Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
У проєкті держбюджету на 2027 рік заклали підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, а також майже 85 мільярдів гривень на житлові програми. Водночас значна частина видатків залежатиме від міжнародного фінансування.
Разом з економістом Богданом Слуцьким розбираємо, як можуть змінитися соціальні стандарти та що у проєкті бюджету-2027 підготували для переселенців і власників зруйнованого житла.
За даними Міністерства фінансів, Україна завершує 2026 рік із додатковою потребою в коштах, а частина міжнародного фінансування залежить від того, чи виконає держава взяті на себе зобовʼязання.
За словами президента Володимира Зеленського, станом на вересень близько 15 мільярдів доларів міжнародної допомоги залежали від рішень уряду, ще стільки ж — від дій парламенту.
“Це стосується цілком конкретних законопроєктів, ухвалення яких відкриває кошти з підтримки партнерів для України. Сьогодні (1 вересня 2026-го, — ред.) у Верховній Раді були провалені три закони, які могли б дати Україні більш ніж 4 мільярди доларів”, — сказав Зеленський.
Також, зазначив президент, Україна веде перемовини щодо спрямування 27 мільярдів доларів на оборонну сферу.
Через фінансові виклики частину потреб доводиться відкладати. Так, у Мінфіні повідомили, що фінансування частини капітальних видатків перенесли на кінець року.
“Водночас пріоритет фінансування оборони, заробітних плат, пенсій та соціальних виплат зберігається”, — зазначив перший заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Видатки — це гроші, які держава планує або витрачає на певні потреби: оборону, соціальні виплати, освіту, медицину, відновлення, будівництво тощо.
Капітальні видатки — це гроші, які держава витрачає на будівництво й ремонт доріг, шкіл, лікарень та закупівлю обладнання.
Загалом у проєкті держбюджету на 2027 рік передбачили 7,272 трильйона гривень видатків. Це на 864,9 мільярда гривень більше, ніж у бюджеті на 2026 рік з урахуванням змін.
У проєкті бюджету на 2027 рік мінімальну зарплату пропонують збільшити з 8647 до 9546 гривень. Втім, це сума до сплати податків.
“Треба розуміти, що це «брудна» зарплата. Тобто з неї ще буде віднятий ПДФО 18% і військовий збір 5%. І фактично людина на руки отримає трохи більше ніж 7 тисяч гривень”, — пояснює економіст Богдан Слуцький.
Тож навіть після підвищення така зарплата залишатиметься невисокою, особливо якщо людина живе у великому місті та самостійно оплачує житло.
Нині ж після сплати податків мінімальна зарплата становить 6 658 гривень.
Водночас підвищення мінімальної зарплати не означає, що всі працівники автоматично отримуватимуть більше на таку саму суму. Фактичний заробіток залежить від посади, умов оплати праці, надбавок та інших складників.
У 2027 році прожитковий мінімум в Україні пропонують збільшити на 10–11%, тобто приблизно на 350 гривень для однієї людини.
Цей показник важливий не лише для соціальних виплат. До нього прив’язані деякі зарплати, зокрема, суддів, прокурорів, депутатів і держслужбовців, а також виплати у державному секторі.
“Якщо зарплата або якась виплата прив’язана до прожиткового мінімуму, вона теж автоматично зростає. І тут ми можемо отримати ситуацію, коли людина на мінімальній зарплаті отримає плюс кількасот гривень, а людина, у якої зарплата прив’язана до цього показника через коефіцієнт, отримає вже значно більше”, — говорить Богдан Слуцький.
Водночас сам прожитковий мінімум, закладений у бюджеті, залишається значно нижчим за реальну суму, необхідну людині, вважає співрозмовник. Нині цей показник становить 3 209 гривень на місяць, а наступного року збільшиться до 3 559 гривень.
У проєкті держбюджету на 2027 рік на підтримку людей зі статусом ВПО заклали загалом 83,2 мільярда гривень. Це на 11,6 мільярда гривень більше, ніж у плані на 2026 рік з урахуванням змін.
Найбільша частина коштів призначена для щомісячної допомоги на проживання переселенців. На неї планують спрямувати 39,6 мільярда гривень — на 900 мільйонів гривень більше, ніж у плані на 2026 рік.
Ще 12 мільярдів гривень передбачили на підтримку тимчасового проживання переселенців. Це на 5,3 мільярда гривень більше, ніж у плані на 2026-й.
Вполовину більше, ніж на поточний рік, заклали на фінансування соціальних послуг для ВПО: 4 мільярди гривень проти 2.
На програми зайнятості для переселенців передбачили 3,5 мільярда гривень, що майже на третину більше, ніж у бюджеті-2026.
Окремо в проєкті держбюджету на 2027 рік передбачили 84,9 мільярда гривень на житлову політику. Це на 38,3 мільярда гривень більше, ніж у плані на 2026 рік з урахуванням змін.
“Але якщо подивитися на кількість людей, які претендують на компенсації, стає зрозуміло, що цього ресурсу все одно недостатньо, щоб закрити всі потреби”, — зауважує Слуцький.
Станом на 1 жовтня цього року без фінансування залишалися понад 60 тисяч житлових сертифікатів за програмою “єВідновлення” та близько 36,8 тисячі ваучерів на придбання житла для переселенців з тимчасово окупованих територій. В уряді зазначають, що кошти на житлові програми сподіваються отримати від міжнародних партнерів.
Нині частину фінансування для програми житлових ваучерів формують із коштів, які залишилися на рахунках тимчасово окупованих територій. У 2026 році з таких залишків спрямували близько 14 мільярдів гривень.
За даними Міністерства фінансів, в бюджеті-2027 гроші на житлові програми розподілятимуть між кількома напрямами:
Загалом у проєкті бюджету на 2027 рік видатки становлять близько 7,2 трильйона гривень. Найбільше коштів — 3,8 трильйона — планують спрямувати на оборонну сферу. Ще 225 мільярдів гривень передбачили на програму медичних гарантій, 193 мільярдів — на освітню субвенцію, 293 мільярди — як дотацію Пенсійному фонду. На соціальні програми підтримки сімей, людей з низькими доходами, дітей з інвалідністю та інші види допомоги загалом заклали близько 196 мільярдів гривень. Ще 60 мільярдів мають піти на комплексні плани стійкості регіонів, а близько 35 мільярдів — на дороги.
Втім, проєкт бюджету-2027 ще має пройти розгляд у Верховній Раді, тому його показники можуть змінитися до остаточного ухвалення.
Крім того, параметри бюджету можуть відкоригувати вже після ухвалення, каже економіст, адже війна робить довгострокове планування складним. Змінюються потреби армії, обсяги міжнародної допомоги, ситуація з доходами та видатками.
Слуцький припускає, що протягом року парламент може повертатися до бюджету, перерозподіляти кошти та збільшувати фінансування окремих напрямків.
Так уже відбувалося раніше, коли доводилося шукати додаткові гроші на оборону або інші пріоритетні потреби.
“Всі перегляди полягають у тому, що збільшуються видатки. Зростають видатки, і ми вже потім шукаємо, де знайти ресурси для того, щоб їх покрити”, — пояснює Богдан Слуцький.
Нагадаємо, у 2025 році народним депутатам від Донеччини в середньому виплатили близько пів мільйона гривень зарплати. Окрім цього, окремі парламентарі отримували компенсації за оренду житла, суми яких сягали сотень тисяч гривень.