новини: Історія

Вулицю Ломоносова та ще 17 інших перейменують в Великоновосілківській громаді. Декомунізація торкнеться одинадцяти сіл та селищ громади. Деякі лише уточнили, а не змінили повністю.

Читати далі

Торецька МВА проводить громадські обговорення щодо перейменування вулиць населених пунктів громади, деякі з них нині окуповані. Крім того, на голосування винесли перейменування двох селищ — Юр'ївка та Петрівка. Жителі можуть запропонувати нові назви для тих топонімів, які підпадають під перейменування. Як це зробити та повний перелік вулиць публікуємо далі.

Читати далі

Навесні 2014 року в Донецьку відбулися декілька акцій за єдність України. 5 березня, на наймасовішу з них, вийшли близько 10 тисяч людей, аби показати любов до своєї країни та зруйнувати наратив про “проросійський” Донецьк. Одночасно в місті проходили й антиукраїнські мітинги з сепаратистськими гаслами. За свідченнями донеччан, серед мітингувальників були люди, завезені з Росії.

Читати далі

З 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.

Читати далі

З Побєди на Поліцейську та ще понад 50 вулиць планують перейменувати у громаді. Міська військова адміністрація вже проводить громадські обговорення щодо цього. Розповідаємо, як доєднатися до обговорення та які вулиці хочуть переназвати.

Читати далі

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?

Читати далі

Міліцейську на Поліцейську та ще понад сотню вулиць планують перейменувати у Бахмутській громаді. Військова адміністрація вже оголосила про громадські обговорення щодо цього. Для окупованих та зруйнованих наразі вулиць нові назви будуть на папері. Втім вони залишаться і після звільнення територій. Розповідаємо, як доєднатися, а також про те, які є варіанти для перейменувань.

Читати далі

Оригінальні рукописи, книги, архівні фото та аудіовірші. Усе це представлено на виставці, яку присвятили пам’яті поета і письменника з Бахмута Миколи Чернявського. Його збірку “Донецькі сонети”, видану в 1898 році, називають першою художньою книжкою на Донеччині, яку видали українською мовою. Експозицію показують у Музеї видатних діячів української культури у Києві. Журналісти Вільного радіо роздивилися її в деталях.

Читати далі

Наприкінці Другої світової НКВСівці угнали з Румунії 16-річного хлопця — тільки тому, що він був етнічним німцем. Йому вдалося не тільки вижити, недоїдаючи та важко працюючи на шахтах Донбасу, а й втекти з СРСР.

Читати далі

22-річний Дмитро Чернявський із Бахмутського району став однією із перших жертв російської агресії проти України. Активіст до останнього боровся за єдність нашої країни під час Революції Гідності. 13 березня 2014-го його вбили на мітингу в Донецьку. Минуло майже 10 років з того трагічного дня, але винних так і не покарали. Посмертно активісту надали звання Героя України. 20 лютого, у День пам’яті Героїв Небесної Сотні, розповідаємо, яким був Дмитро та що відомо про його загибель. 

Читати далі

Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті одним із офіційних символів держави. Комуністична партія, яка на той час становила більшість у Раді, була категорично проти такого рішення, тож представникам влади довелося йти на політичний компроміс.

Читати далі

У Києво-Печерській Лаврі висловили ідею щодо внесення в обмінний фонд останків російського державного діяча та українофоба Петра Столипіна. Їх пропонують поміняти на українських полонених воїнів.

Читати далі

У Соледарській громаді з’явилась робоча група, яка зможе підготувати рішення про перейменування вулиць або й сіл громади. Переглядатимуть назви відповідно до вимог закону про декомунізацію. 

Читати далі

Майже за рік у Покровській громаді змінили назви 270 вулиць і провулків. 154 з них перейменували у самому Покровську, а ще 116 — у населених пунктах громади. Зміни провели в межах закону України про деколонізацію та декомунізацію.

Читати далі

Мистецький фонд “Ізоляція” представив проєкт “Соледар. Солона історія”. Українські активісти у співпраці з краєзнавцями дослідили історію створення та розвитку міста, яке колись було туристичним “магнітом” Донеччини. Ці факти об’єднали на інтерактивному сайті. Як його переглянути та чому в активістів виникла така ідея — розповідаємо далі.

Читати далі

10 років майбутня поетеса та громадська діячка Галина Гордасевич із Тернопільщини мала провести у таборах. Таке “покарання” за радянських часів 16-річна дівчина отримала за листівку та декілька слів у вірші. Отримавши амністію, Галина зареклася більше не писати. Через що вона порушила цю обіцянку, як минули 35 років життя на Донеччині та яку поезію Гордасевич вважають феміністичною — розповідаємо далі. 

Читати далі

Осідлі та в кибитках, робітники, колгоспники та ворожки, з українськими прізвищами та ні — роми України були різними перед нашестям нацистів. Але доля у багатьох з них склалася однаково трагічно. 

Читати далі

Видатному мовознавцю та правозахиснику з Донеччини Олексі Тихому могло б виповнитись 97, якби його не засудила та не закатувала у таборах радянська влада.

Читати далі

Він з дитинства мріяв стати митцем і зміг розбагатіти на своєму таланті. Писав українські пейзажі, живучи у Петербурзі. Доповнював свої виставки ефектами, які приголомшували публіку. Все це про художника Архипа Куїнджі, який народився у Маріуполі 183 роки тому.

Читати далі

“Донецьк завжди був проросійським, а місцеві не розмовляють українською” — один із наративів, що тривалий час просуває Росія. Та у місті були жителі, які ще до початку російської військової агресії на сході доводили зворотнє. У 2012-му місцевий активіст відкрив у Донецьку клуб однодумців, які прагнули говорити українською. За 10 місяців роботи тут провели з пів сотні заходів. А всі донеччани-учасники несвідомо залишили вагомий слід в історії міста. Як створювали цей розмовний клуб, чи мав він популярність та які інші міста країни підхопили цю ініціативу — розповідаємо далі. 

Читати далі
Останні новини за темою "Історія"