Від “взагалі не спілкуються” до “найкращі”: рейтинг відкритості керівництва громад Донеччини під час повномасштабної війни

У Донецькій області 20 із 43 керівників позбавляють людей із громад, які вони тимчасово очолюють, права знати, як саме розпоряджаються бюджетом та які нові правила встановлюють. Посадовці інтерпретують вимоги закону щодо звітування перед мешканцями в умовах воєнного стану по-різному.  

Щоб показати, наскільки різняться рівні відкритості та підзвітності влади від громади до громади, ми проаналізували сайти та соцмережі всіх 43 громад Донецької області, а також опитали кілька десятків журналістів різних видань про досвід роботи з громадами. Зі знайдених та наданих даних — склали цей рейтинг. 

Які громади Донецької області найбільш активні та відкриті

На основі зібраних даних найвідкритішими виявилися Бахмутська, Краматорська, Слов’янська, та Покровська міські громади. Найменш прозорими за всіма пунктами є Гродівська, Удачненська, Старомлинівська та Хлібодарівська селищні громади. До останніх мали малий інтерес журналісти, так і самі вони не прагнуть інформувати своїх мешканців. 

x

x

Дві громади Донецької області досі не мають власного сайту

Майже всі громади Донецької області мають офіційний сайт. Втім є два винятки — Вугледарська та Мирненська громади. Водночас документи першої — є, їх публікують на сайті Волноваської районної державної адміністрації. 

З тих, хто має сайт, більшість публікують актуальну інформацію. Однак слід зазначити, що громади, території яких тимчасово окуповані, та сільські громади на вільній території у більшості дублюють тексти, надані від очільника ДонОДА, Володимира Зеленського та інших посадовців. Своїх місцевих новин тут мінімум. Так, в стрічці можуть масово висвічуватись сповіщення від сторінок 10 і більше адміністрацій з текстом “Провів ставку” або “Зустрівся з конгресменом США та співголовою конгресового Українського кокусу Браяном Фіцпатріком”.

x

Водночас є громади, які взагалі не публікують на своєму сайті новини, це: Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Удачненська та Комарська селищні громади.

Окремі сторінки місцевих адміністрацій у соцмережах також має більшість громад, за виключенням Часовоярської, Ольгинської, Гродівської, Старомлинівської, Удачненської та Хлібодарівської громад.

Однак наявність соцмереж ще не означає, що там публікують актуальні місцеві новини. Цим часто нехтують Лиманська та Олександрівська громади.

Щоб стежити за ситуацією активніше, то підписуватись доводиться на конкретних начальників адміністрацій. Зокрема, в Часовому Ярі це сторінка Сергія Чауса, у Лимані — Олександра Журавльова. А от у Комарської селищної громади в окремій групі є актуальні відео з місцевих сіл, але розпорядження чи іншу корисну інформацію можна знайти тільки на офіційному сайті.

Майже половина громад Донецької області не публікують розпорядження на своїх сайтах

Одним з найважливіших елементів прозорості влади є оприлюднення розпоряджень та інших документів міських рад та військових адміністрацій. Така підзвітність є невіддільною частиною роботи керівництва громад, яке розподіляє бюджет, сформований з податків місцевих мешканців та й працюючих людей всієї країни (вага не місцевих доходів на Донеччині тільки зростає).

• За 2025 рік у бюджети окупованих громад Донеччини планують спрямувати 2,2 млрд грн: як їх розподілять (аналіз)

Однак в Донецькій області взагалі не публікують розпорядження на офіційному сайті 20 з 43 громад. Це: Костянтинівська, Авдіївська, Новогродівська, Мирноградська, Волноваська, Званівська, Криворізька, Великоновосілківська, Шахівська, Сартанська, Миколаївська, Олександрівська, Ольгинська, Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Старомлинівська, Удачненська та Хлібодарівська громади.

А на сайті Волноваської МВА є сторінка з розпорядженнями її керівника, але для її перегляду система вимагає ввести пароль.

Деякі представники громад публікують тільки вибіркові документи (наприклад, бюджет на рік), втім майже не оновлюють розділ розпоряджень. 

Унікальним прикладом є Вугледарська громада. Без свого сайту вони все ж публікують в мережі розпорядження — на сайті райдержадміністрації.

Одні мають відповісти на понад 450 запитів на рік, а інші — на 2  

Коли посадовці не публікують розпорядження, а деякі навіть новини, місцевим мешканцям, представникам громадських організацій та журналістам доводиться звертатись до представників місцевих адміністрацій із запитами, щоб знайти дані, яких бракує на офіційних ресурсах. Втім кількість запитів не узгоджується з рівнем закритості.  

Зазначимо, в підрахунку враховані письмові запити. Деякі представники керівництва адміністрацій громад ведуть також особисті прийоми громадян, деякі — онлайн прийоми або телефонні. Реалізувати це вдається громадам в різній мірі, до того ж це не в повній мірі залежить тільки від представників громади, тож ми не включали цей критерій. 

Рекордсменом за кількістю запитів є Краматорська громада — 457 запитів за 2024 рік (водночас звернень на гарячу лінію та через інші держоргани було понад 5 тисяч). Тут до статистики входять не тільки запити журналістів, а й звернення місцевих жителів.

Крім цього, Маріупольська рада за 2024 рік прийняли на 111 письмових  запитів, Покровська військова адміністрація — 74, Бахмутська — 69, Торецька — 58, Олександрівська — 49, Лиманська — 32, Новогродівська — 29, Мар’їнська — 28, а Великоновосілківська — 19, Ольгинська — 7, Білозерська та Черкаська — 2.

А на сайті Словʼянської громади є навіть електронна приймальня, де можна не лише подати звернення, а й відстежити його статус. 

Є громади, які на своїх сайтах у розділі “Публічна інформація” не публікують звіти щодо кількості запитів, на які вони відповіли. Зокрема, це Часовоярська, Соледарська, Авдіївська, Дружківська, Селидівська, Мирноградська, Добропільська, Святогірська, Слов’янська, Костянтинівська, Волноваська, Званівська, Криворізька, Курахівська, Очеретинська, Шахівська, Сартанська, Миколаївська, Новодонецька, Іллінівська, Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Старомлинівська, Удачненська, Хлібодарівська, Комарська та Сіверська громади.

Деякі громади настільки не звикли до запитів, що навіть один провокує дзвінки зі звинуваченнями про паралізацію роботи посадовців. Таку реакцію журналісти Вільного Радіо отримали на свій перший запит до Удачненської громади. Водночас відповідь посадовці все ж надали, а надалі редакція отримала контакти представника адміністрації для коментарів.

Які громади Донецької області журналісти вважають найбільш відкритими до контактів

Коли неможливо отримати інформацію з новин чи розпоряджень  — залишається звертатися напряму до посадовців. Серед громад Донеччини не мало таких, які журналісти називають відкритими до коментарів і співпраці.

Ми опитали журналістів щодо того, до кого вони зверталися за коментарями, а до кого ні. Так, беззаперечним лідером стала Краматорська громада — з нею не мали комунікації лише декілька з понад двох десятків опитаних журналістів. І лише декілька з них відзначили, що Краматорська адміністрація хоч і відповідає на запити, але спілкуватися з журналістами не бажає.

Учасники опитування також позитивно відгукувалися про Авдіївську, Дружківську, Соледарську, Очеретинську, Слов’янську та Мирноградську громади. Водночас щодо Слов’янської ВА неодноразово зазначали, що отримати уточнюючий та оперативний коментар телефоном складно.

Близько половини опитаних журналістів комунікували з владою Бахмутської, Сіверської, Авдіївської, Часовоярської, Мирноградської, Дружківської, Соледарської, Торецької та Курахівської громад.

Щодо Бахмутської громади є поодинокі зауваження — деякі журналісти зазначили, що “зв’язок із ними відсутній”, але це радше виняток із загальної тенденції досвіду інших медіа.

“Раніше активно комунікувала з Авдіївською МВА, Торецькою МВА та Часовоярською МВА. З цими громадами також було доволі легко підтримувати зв’язок і отримувати протягом п’яти днів розгорнуту інформацію”, — зазначає одна з учасниць опитування.

Є також громади, щодо яких відгуки неоднозначні. Зокрема, журналісти Вільного радіо мали проблеми з Костянтинівською громадою щодо отримання даних про зарплати посадовців, що є публічною інформацією. Спершу дані надавали, а вже за місяць — відмовляли у відповіді на аналогічний запит.

Зазначимо, серед опитаних журналістів про комунікацію Костянтинівської громади зауважували зокрема, що “відповіді костянтинівських посадовців дуже залежать від настрою”.

Також різні відгуки і про Часовоярську громаду. Її більшість називають відповідальною у відповідях на запити, але є й зауваження.

“Часів Яр доволі широко представлений у мережах, але голова ВА відмовив в інтерв’ю, не пояснюючи причину”, — поділилась журналістка.

Зазначимо, що журналісти Вільного радіо зіштовхнулися зі схожою проблемою наприкінці 2023-го та на початку 2024 року, коли просили про інтерв’ю очільника Бахмутської ВА Олексія Реву. Прямої відмови не було, але і розгорнутого інтервʼю провести не вдається за весь час повномасштабної війни.

Від яких громад Донеччини найважче отримати інформацію

Окремі представники громад регіону і попри тиск журналістів, активістів та громадськості не надають інформацію у відповіді на запити чи коментарі телефоном.

Ми опитали журналістів з 14 видань, і вони поділилися досвідом, хто в регіоні найгірше комунікує. Беззастережним лідером з найгіршої комунікації назвали Торецьку громаду, яка “найчастіше ухиляється від відповідей”.

“Є деякі громади, яким ми б не поставили навіть “1”. Наприклад, Торецька МВА взагалі не спілкується з журналістами Донеччини”, — написали представники одного зі ЗМІ.

Часом видання стикаються з тим, що не можуть отримати коментарі навіть від рядових спеціалістів.

