В суді чоловік визнав, що застрелив підлеглого. Але каже, що не пам’ятає цього через затьмарення розуму.
Про це пише Судовий репортер.
За матеріалами слідства, які опублікували в Єдиному реєстрі судових рішень, Красноармійський міськрайонний суд Донецької області виніс вирок за умисне вбивство ексначальнику відділення зв’язку штабу військової частини В0849 Віталію Виннику.
Передісторія. За даними слідства, навесні 2017 року група солдатів Збройних сил поїхали на стрільби. Військовослужбовець Олег Томашук знімав відео на телефон та показав позиції військових. Боєць до того ж позначив, що відео зняв на позиціях у місті Авдіївка. Ввечері хлопець розмістив відео в Instagram і його знайшли бойовики.
Обвинувачений майор Віталій Винник дізнався про відео і розлютився, зібрав всіх військових, щоб з’ясувати хто виставив таке в мережу. Олег Томашук зізнався. Майор запитав у Томашука, чи розуміє він, що накоїв. Хлопець визнав, що його дії можна прирівняти до державної зради.
Почувши це, Віталій узяв пістолет, перезарядив його перед обличчям Олега і вистрелив йому у голову.
За спогадами свідків, перед смертю Томашук встиг сказати: «Не треба, будь ласка», спробував ухилитися від кулі, але це йому не вдалося.
На суді Віталій Винник визнав свою провину у смерті солдата, але не погодився з кваліфікацією справи. Чоловік переконував, що не хотів вбивати, і все сталося ненавмисно.
Він запам’ятав події так: під час спілкування з потерпілим у нього почали підкошуватися ноги і відчувався якийсь страх. Перед очима постала жахлива картина артилерійського удару з літа 2014 під Амвросіївкою — гуркіт, знищені позиції, велика кількість загиблих, люди, які кудись біжать, багато крові. Згадав, як ще за 15 хвилин до артилерійського удару він спілкувався з військовослужбовцями, а після цього багато з них були розірвані на шматки. Сам він тоді також отримав контузію, хоча за медичною допомогою не звертався, оскільки було багато вбитих та важкопоранених. Як потім з`ясувалося, така ситуація у 2014 році трапилася, в тому числі і через те, що бійці фотографувалися на позиціях, на техніці і викладали світлини в інтернет, що надало можливість окупантам вирахувати координати для артилерійського удару. Теперішня ситуація нагадала минулі події і змусила передбачити можливі наслідки.
Постріл обвинувачений пояснив миттєвим психологічним фактором, що це була рефлекторна м’язова пам`ять. Він не пам’ятає, як заряджав пістолет. Зброя була при ньому, оскільки раніше того вечора він її начебто розбирав і чистив.
Версію про афект перевірили експертизами. Відповідно до висновку амбулаторної експертизи, майор у момент злочину перебував у стані тимчасового розладу душевної діяльності (реакція «короткого замикання»). За психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Натомість стаціонарна експертиза встановила, що обвинувачений міг усвідомлювати свої дії, хоч і перебував у стані вираженого емоційного збудження, що істотно впливало на свідомість і поведінку. За ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки це ідентично фізіологічному афекту.
Вирок. У підсумку суд призначив ексвійськовому покарання нижче, ніж передбачено законом за такий злочин, — 5 років позбавлення волі.
Уточнимо, у 2017 році майор був у СІЗО близько 7 місяців, після чого суд віддав його на поруки військовослужбовцям військової частини А2167. Період попереднього ув’язнення йому зарахують як день за два, тобто вважається, що він уже відбув 1 рік і 2 місяці свого покарання.
Крім того, за цивільним позовом батька вбитого бійця, Винник має заплатити родичу загиблого 150 тисяч гривень компенсації. Станом на день оголошення вироку, гроші він не заплатив.
Читайте також: