Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Олена Войтенко. Вона понад 10 років працювала медсестрою у Слов’янському РТЦК. У вільний час любила читати, захоплювалася природою та морем. Її життя обірвав удар російської ракети.
Про життєвий шлях Олени розповіли в пресслужбі Слов’янської міської військової адміністрації.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Олена Войтенко народилася 28 квітня 1992 року у Слов’янську, а проживала у селищі Билбасівка, що під Слов’янськом. У 2013 році вона закінчила Краснолиманський медичний коледж, здобувши кваліфікацію медичної сестри. У 2016 році Олена завершила навчання в Міжнародному науково-технічному університеті імені Бугая за спеціальністю “Фізична реабілітація”.
Жінка з 2013 по 2023 роки працювала медсестрою у призовній комісії 1-го відділу Краматорського РТЦК у Слов’янську. На цю роботу вона потрапила по розподіленню міської лікарні №1.
Колеги згадують, що Олена любила гуляти лісом та збирати гриби. Особливо їй подобалося море — вона любила ходити берегом і милуватися хвилями.
“Олена була дуже доброю, талановитою і розумною дівчиною. Завжди життєрадісна, чуйна, добра, справедлива, працьовита та відповідальна”, — говорила її мати Ірина Войтенко.
Після початку повномасштабного вторгнення Олена залишилася на Донеччині та продовжувала працювати. 27 березня 2023 року її життя обірвав удар ракет.
“В цей день Олена перебувала на робочому місці — у кабінеті лікаря-хірурга на другому поверсі військкомату. Близько 10:30 у будівлю влучили дві ворожі ракети”, — уточнюють в пресслужбі Слов’янської МВА.
Після вибухів Олена ще була жива — її непритомною знайшли і відвезли до міської клінічної лікарні. Згодом поранену перевезли до Краматорська, а потім до Дніпра, в обласну клінічну лікарню імені Мечникова.
Лікарі боролися за життя Олени дев’ять днів, але 5 квітня серце дівчини зупинилося. Їй було 30 років.
“Олена дуже любила природу і захоплювалася книгами. Колеги кажуть: “Вона була грамотним і відповідальним працівником, працьовитою, доброзичливою, уважною до хворих. У будь-яку хвилину могла прийти на допомогу. За бездоганну репутацію користувалася повагою і авторитетом у колективі. Попереду було багато планів і ціле життя”, — переказують в пресслужбі МВА.
Світла пам’ять.