“Мала досвід спілкування зі спеціалістами з різних громад щодо коментарів, які не можуть бути військовою таємницею чи загрожувати безпеці людей. В Лиманській та Торецькій громадах стикнулася з тим, що люди відмовляються говорити без погодження кожного слова з головою ВА. А ті не погоджують”, — ділиться учасниця опитування.

Схожу проблему озвучили журналісти іншого видання.

“На сьогодні деякі МВА відмовляються спілкуватися з журналістами без попереднього погодження з ДонОДА. Тобто в умовах війни, коли дуже потрібна оперативна комунікація зі ЗМІ, які представляють аудиторію регіону, комунікація місцевої влади з пресою — це довгий, важкий процес. Здебільшого місцева влада воліє інформувати через свої телеграм-канали, які не охоплюють всю аудиторію мешканців громад. Більш лояльна влада до національних ЗМІ”, — зізнаються в опитувані журналісти.

Деякі журналісти також назвали некомунікабельними Слов’янську та Маріупольську громади. Пресслужби тут працюють, але учасники опитування відмічають, що відповіді на запити часто не ґрунтовні. Окремим виданням тут на запити не відповідають взагалі.

“Проблема з комунікацією є і зі Святогірською МВА, бо електронна пошта громади, яка вказана на їхньому сайті, є недійсною. Мирноградська МВА надає дуже лаконічні відповіді на інформаційні запити, з яких важко оцінити ситуацію у громаді без додаткових уточнень”, — сказала одна з журналісток. 

До яких громад Донецької області журналісти звертаються найменше

Опитування Вільного радіо також виявило, до яких громад журналісти звертаються найменше — як з інформаційними запитами, так і за коментарями.

Так, із 24 опитаних журналістів:

• лише 5 із 24 опитаних журналістів, які працюють на Донеччині, спілкувалися з представниками Ольгинської, Мирненської, Старомлинівської та Хлібодарівської громад;
• 6 із 24 — зверталися до Селидівської, Вугледарської, Новодонецької, Олександрівської, Черкаської, Андріївської, Гродівської та Удачненської громад;
• 7 із 24 — спілкувалися з представниками Новогродівської, Волноваської, Криворізької, Мар’їнської, Білозерської, Шахівської та Комарівської громад;
• 8 із 24 — зверталися до Великоновосілківської, Сартанської, Миколаївської, Іллінівської та Мангушської громад;
• 9 із 24 спілкувалися з представниками Званівської та Очеретинської громад;
• 11 із 24 — зверталися до Добропільської та Курахівської громад;
• половина опитаних журналістів зверталася до Торецької, Соледарської, Дружківської та Мирноградської громад;
• 13 із 24 — журналістів спілкувалися з представниками Часовоярської та Авдіївської громад;
• 14 із 24 — мали контакти з Бахмутською, Сіверською та Покровською громадами;
• до Костянтинівської громади зверталися 15 із 24 опитаних журналістів;
• 16 із 24 — спілкувалися з представниками Святогірської та Маріупольської громад;
• 18 із 24 — мали контакти зі Слов’янською та Лиманською громадами;
• найбільше журналісти комунікують із Краматорською громадою — лише 5 із 24 представників медіа ніколи не зверталися до місцевих посадовців.

Зазначимо, ці дані не означають, що ці громади найгірше комунікують з журналістами. Це зведена інформація про військові адміністрації якими найменше цікавляться працівники медіа.

Методологія дослідження відкритості громад Донецької області

Деталізація кожного пункту

1. Наявність офіційного сайту (10 балів):

• 0 — відсутній;
• 5 — є, але не працює/не оновлюється;
• 10 — є, працює стабільно.

2. Активні соцмережі (10 балів):

• 0 — соцмереж немає;
• 5 — сторінки є, але оновлюються рідко;
• 10 — ведуться активно (мін. 1 пост на тиждень).

3. Актуальні новини (10 балів):

• 0 — новин немає/застарілі;
• 5 — оновлення раз на місяць;
• 10 — новини з’являються щотижня, оперативно.

4. Корисна локальна інформація (10 балів):

• 0 — нема ніяких контактів, адрес, графіків;
• 5 — є частково;
• 10 — повна та актуальна інформація.

5. Публікація розпоряджень / рішень (20 балів, ×1.5):

• 0 — документи не публікують;
• 10 — вибірково публікують;
• 20 — повна і регулярна публікація з архівом.

6. Відповіді на звернення громадян (20 балів, ×1.5):

• 0 — не відповідають взагалі;
• 10 — відповіді з затримками, не по суті;
• 20 — відповідають регулярно і по суті.

7. Взаємодія з журналістами (до 20 балів).

Середній бал від журналістів в опитуванні: (від 2 до 6) × 4 = результат у балах.

Також громадам в зоні бойових дій ми додали бонусом 5 балів, адже їм складніше приділяти час прозорості. 

Нагадаємо, журналісти Вільного радіо розповідали, якими були зарплати очільників міст Донеччини у 2024 році. Це не тільки оплата праці, а й надбавки за високі досягнення, допомога на розв’язання побутових проблем та премії до ювілеїв.