйнування або пошкодження через російські обстріли об’єктів культури різного значення — від місцевих до загальнонаціональних. У такому “рейтингу” Донеччина посідає третє місце.

Дитинство у зросійщеному регіоні, Голодомор, репресований батько, Друга світова війна та нацистська окупація, голодна юність серед промислових руїн. Таке довелося пройти Олександрі Суярко з Костянтинівки на шляху до повної самореалізації у геологічній науці. Жінка стала відомою геологинею, яка досліджувала надра Донбасу. Вона кілька десятиліть працювала у геологічному тресті у Бахмуті, очолювала там колектив гідрогеологів. Цими днями їй виповнилося б сто років.  

З “Побєди” на “Перемоги”, “Пушкіна” на “Василя Стуса” — лише декілька вулиць за які місцеві голосували найбільше. Військова адміністрація вже підбила підсумки громадського обговорення щодо перейменування 52 вулиць в рамках декомунізації. Що з цього вийшло — розповідаємо далі.

У тимчасово окупованому Маріуполі розпочали будівельні роботи біля кургану “Дід”. В охоронній зоні археологічної пам’ятки працюють екскаватори. Щодо пошкоджень Діда прокуратура відкрила кримінальне провадження. Розповідаємо, що це за пам’ятка.

Старовинні статуї тимчасово перемістили до Дніпра через загрозу їхнього руйнування від бойових дій. Після завершення війни та розмінування Донеччини їх обіцяють повернути до рідних країв.

Благодійники відтворили копальні Соледара у грі Minecraft. Гравцям необхідно за найкоротший час зібрати якомога більше кристалів, а в кінці подорожі відповісти на квіз-питання. Серед учасників гри та тих, хто вирішить підтримати проєкт обіцяють розіграти призи. Отримані кошти благодійники спрямують на відбудову Великокостромської гімназії, яку окупанти зруйнували у жовтні 2022 року.

Вулицю Ломоносова та ще 17 інших перейменують в Великоновосілківській громаді. Декомунізація торкнеться одинадцяти сіл та селищ громади. Деякі лише уточнили, а не змінили повністю.

Торецька МВА проводить громадські обговорення щодо перейменування вулиць населених пунктів громади, деякі з них нині окуповані. Крім того, на голосування винесли перейменування двох селищ — Юр'ївка та Петрівка. Жителі можуть запропонувати нові назви для тих топонімів, які підпадають під перейменування. Як це зробити та повний перелік вулиць публікуємо далі.

Навесні 2014 року в Донецьку відбулися декілька акцій за єдність України. 5 березня, на наймасовішу з них, вийшли близько 10 тисяч людей, аби показати любов до своєї країни та зруйнувати наратив про “проросійський” Донецьк. Одночасно в місті проходили й антиукраїнські мітинги з сепаратистськими гаслами. За свідченнями донеччан, серед мітингувальників були люди, завезені з Росії.

З 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.

З Побєди на Поліцейську та ще понад 50 вулиць планують перейменувати у громаді. Міська військова адміністрація вже проводить громадські обговорення щодо цього. Розповідаємо, як доєднатися до обговорення та які вулиці хочуть переназвати.

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?

Міліцейську на Поліцейську та ще понад сотню вулиць планують перейменувати у Бахмутській громаді. Військова адміністрація вже оголосила про громадські обговорення щодо цього. Для окупованих та зруйнованих наразі вулиць нові назви будуть на папері. Втім вони залишаться і після звільнення територій. Розповідаємо, як доєднатися, а також про те, які є варіанти для перейменувань.

Оригінальні рукописи, книги, архівні фото та аудіовірші. Усе це представлено на виставці, яку присвятили пам’яті поета і письменника з Бахмута Миколи Чернявського. Його збірку “Донецькі сонети”, видану в 1898 році, називають першою художньою книжкою на Донеччині, яку видали українською мовою. Експозицію показують у Музеї видатних діячів української культури у Києві. Журналісти Вільного радіо роздивилися її в деталях.