5 грудня 2019 року в реанімації помер волонтер з Бахмута Артем Мирошниченко. Він помер через кілька днів після того, як його побили двоє підлітків поблизу його будинку. Розбираємо, де зараз знаходяться обвинувачені та на якому етапі розгляд справи в суді.
29 листопада 2019 року в Бахмуті напали на місцевого волонтера Артема Мирошниченка. В поліції Бахмута під час брифінгу тоді розповіли, що нападників знайшли наступного ранку після нападу.
“Не доходячи додому його наздогнали два мешканці міста Бахмута: одному 16, іншому 17, він раніше судимий за грабіж. Вони наздогнали його та безпричинно один з них почав його бити як рукою, так і ногою, вже коли він лежав на землі. Потім він спробував його протягнути й кинув його на узбіччя”, — розповів журналістам керівник поліції Бахмута Ярослав Меженний.
Також в поліції зазначили, нападники хотіли пограбувати Артема, але не вдалось забрати сумку, тож активіста просто залишили непритомного.
Артем Мирошниченко так і не прийшов до тями, і 5 грудня в реанімації від тяжких травм він помер.
Вже на першому суді, 2 грудня, де обирали запобіжний захід підозрюваним, з’ясувалося: наймолодший з них — це учень педагогічного коледжу Микола Барабаш. На засіданні, яке провели закрито, хлопцю обрали цілодобовий домашній арешт.
Тоді справу кваліфікували як “Умисне тілесне ушкодження”. Але через смерть потерпілого, справу перекваліфікували.
Вже 7 грудня, коли Артем вже помер, обирали запобіжний захід іншому фігуранту — Олександру Баришку. Йому призначили вже 2 місяці тримання під вартою у Бахмутському слідчому ізоляторі.
А вже через кілька днів після цього Миколі Барабашу Донецький апеляційний суд переобрав запобіжний захід. Замість цілодобового домашнього арешту його також відправили у СІЗО.
Відтоді Микола Барабаш та Олександр Баришок виходять зі слідчого ізолятору лише на засідання, зокрема й на ті, де їм продовжують запобіжний захід. Востаннє їх залишили у СІЗО на засіданні 30 листопада. Вони пробудуть під вартою щонайменше до 28 січня 2022 року.
Під час засідань родичі та друзі Артема Мирошниченка висловились, що Артем Мирошниченко розмовляв у повсякденні українською. Тож, його начебто побили саме через українську мову.
Але тодішня уповноважена із захисту державної мови закликала людей не робити поспішних висновків і дочекатися кінця слідства.
“Що стосується трагедії в Бахмуті, це страшна подія. Насправді, гірко про це говорити у наш час в європейській країні. Треба дочекатися результатів слідства, тому що версії є різні. Соціальні мережі – це територія емоцій. Люди емоціонують, ми бачимо суспільний вибух довкола цієї трагедії. Перш ніж робити якісь гучні заяви, потрібні результати слідства”, – каже мовний омбудсмен.
Під час розмови з журналістом Вільного радіо Микола Барабаш, на питання про версію, що це було на мовному підґрунті, підозрюваний відповів: “Не було ні через яку мову”. Але й не розповів, чому напали на Артема.
Однак, коли слідчі завершили справу і передали її до суду, то в обвинувальному акті не додали статтю про побиття на мовному підгрунті.
Коли прокуратура відправила готовий обвинувальний акт з матеріалами справи до Артемівського міськрайонного суду, то система авторозподілу врахувала, що в суді не вистачає суддів. Тож справу передали до Слов’янського міськрайонного суду, в якому й очікують на винесення вердикту.
Суд призначають ледь не щомісяця, але нерідко буває таке, що розгляд переносять з різних причин: захворіла суддя або справу передають іншому, представник Феміди не встиг ознайомитись з матеріалами справи, або захворів свідок.
Під час перших засідань у справі в хлопців фігурувала лише стаття “Умисне тілесне ушкодження”, за порушення якої карають на строк від 7 до 10 років тюрми. Проте невдовзі до справи додали ще одну статтю “Розбій поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень”. Санкція цієї статті більша — від 8 до 15 років тюрми. Тож, якщо їхню провину доведуть, нападникам загрожує більший термін.
***
Нагадаємо, ми робили матеріал до роковин побиття волонтера. Ми передали спогади місцевих активістів та друзів про Артема Мирошниченка, яким його запам’ятають.
Читайте також: