Поддержите Вильне Радио
Несмотря на создание военной администрации, весь 2025 год для Мариупольской громады прошел по временной росписи бюджета. Ежемесячно на ее нужды выделяли 1/12 от сметы прошлого года, основанной на целях бюджета трехлетней давности. Однако в 2026 году ситуация изменится, потому что в Мариупольской ВА появился руководитель.
Журналисты Вильного Радио расспросили заместителя городского головы Мариуполя Сергея Орлова о том, как теперь будут финансироваться нужды громады и на какие программы предусмотрены средства в следующем году.
Хотя в апреле 2025 года президент создал Мариупольскую городскую военную администрацию, фактически до определения ее главы заниматься бюджетом продолжал городской совет. Но недавно мэра Мариуполя Вадима Бойченко назначили главой ВА. Как такое изменение повлияет на формирование бюджета Мариупольской громады на 2026 год?
К сожалению, история Мариуполя драматично известна не только с точки зрения города, но и в плане власти. Значительная часть депутатов от ОПЗЖ оказалась коллаборантами, и поэтому городской совет не является работоспособным с точки зрения кворума и представительства. Поэтому, к сожалению, в конце 2022 года вопрос полноценного управления бюджетом действительно исчез. И с 2023 года мы живем по временной росписи, которая регулируется Бюджетным кодексом.
Все равно программно-целевой метод остается. То есть, кроме бюджета, есть целевые программы. Они переходные, они действуют, но живут в пределах временной росписи. Однако, кроме 1/12, что на самом деле не так уж и плохо, есть другие ограничения. Это отсутствие возможности делать капитальные расходы, поэтому, к сожалению, мы ничего не могли с точки зрения капитального характера, отсутствие возможности предоставлять трансферты и утверждать новые целевые программы. Поэтому, хотя мы и хотели бы делать больше, эта возможность отсутствовала.
Но наконец в декабре произошло назначение городского головы, и теперь мы начинаем жить с учетом законодательства, которое урегулировало вопрос назначения и полномочий главы военной администрации. Важно, что как до создания ВА, так и после это бюджет Мариупольской территориальной громады. То есть это не бюджет городского совета, это не бюджет военной администрации — это бюджет территориальной громады. Без ВА им управляет Мариупольский городской совет и его исполнительные органы, а теперь полномочия по управлению бюджетом Мариупольской громады переходят к главе ВА.
Однако с юридической точки зрения есть определенное количество шагов, которые необходимо сделать, чтобы военная администрация приобрела все полномочия и, главное, возможности. Этот процесс уже запущен, он может длиться до месяца.
Мы действовали стратегически, поэтому готовили бюджет, который может быть бюджетом полноценной военной администрации и который можно будет утвердить после одобрения главы ВА. Он составлен и предусматривает все полномочия, которые может получить глава. Бюджет был одобрен исполнительным комитетом Мариупольского городского совета 19 декабря, и у нас есть амбициозный план, что в этом году его подпишет Бойченко Вадим Сергеевич уже как глава ВА. Тогда в 2026 год мы пойдем с полноценным утвержденным бюджетом.
Однако другие военные администрации, которые были созданы в апреле и которым сразу назначили руководителей, до сих пор ждут предоставления всех полномочий. То есть на самом деле этот процесс длится дольше месяца. Возможен ли вариант, что он затянется и для Мариупольской громады, и тогда она все равно будет жить по 1/12, по крайней мере в начале года?
Закон предусматривает, что полная передача полномочий происходит только после соответствующего решения Верховной Рады. Тогда главе ВА переходят все полномочия: имущественные, полномочия утверждать целевые программы, кадровые вопросы, вопросы деятельности всех коммунальных предприятий и т.д. Сейчас этого решения нет, и мы, как другие громады, ожидаем его.
Поэтому частично да, без решения Верховной Рады ограничения остаются, но самому бюджету это не мешает, потому что бюджетные полномочия переданы. А вот по вопросу принятия новых целевых программ, решений о реорганизации коммунальных предприятий, их закрытии или развитии продолжается юридическая дискуссия, возможно это или нет. Базово эти полномочия передаются только после решения Верховной Рады.
А на объем бюджета как-то повлияет то, что теперь в Мариупольской громаде полноценно будет функционировать военная администрация?
