новини: Історія

Відомий бахмутський підприємець та громадський діяч Віктор Зіпір до Дня Бахмута-2023 створив два сувенірних набори листівок. Один із них — з видами міста на початку XX століття, а другий — до вторгнення росіян. Що надихнуло його зробити такі сувеніри — чоловік розповів нашим журналістам.

Читати далі

Що робили у шахті мудотьор та вітродуй? Що таке глазоїжка, лимонадка та мандро? І як це — забуритись чи придушити кемаря? Краєзнавець із Донеччини знайшов раритетне видання забороненого свого часу “Словника Донецького гірника”. Цю книжку назвали шкідливою та вилучили з бібліотек. Адже шахтарі Донбасу в ньому постають як прийшлі з Росії “блатні”, яких зневажають місцеві українські селяни. Розповідаємо, що там за слова та які з них вживають шахтарі й зараз. 

Читати далі

Волинянин Данило Шумук провів у неволі майже пів століття. Поляки запроторили його ще юного за ґрати за комуністичні погляди. Під час Другої світової він став затятим антикомуністом, за що його покарали згодом вже таборами СРСР. І між цими “відсидками” його як прибічника УПА намагалися знищити ще й нацисти. Помер Данило Шумук у незалежній Україні у Покровську. Місця його пам’яті відвідали цими днями та показали на загал.

Читати далі

Назви сіл Кліщіївка та Андріївка фігурують у зведеннях українських військових та повідомленнях влади майже щодня. Це південний фланг битви за Бахмут, яка триває  з російськими загарбниками понад рік. Розповідаємо, що відомо про ці села та якими вони були до знищення росіянами.  

Читати далі

Активісти Званівки та Олександро-Калинового, студентство ДонНУ імені Стуса, фанати “Шахтаря”, протестувальники Євромайдану, митці платформи “Ізоляція”. Ці групи та громади об’єднує те, що вони українські за духом та сучасні нам. Решта ж України про них майже не чула, роками вважаючи Донеччину на Луганщину тотально проросійськими. Про це маловідоме “українське обличчя регіону” — нова книжка Катерини Зарембо. У ній авторка руйнує радянсько-російські міфи та розповідає про сучасний український схід.

Читати далі

1 серпня, у день неофіційного початку штурму Бахмута, національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр” у Києві проведе паралелі між тим, що учинили в Бахмуті нацисти під час Другої світової та зараз повторюють російські окупанти. Тематичну виставку, що розповідає про минулий та сучасний геноцид, показуватимуть весь серпень.

Читати далі

На Донеччині у громадах Дружківки та Новогродівки після громадського обговорення офіційно розпрощалися з десятками російських назв вулиць. Замість 60-ти застарілих назв в обох громадах на честь комуністичних діячів з’явилися українські. Аналізуємо зміни у матеріалі.

Читати далі

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

Читати далі

Села Берхівка, Дубово-Василівка та Оріхово-Василівка на північному фланзі боїв за Бахмут щоденно фігурують у зведеннях українських військових вже декілька місяців. ЗСУ б’ються тут за кожний метр землі. Розповідаємо що це за місця та яка їхня історія.

Читати далі

Свято-Миколаївський храм вцілив під час найважчих боїв за місто Бахмут. Тепер, під час тимчасової окупації, загарбники опублікували фото, як там горить купол. Але гасити вогонь в місті нікому. Ми поговорили з настоятелем храму про пам’ятку, яку ми ймовірно втратили.

Читати далі

Цитадель зі зброєю та провіантом, амбаром із сіллю та льохом з грошима, житлові будинки, три церкви та земляний вал з бастіонами. Такою була фортеця Бахмут наприкінці XVIII століття. У мережі краєзнавці виклали старовинний документ з описом Бахмута, датований 1798 роком. Розбираємо його разом з істориком.

Читати далі

Микола Чернявський народився біля Бахмута, жив та працював у місті, а у 1898 році опублікував там книгу поезій українською мовою. Її вважають першою художньою книжкою, виданою на Донеччині українською. Нині побачити раритет можна у Запорізькому краєзнавчому музеї на виставці до 155-ліття письменника та громадського діяча. Вона триватиме ще кілька тижнів. Ми розпитали про експонат та долю культурного діяча детальніше.  

Читати далі

2 липня 1932 року на українському сході з районів Харківщини та Дніпропетровщини утворили нову адміністративну одиницю —  Донецьку область. Тоді в неї ще входили села й містечка нинішньої Луганщини.  Пізніше Донецьку область перейменували на Сталінську. Цієї одіозної назви вона позбулася лише у 1961-му.

Читати далі

У знищеному росіянами місті Бахмут на розі вулиць Соборної та Горбатова була старовинна 4-поверхівка незвичного планування. У різні десятиліття тут жили страчена нацистами радянська підпільниця та людина, яку дехто вважав винним у її загибелі. Там мешкали знаменитий у місті вчитель літератури, відома лікарська династія, письменник-фантаст і син бахмутського кондитера часів царату. До Дня архітектури розповімо яка історія будинку та його мешканців. 

Читати далі

За кількасотрічну історію Бахмут декілька разів згорав вщент, його бомбили з повітря чи підривали споруди з землі. А місцеві жителі гинули від голоду, епідемій, під час масових страт. Як це було та чи є надія на відновлення цього разу — розмовляємо з місцевим істориком. 

Читати далі

Річку Яму, яка протікає у Бахмутському районі повз Сіверськ, десятиліттями називали та позначали на картах помилково — Сухою Плотвою. Мешканець Сіверська Віталій Гатченко понад 3 роки тому почав боротися за повернення їй історичної назви: писав листи, зустрічався з посадовцями. Після відкритого вторгнення Росії чоловік пішов на фронт, а днями на карті побачив результат своєї роботи  — позначку “ріка Яма”.

Читати далі

22 червня 1941 року в Україні почалася німецько-радянська війна. Як це було та що це значило для місцевих — розповів у своїх спогадах уродженець Бахмута Володимир Пільчик. 1941 року він був допитливим 6-річним хлопчиком, тому багато що запам’ятав. А на схилі життя записав спогади та видав їх книгою. Публікуємо найцікавіші фрагменти.

Читати далі

Літнє сонцестояння у 2023 році відзначають 21 червня. Після цієї астрономічної події день поступово ставатиме коротшим, а ніч набиратиме довжину.

Читати далі

Вчений Дмитро Яворницький усе життя збирав слова, які чув в етноекспедиціях Україною. Сотні з них він записав у Бахмуті, Горлівці, Сонцівці, Зайцевому, Маріуполі, Бердянську та інших містах сучасних Донеччини та Луганщини. Багато з цих слів нині складно зрозуміти, інші видаються смішними чи образливими, а деякі ми досі вживаємо. Але усі вони — з живої мови наших предків. Сучасна філологиня розповідає про них більше. 

Читати далі

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є радянський поет Володимир Маяковський, можна зустріти у Слов’янську, Дружківці, Добропіллі, Торецьку, Святогірську, Кураховому. Ким він був і чому такі вулиці варто було б перейменувати - у матеріалі Вільне Радіо.

Читати далі
Останні новини за темою "Історія"
freeradio facebook