новини: Історія
У Великоновосілківській громаді перейменували ще 18 вулиць в рамках декомунізації: деякі з них були в окупації
Вулицю Ломоносова та ще 17 інших перейменують в Великоновосілківській громаді. Декомунізація торкнеться одинадцяти сіл та селищ громади. Деякі лише уточнили, а не змінили повністю.
Читати даліУ Торецькій громаді перейменують понад 200 вулиць в рамках дерусифікації: як місцевим запропонувати свої назви
Торецька МВА проводить громадські обговорення щодо перейменування вулиць населених пунктів громади, деякі з них нині окуповані. Крім того, на голосування винесли перейменування двох селищ — Юр'ївка та Петрівка. Жителі можуть запропонувати нові назви для тих топонімів, які підпадають під перейменування. Як це зробити та повний перелік вулиць публікуємо далі.
Читати даліЯк 10 років тому українці боролися за долю Донецька на мирних мітингах: спогади активіста (ФОТО)
Навесні 2014 року в Донецьку відбулися декілька акцій за єдність України. 5 березня, на наймасовішу з них, вийшли близько 10 тисяч людей, аби показати любов до своєї країни та зруйнувати наратив про “проросійський” Донецьк. Одночасно в місті проходили й антиукраїнські мітинги з сепаратистськими гаслами. За свідченнями донеччан, серед мітингувальників були люди, завезені з Росії.
Читати даліЗ 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.
Читати даліУ Часовоярській громаді перейменують понад 50 вулиць в рамках дерусифікації: як проголосувати за нові назви
З Побєди на Поліцейську та ще понад 50 вулиць планують перейменувати у громаді. Міська військова адміністрація вже проводить громадські обговорення щодо цього. Розповідаємо, як доєднатися до обговорення та які вулиці хочуть переназвати.
Читати даліРецепт затірки з Донеччини внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України (історія, інгредієнти)
Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?
Читати даліУ Бахмуті та громаді перейменують ще понад 130 вулиць в рамках дерусифікації: як проголосувати за нові назви
Міліцейську на Поліцейську та ще понад сотню вулиць планують перейменувати у Бахмутській громаді. Військова адміністрація вже оголосила про громадські обговорення щодо цього. Для окупованих та зруйнованих наразі вулиць нові назви будуть на папері. Втім вони залишаться і після звільнення територій. Розповідаємо, як доєднатися, а також про те, які є варіанти для перейменувань.
Читати далі“Українське слово у Бахмуті”: у Києві працює виставка, присвячена поету з Бахмута Миколі Чернявському (ФОТО)
Оригінальні рукописи, книги, архівні фото та аудіовірші. Усе це представлено на виставці, яку присвятили пам’яті поета і письменника з Бахмута Миколи Чернявського. Його збірку “Донецькі сонети”, видану в 1898 році, називають першою художньою книжкою на Донеччині, яку видали українською мовою. Експозицію показують у Музеї видатних діячів української культури у Києві. Журналісти Вільного радіо роздивилися її в деталях.
Читати даліКрізь холод, голод і тяжкі травми: неймовірна історія втечі з шахт Донбасу підлітка-вестарбайтера Жака Сандулеску (ФОТО, ВІДЕО)
Наприкінці Другої світової НКВСівці угнали з Румунії 16-річного хлопця — тільки тому, що він був етнічним німцем. Йому вдалося не тільки вижити, недоїдаючи та важко працюючи на шахтах Донбасу, а й втекти з СРСР.
Читати даліПерша кров у Донецьку: згадаймо Героя Небесної Сотні з-під Бахмута Дмитра Чернявського (ФОТО)
22-річний Дмитро Чернявський із Бахмутського району став однією із перших жертв російської агресії проти України. Активіст до останнього боровся за єдність нашої країни під час Революції Гідності. 13 березня 2014-го його вбили на мітингу в Донецьку. Минуло майже 10 років з того трагічного дня, але винних так і не покарали. Посмертно активісту надали звання Героя України. 20 лютого, у День пам’яті Героїв Небесної Сотні, розповідаємо, яким був Дмитро та що відомо про його загибель.