С точки зрения поступлений бюджет уже стабилен. Он не изменится, потому что состоит из двух частей. Первая часть — это собственные поступления, которые налогоплательщики продолжают платить в бюджет Мариупольской территориальной громады. И вторая, большая, — это дополнительная дотация со стороны государства. Она принята и уже меняться не будет, потому что зафиксирована бюджетом Украины на 2026 год. А вот на расходы это может повлиять.
То есть, когда Верховная Рада примет решение о передаче 100% полномочий и, в частности, новых целевых программ, определенные направления мы сможем усилить. Сейчас мы пока будем двигаться полноценным бюджетом, но в пределах тех направлений, по которым жили в 2025 году.
Как вы уже сказали, в последние годы бюджет Мариупольской громады преимущественно состоял из дотаций и субвенций. Нынешний бюджет в редакции от 3 декабря показал, что собственные поступления составили лишь его пятую часть. Какую сумму собственных поступлений громады ожидают в 2026 году?
В следующем году доходная часть будет составлять около 1 миллиарда 55 миллионов гривен, из которых собственные поступления — это 166 миллионов. Это если без сотен тысяч. Дотация будет составлять 881 миллион. То есть в 2026 году собственные поступления мы планируем на уровне около 16%.
До [полномасштабной] войны Мариуполь был состоятельным и платил из местного бюджета деньги в государственный в виде реверсной дотации. Это были большие суммы — 300, 400, 450 миллионов ежегодно. Сейчас настало такое время, что государство должно нас поддержать, и оно это делает.
В Мариупольской громаде сейчас наблюдается массовая перерегистрация предпринимателей? Что влияет, опять же, на ее собственные доходы?
Нет, массовой перерегистрации или закрытия мы не наблюдаем. Да, это длительный процесс, он объективен и, конечно, налоги уменьшились, но уменьшались они поэтапно. То есть наибольшее уменьшение было, когда в 2024 году для бюджета 2025 года приняли решение, что налог на доходы физических лиц от военных уже не уплачивается в местные бюджеты. Тогда все местные бюджеты потеряли, и Мариуполь потерял очень много, потому что у нас были зарегистрированы воинские части, и налоги с заработных плат военнослужащих составляли большую часть бюджета Мариуполя в 2023 году. Соответственно и частично в 2024 году. Это первое, что повлияло.
А дальше, конечно, экономическая ситуация, потому что часть предприятий закрылась. Не секрет, что крупнейшими плательщиками были Азовсталь, комбинат Ильича, порт неработоспособный и т.д. То есть часть не работает, часть действительно перерегистрировалась по факту ведения либо хозяйственной, либо производственной деятельности на других территориях. Часть, хоть и продолжает платить налоги в бюджет, но они испытывают влияние войны: это сокращение численности, экономической активности, закрытие. Микро-, малые и средние предприятия закрылись, к сожалению, из-за войны или выезда за границу тех, кто там работал. Поэтому это есть, но не носит обвального характера.
В следующем году бюджет Мариупольской громады составит более миллиарда гривен. Но доходы этого года, опять же по редакции от 3 декабря, были равны 982 миллионам. За счет чего увеличился бюджет? Вы должны получить какие-то дотации и субвенции, которых не было в 2025 году, или просто их сумма выросла?
Увеличилась их сумма, потому что есть соответствующий Бюджетный кодекс, который рассчитывает понесенные расходы в предыдущем году, фактические расходы, но, тем не менее, есть инфляция и макропоказатели роста цен. Существует трехлетняя бюджетная декларация, которая предусматривает, что, во-первых, растут социальные стандарты, такие как минимальная заработная плата, индекс потребительских цен, что влияет на стоимость товаров и услуг. Во-вторых, закладывается соответствующая инфляция.
Поэтому каких-то новых дотаций и субвенций нет — это увеличивается дополнительная дотация и немного увеличивается образовательная субвенция.
Дотация — это деньги, которые передаются из одного бюджета в другой для финансирования нужд, на которые не хватает собственных доходов. Дотации выделяются без целевого назначения, поэтому получатель может сам определять, на что пойдут эти деньги. Возвращать их предоставителю не нужно.
Субвенция — это деньги, которые выделяют на конкретные нужды: образование, медицину, инфраструктуру и т. д. Например, громада может получить субвенцию на ремонт дорог или выплату зарплат медикам, и потратить эти средства на что-то другое нельзя. Если использовать их не в полном объеме, неизрасходованную часть могут потребовать вернуть.
Если посчитать все расходы Мариупольской громады на социальную защиту и социальное обеспечение за 2025 год, они составят треть бюджета. Сколько денег вы планируете направить на это в 2026 году?
Здесь трудно ответить одной цифрой. У нас есть желание расширить спектр получателей социальных услуг. Мы бы хотели существенно его расширить на защитников и защитниц, на ветеранов, на направление переквалификации, переобучения и открытия нового бизнеса. Все это мы заложили в бюджет, который будет утвержден. Если говорить о его ключевых отличиях, то мы предусматриваем семь новых программ на сумму более 144 миллионов гривен.
Первая программа наиболее весомая и в денежном плане, и по значению — это «Маріполь з повагою до вас». Она будет касаться ветеранов, ветеранок и военных. Она предусмотрена проектом бюджета на сумму почти 55 миллионов. То есть это совершенно новая программа.
Вторая — программа «Маріуполь з турботою про вас». У нас такая действовала до [полномасштабной] войны и охватывала многие категории. Сейчас мы хотим ее актуализировать с учетом того, что в настоящее время в поддержке нуждаются ВПЛ и члены их семей. Она будет на сумму 37,4 миллиона гривен.
Далее это «ЯМаріуполь. Здоров’я» в новой редакции. То есть релоцированная сеть работает, активно расширяется, поэтому соответственно и мы предусматриваем поддержку. Это планируется на уровне 17,9 миллионов. Еще есть образование. Точно так же работает наша сеть: шесть школ, две из них офлайн возобновили работу на базе МГУ и будут увеличивать количество набранных учеников. Там есть хорошее питание, там есть учителя, которые получают зарплату из субвенции, но мы как громада также поддерживаем их. И это будет на уровне 21 миллиона гривен.
Затем на направление «Розвиток підприємництва й перекваліфікація ВПО та ветеранів» — 4,5 миллиона гривен. Так же, хоть и небольшие деньги, но важные, мы хотим выделить на восстановление реабилитационно-спортивного направления. Это программа «ЯМаріуполь. Спорт», которая будет касаться спортивных клубов для ветеранов, ВПЛ, пожилых людей, уязвимых категорий, — 4,7 миллиона. И на направление «Культура та ідентичність» — 3,4 миллиона.
Это ключевые отличия. Остальное — все то, что мы предоставляли. «ЯМаріуполь» остается якорной программой во многих направлениях. Их много: это и гуманитарные, и бытовые центры, центры реабилитации, стоматологическая помощь. Мы усилим направление социального жилья. Теперь это будет не только реновация, но и создание нового жилья, в том числе в Белой Церкви.
Тобто збільшення, яке ми маємо, направлене на нові програми й реалізацію програми соціального житла “Мій дім — Україна”. Воно пішло туди й на технічне коригування в межах інфляції на “ЯМаріуполь”.
Але знову ж таки найбільше ви заклали на нову програму, яка може бути й не ухвалена, якщо не нададуть повноважень. Якщо раптом так станеться, ви плануєте дочекатися їх чи якось перерозподілити ці кошти в межах інших соціальних програм, які вже існують?
Ми виходимо з того, що не може такого бути, що вони не будуть прийняті й затверджені. Питання, чи це буде місяць-два, чи займе, наприклад, увесь квартал. Ми виходимо з того, що максимум в першому кварталі це буде зроблено.
Тим більше знаємо, що питання підтримки військових, ветеранів, ветеранок надзвичайно важливе і для обласної влади. Ми, зокрема, отримували доручення щодо цієї програми й виконували їх. Тож будемо діяти в юридичній площині й перенаправляти гроші з цих програм не плануємо. Будемо домагатися їхнього затвердження, бо це важливо.
Крім того, що в розрізі програм у Маріупольській громаді і так заплановані суттєві зміни, наступного року по всій Донеччині вирішили зрівняти суми матеріальних допомог різним вразливим категоріям. Чи вплине це на суми допомог, які ви будете надавати?
Насправді це рішення не таке прямолінійне. Воно полягало в тому, щоб не применшувати гідність людей, які отримують матеріальні допомоги. Тобто умовно, якщо ми розуміємо, що той рівень допомоги, який надається певним категоріям, уже не є гідним і не відповідає якимсь мінімальним навіть стандартам, то це точно треба виправляти. Є громади, які роблять це на високому рівні, тому і було завдання взяти цю найкращу практику і масштабувати на рівень всіх громад області. Але ж не було сказано, що, якщо ви маєте спроможність, бажання або через якісь особливості в громаді потребуєте іншої суми або додаткового напрямку, це неможливо.
Ці програми на 144 мільйони, про які я сказав, враховують завдання від області розповсюдити найкращі практики. І також вони враховують певні напрацювання Маріупольської міської ради. Наразі певні види допомоги, які ми надаємо, навіть перевищують обсяги, які на рівні області визначили як найкращі. І зменшувати обсяг цієї допомоги ми не плануємо.
У 2026 році на Донеччині планують запровадити однакові програми соціального захисту по всіх громадах. Виплати за ними теж анонсували рівні незалежно від ресурсів місцевих бюджетів. Якщо громада не зможе покрити ці видатки самостійно, їй спрямують додаткову дотацію.
Станом на квітень 2025 року із коштів тодішнього бюджету Маріупольської громади планували спрямувати на всебічну підтримку ВПО 59% коштів. Левова частка з них, а саме понад 152 мільйони, мала піти на ремонти соціального житла. Ми вже проговорили, що наступного року ви плануєте розширювати цю програму. Але яку суму на це попередньо заклали?
У цілому ми запланували на ремонти й будівництво соціального житла спрямувати 158 мільйонів 400 тисяч гривень і на оснащення соціального житла — 24,9 мільйона. Тобто, якщо це скласти, виходить 183 мільйони. Це те, що передбачено буде в бюджеті з власних грошей громади.
Ми плануємо збільшувати видатки й за рахунок залишків. Наразі це питання врегульоване так, що перехідні залишки [бюджетів] тимчасово окупованих громад, які сформувалися станом на 31 грудня 2025 року, перераховуються до спеціального фонду Міністерства регіонального розвитку (Міністерства розвитку громад та територій, — ред.) і там обліковуються. Це означає, що гроші не можуть бути витрачені на загальні видатки, як пенсії, заробітні плати, соціальний захист, а можуть бути направлені тільки на вирішення житлових питань. Але це не тільки будівництво — це може бути і кредитування, і сертифікати на житло, і компенсації, і реновації, проте тільки те, що пов’язано з житлом.
Тому давайте дочекаємось, яка ж буде сума, бо питання залишків платежів, якоїсь економії на поставках товарів і послуг все одно будуть. Однак ми розуміємо, що щонайменше це буде 5 мільярдів 477 мільйонів, які не розподілені станом на зараз. Ця сума буде спрямована як перехідні залишки бюджету Маріупольської територіальної громади у спеціальний фонд. І це новий виклик, бо це вперше робиться — до цього такого не було.
Далі на рівні Міністерства повинен бути розроблений спеціальний порядок використання цих грошей. Але ми на всіх рівнях будемо боротися, аби всі ці гроші були спрямовані на питання житла для маріупольців. Бо це гроші платників податків, це гроші маріупольські. Так, вони частково формувалося за рахунок державної дотації, але, тим не менш, це дотація Маріупольській громаді. І ми вважаємо, що вся сума повинна бути цільовим чином спрямована на вирішення житлових питань маріупольців.
Але як залишки можуть перевищувати 5 мільярдів, якщо бюджет громади на 2025 рік був набагато меншим?
Кожен рік з 2023 року неспроможність затвердити бюджет не давала можливості затвердити й залишки. Тобто щороку наші доходи були більшими, ніж наша спроможність витратити. Це перше джерело формування залишків. А друге джерело — ефективна робота мера Бойченка і команди щодо залучення міжнародної допомоги. Тобто, якщо казати про цифри, то з 2022 по 2025 рік ми залучили допомогу в еквіваленті 1 мільярда 940 мільйонів гривень. Це значить, що ми гроші маріупольські не витратили, а закумулювали.
Оці дві різниці, тобто економія 1,9 мільярда за рахунок ефективної роботи з донорами, і друге — неможливість реалізувати бюджетні повноваження й робота тільки в межах тимчасового розпису сформували ці 5 мільярдів 477 мільйонів гривень. Тобто ця сума сформувалася за три роки.