Читати далі“За три доби ми зробили цей проєкт”. Інтерв’ю зі співавтором малого герба України про історію його створення
Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті одним із офіційних символів держави. Комуністична партія, яка на той час становила більшість у Раді, була категорично проти такого рішення, тож представникам влади довелося йти на політичний компроміс.
Читати даліРештки одвічного українофоба Столипіна пропонують обміняти на українських полонених військових
У Києво-Печерській Лаврі висловили ідею щодо внесення в обмінний фонд останків російського державного діяча та українофоба Петра Столипіна. Їх пропонують поміняти на українських полонених воїнів.
Читати даліУ Соледарській МВА створили робочу групу, яка займатиметься декомунізацією та деколонізацією у громаді
У Соледарській громаді з’явилась робоча група, яка зможе підготувати рішення про перейменування вулиць або й сіл громади. Переглядатимуть назви відповідно до вимог закону про декомунізацію.
Читати даліМайже за рік у Покровській громаді змінили назви 270 вулиць і провулків. 154 з них перейменували у самому Покровську, а ще 116 — у населених пунктах громади. Зміни провели в межах закону України про деколонізацію та декомунізацію.
Читати даліМистецький фонд “Ізоляція” представив проєкт “Соледар. Солона історія”. Українські активісти у співпраці з краєзнавцями дослідили історію створення та розвитку міста, яке колись було туристичним “магнітом” Донеччини. Ці факти об’єднали на інтерактивному сайті. Як його переглянути та чому в активістів виникла така ідея — розповідаємо далі.
Читати даліОтримала вирок за вірш, але знайшла сили писати далі. Що відомо про поетесу Галину Гордасевич і її життя на Донеччині (ФОТО)
10 років майбутня поетеса та громадська діячка Галина Гордасевич із Тернопільщини мала провести у таборах. Таке “покарання” за радянських часів 16-річна дівчина отримала за листівку та декілька слів у вірші. Отримавши амністію, Галина зареклася більше не писати. Через що вона порушила цю обіцянку, як минули 35 років життя на Донеччині та яку поезію Гордасевич вважають феміністичною — розповідаємо далі.
Читати далі“З циганами слід поводитись, як з євреями”: чому нацисти понад 80 років тому знищували в Україні ромів
Осідлі та в кибитках, робітники, колгоспники та ворожки, з українськими прізвищами та ні — роми України були різними перед нашестям нацистів. Але доля у багатьох з них склалася однаково трагічно.
Читати даліДо Дня народження Олекси Тихого: Що пророкував Донбасу вчитель та дисидент із Донеччини (ФОТО)
Видатному мовознавцю та правозахиснику з Донеччини Олексі Тихому могло б виповнитись 97, якби його не засудила та не закатувала у таборах радянська влада.
Читати даліГеній, мільйонер, філантроп. Яким був видатний живописець з Донеччини Архип Куїнджі (ФОТО)
Він з дитинства мріяв стати митцем і зміг розбагатіти на своєму таланті. Писав українські пейзажі, живучи у Петербурзі. Доповнював свої виставки ефектами, які приголомшували публіку. Все це про художника Архипа Куїнджі, який народився у Маріуполі 183 роки тому.
Читати даліПонад 10 років тому в Донецьку створили Український розмовний клуб: яка його історія та чим він запам’ятався (ФОТО)
“Донецьк завжди був проросійським, а місцеві не розмовляють українською” — один із наративів, що тривалий час просуває Росія. Та у місті були жителі, які ще до початку російської військової агресії на сході доводили зворотнє. У 2012-му місцевий активіст відкрив у Донецьку клуб однодумців, які прагнули говорити українською. За 10 місяців роботи тут провели з пів сотні заходів. А всі донеччани-учасники несвідомо залишили вагомий слід в історії міста. Як створювали цей розмовний клуб, чи мав він популярність та які інші міста країни підхопили цю ініціативу — розповідаємо далі.
Читати далі