Цьогоріч в Маріупольській громаді проводили масштабні проєкти з релокації. Зокрема, у травні в Одесі відкрили медичний хаб, де запрацювали відділення п’яти маріупольських лікарень. Чи плануєте ви релокацію окремих медзакладів або створення таких центрів у 2026 році й чи заклали на це фінансування з місцевого бюджету?
Якщо казати про мережу, яка фактично повноцінно почала працювати з 2024 року, то вона вже стала. Наразі ми обліковуємо її наступною кількістю: п’ять медичних центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Рівному і Львові, чотири сімейні амбулаторії в Ужгороді, Хмельницькому, Вінниці й Черкасах і сім стоматологічних центрів у Києві, Дніпрі, Львові, Запоріжжі, Одесі, Вінниці й Івано-Франківську. Важливо те, що вони не просто релокувалися, а відновили надання послуг з охорони здоров’я. Це визнано Національною службою здоров’я України, бо вони отримали ліцензії.
І перше, що потрібно розуміти — вони фінансуються не з місцевого бюджету, а власним коштом або за кошти НСЗУ. Проте Бюджетний кодекс каже, що ми повинні покривати видатки з енергоносіїв і певні експлуатаційні видатки. Тому на це ми передбачили 17,9 мільйона гривень.
Якщо ж казати з точки зору всієї галузі, то це значно більші цифри — на рівні 145 мільйонів. Це власні гроші маріупольських лікарень, фінансування НСЗУ й та діяльність, яку ефективно ведуть лікарні щодо залучення пацієнтів і надання послуг на платній основі. Тобто ми фінансуємо насправді лише 15%, які передбачені Бюджетним кодексом.
Тобто, якщо я правильно зрозуміла вашу тезу про сталу мережу, релокацію медзакладів і її фінансування в 2026 році ви не плануєте?
Те, що хотіли зробити з точки зору релокації, ми загалом уже реалізували. Тепер це тільки покращення послуг і розширення їхнього переліку. Тобто ми хотіли б доповнити наш центр в Одесі додатковою реабілітацією. Хотіли б розширити певні медичні послуги. Тобто ми знаємо, що держава передбачає медичний чекап 40+ тощо, і хочемо бути частиною цього. Ми активно працюємо й відкриті для всіх українців, не лише маріупольців.
Але з точки зору прямої відповіді на ваше питання, то ми ще плануємо повноцінно відновити діяльність міської комунальної аптеки. Фактично вона вже релокована, і щонайменше в січні в Києві [запрацює], і потім, можливо, ще одна-дві локації в залежності від попиту і потреби з’явиться. У Маріуполі це був надзвичайно вдалий і сталий проєкт, який стабілізував ціни на ліки для маріупольців і надав можливість активно користуватися доступними ліками. Тому ми плануємо відновити її діяльність наступного року.
А на це ви запланували якісь видатки в бюджеті на 2026 рік, чи це буде реалізовано за рахунок донорів?
Частково за рахунок донорів, частково за рахунок власних коштів аптеки і частково ми допомогли й виділили на питання релокації в кінці цього року 500 тисяч гривень. У 2026 році планується, що вона за рахунок статутної діяльності буде сама себе забезпечувати. Вона не буде прибутковою, бо це неможливо і не треба, але вона буде самозабезпечена фінансуванням.
Ви сказали про розширення платних послуг у релокованих лікарнях. Наскільки нам відомо, жителів Маріупольської громади в медичних хабах обслуговують безкоштовно. Ця практика буде продовжуватися?
На первинній ланці медичні послуги безкоштовні. Ми надаємо їх усім, але ведемо роботу з підписання декларацій. Стосовно вторинної ланки, то там медична допомога безкоштовна для літніх людей і дітей, а також зі знижкою для працездатного населення. Тобто це знижка на рівні 50% і для певних категорій — 90%. Тобто працездатні маріупольці отримують її зі знижкою, а решта з вразливих категорій: пенсіонери, ветерани, діти, — отримують безкоштовно. Ми цю формулу не плануємо змінювати.
Але якщо є певні послуги, пов’язані зі здоров’ям, які не є обов’язковими, як якісь види реабілітаційного масажу, наприклад, або якісь процедури, пов’язані з красою, вони, звичайно, платні. Це плюс, якщо наші заклади зможуть надавати їх на платній основі й таким чином забезпечувати свою діяльність. Те саме стосується послуг профогляду й страхової медицини.
Як ви зазначили, на базі Маріупольського державного університету цьогоріч офлайн запрацювали старші класи двох маріупольських шкіл. У 2026 році в громаді запланували програму, яка передбачає додаткове фінансування освіти. Скажіть, будь ласка, чи є плани організовувати офлайн навчання в інших освітніх закладів громади і чи заплановані на це видатки в бюджеті на наступний рік?
Насправді мережа є сталою. Шість закладів, які працювали, затверджені освітньою мережею на 2026 рік, і вони повністю фінансуються за рахунок освітньої субвенції. У загальній сумі бюджету в 1 мільярд 55 мільйонів вона не врахована, бо її ще не розподілили. Розподіл відбудеться на початку 2026 року, тоді освіта буде додатково дофінансована на суму субвенції. Поки ми розуміємо, що за попереднім розрахунком освітня субвенція буде трохи більшою, ніж у 2025 році.
З точки зору двох шкіл, які в офлайн-форматі відновлені на рівні МДУ, то ми плануємо це підтримувати і, можливо, залучати більше дітей — не тільки маріупольців, а й із інших громад, зокрема приймаючих. Але розширювати офлайн-формат за кількістю закладів освіти не плануємо.
А на що тоді мають піти гроші за цільовою програмою?
Заробітна плата вчителів повністю покривається освітньою субвенцією. Ми фінансуємо тільки ту частину, що пов’язана зі співфінансуванням харчування для дітей у школах на базі МДУ й певними заходами щодо “Академії першачків”. Тож той 21 мільйон гривень передбачає харчування й, звичайно, нові заходи. Наприклад, ми б хотіли відновити надання ноутбуків тим, хто випускається з дев’ятого класу, і допомогу у вигляді наборів школярів гарної якості для всіх категорій учнів.
У 2025 році було досить багато судових рішень про стягнення заборгованості із закладів освіти Маріупольської громади, яка утворилася ще до повномасштабного вторгнення. Розуміємо, що найімовірніше це гроші не на освіту, але все ж таки скажіть — у бюджеті Маріупольської громади на 2026 рік заклали гроші на покриття заборгованостей перед постачальниками послуг?
У січні 2025 року суд зобов’язав шість закладів освіти з Маріуполя сплатити борг за електроенергію. На це з бюджету мало піти близько 138 тисяч гривень. Пізніше подібні рішення ухвалили ще до дев’яти комунальних закладів, серед яких ясла-садки, школи тощо. Відповідно, сума видатків на це зросла ще на понад 280 тисяч гривень.
Насправді це суто технічне питання. [Повномасштабна] війна для всіх була неочікуваною. Є дуже багато питань, які зависли, і вони місяць за місяцем, квартал за кварталом, рік за роком вирішуються. Обладнання або послуги були поставлені, але через те, що напад відбувся 24 лютого, акти не були підписані й відповідним чином надані в казначейство. Як це сплатити? Треба це робити чи не треба? Мабуть, треба, але потрібен якийсь механізм.
Друге питання полягає в тому, що всі школи й садочки отримали комунальні послуги: тепло, електрику, газ, водопостачання, вивіз сміття тощо. Вони ж отримували їх ці 24 дні, 25-26 днів, поки це було можливо. Але як зняти покази лічильника? І це все встановлюється через суд.
Механізм єдиний, і він незмінний. Тобто є позивач, який каже, що надав послугу. Ми як відповідач не заперечуємо, що отримали її, коли знаємо, що це було. Але тільки суд може встановити, який натуральний або грошовий еквівалент послуги був наданий. Тому ми йдемо на ці засідання суду і відповідно виконуємо рішення. Коли вони вступають в силу, це передається в державну казначейську службу і ми фінансуємо ці видатки.
Наскільки я розумію, на 2026 рік ми вже не передбачаємо ніяких сум на відшкодування, тому що близько 95-96% цих питань вже були враховані. Є суди, які тривають довго, бо іноді ми не згодні з сумами. Наприклад, нам кажуть, що ми повинні сплатити, а ми кажемо “ні” і йдемо в апеляцію. Тому суди можуть три, чотири, п’ять років тривати. Тому я можу передбачити, що якісь 100-300 тисяч або півмільйона гривень ще знадобиться, щоб це врегулювати, але це точно вже не десятки мільйонів.
Але наразі ці кошти не закладені в бюджет на 2026 рік?
Ні. Виникне питання — будемо виконувати рішення суду.