Підтримати
9 березня у Гаазі розпочинається суд у справі збиття малайзійського лайнера МН17. Літак збили у 2014 році над Донбасом.
Фото: Yevgeny Pashnin/Globallookpress

9 березня у Гаазі розпочнеться суд над підозрюваними у справі збиття малайзійського Boeing рейсу МН17. З моменту авіакатастрофи минуло понад 5,5 років. Журналісти Вільного радіо поспілкувалися з чоловіком, який втратив у трагедії обох батьків, та розпитали про його ставлення до судового процесу. Історію 1 родини та хронологію трагедії кількох країн читайте в нашому матеріалі. 

 

17 липня 2014 року в небі над тимчасово непідконтрольним українському уряду Торезом збили пасажирський Боїнг “Малайзійських авіаліній” рейсу МН17. Літак прямував з Амстердама до Куала-Лумпур. На борту були 283 пасажири та 15 членів екіпажу. Усі загинули.

9 березня у Гаазі розпочинається суд у справі збиття малайзійського лайнера МН17. Літак збили у 2014 році над Донбасом.
Трагедія Боїнга у цифрах. Автор: 24 канал

 

Подружжя Гард

Серед загиблих були Роджер та Джилл Гард – подружня пара з австралійського міста Тувумба. Їм було 67 та 62 роки.

Мій батько був патологоанатомом, він завідував лабораторією в місцевій лікарні. Моя мати була на пенсії, але до цього працювала лікаркою загальної практики, а також волонтеркою у громадських організаціях Тувумби”, – розповідає Вільному радіо син Роджера і Джилл Пол Гард.

1 червня батьки Пола відправилися у подорож Європою. В середині липня їхня шеститижнева відпустка добігала кінця, тож Пол мав зустріти їх в аеропорті й відвезти додому.

9 березня у Гаазі розпочинається суд у справі збиття малайзійського лайнера МН17. Літак збили у 2014 році над Донбасом.
Роджер і Джилл Гард в аеропорті перед їхньою подорожжю до Європи (архів Пола Гарда)

 

Вранці 17 липня Полу зателефонувала його сестра, яка побачила в новинах сюжет про авіакатастрофу на сході України.

“Вона з’ясувала, що збили літак, на борту якого, скоріше за все, були наші батьки. Я перевірив деталі польоту, які були роздруковані в мене вдома. І я зрозумів, що це дійсно був літак, в якому летіли мої батьки. Я розповів про це моїм родичам, і з того моменту ми старалися триматися разом. Ми підтримували одне одного як сім’я та намагалися усвідомити, що сталося і що робити далі”, – згадує Пол Гард.

Замість того, щоб переживати трагедію приватно, не виносячи її з родинного кола, чоловік вирішив розповідати про неї журналістам. У такий спосіб він сподівається вшанувати своїх батьків. Головний посил, який Пол хоче донести до людей, – у загибелі пасажирів Боїнга винна війна, яка триває на Донбасі. Тому, на його думку, ця тема заслуговує більшої уваги міжнародних ЗМІ.

“Спочатку я сподівався, що збиття літака допоможе привернути увагу до цього конфлікту, адже на заході люди були не дуже обізнані в тому, що відбувається. На жаль, трагедія, вочевидь, лише загострила конфлікт у подальшому. Тому я був цим розчарований і думав, що мені варто було б заявити у засобах масової інформації, що слід зосередитися на пошуку мирних шляхів у врегулюванні цього конфлікту. Адже бойовими діями явно не можна досягти порозуміння”, – говорить чоловік.

9 березня у Гаазі розпочинається суд у справі збиття малайзійського лайнера МН17. Літак збили у 2014 році над Донбасом.
Пол Гард (джерело: Meredith O’Shea/The Guardian

 

Зупинити війну може дипломатія, впевнений Пол. На його думку, мирне рішення можна знайти за допомогою діалогу між країнами.

Він додає: за розслідуванням слідкує, але у подробиці не вдається.

“Я не слідкую дуже детально, адже, як я вже казав, я звинувачую в тому, що сталося, збройний конфлікт. Я сподіваюся, що фокус буде на тому, як його врегулювати, а не на тому, хто саме підбив літак. Думаю, суд буде корисним, адже будуть покарані ті, хто був відповідальним за початок війни. Сподіваюсь, їх знайдуть, і вони понесуть відповідальність за такі речі, як ввезення ракетної установки на територію “Донецької республіки”, – каже Пол Гард.

Він зазначив, що досі не вирішив, чи хоче брати участь у судовому процесі. На перше засідання він також не планує летіти.

“Ми можемо поїхати туди пізніше, коли там відбуватимуться більш предметні засідання і коли в нас буде можливість свідчити. Але ми ще не вирішили, чи поїдемо. Якщо ситуація з коронавірусом погіршиться, ми не будемо подорожувати”, – зауважує Пол.

Він вважає, що обвинувачені навряд отримають справедливе покарання.

“Якщо їх затримали й передали суду, я думаю, до них слід ставитись, як до військових злочинців, які без причини вбили невинних людей. Я гадаю, їх ув’язнять. Однак, на мій погляд, їх треба судити за те, яку роль вони зіграли у війні, особливо, якщо вони розпочали її. У такому разі вони мають понести відповідальність за воєнні злочини, які вони вчинили, та за те, що забрали невинні життя”, – стверджує чоловік.

9 березня у Гаазі розпочинається суд у справі збиття малайзійського лайнера МН17. Літак збили у 2014 році над Донбасом.
Джилл і Роджер Гард (архів Пола Гарда)

 

Пол сподівається, що судовий процес викличе великий інтерес у міжнародної преси. А це, своєю чергою, приверне увагу до війни, яка досі триває в Україні. За словами чоловіка, це допоможе уникнути майбутніх трагедій.

“На жаль, катастрофа українського літака, яка сталася над Іраном у січні, доводить, що досі небезпечно літати над зонами бойових дій. Навіть, якщо немає відкритого конфлікту, риторика світових лідерів може поставити мирних людей під загрозу. Тому треба відмовлятися від такої риторики, вирішувати конфлікти та не розпочинати більше дурних війн, які ні до чого не призводять. Я покладаю на це надії в майбутньому”, – говорить Пол Гард.

 

Хронологія подій


17 липня 2014 року в авіакатастрофі МН17 загинули 298 людей. 80 з них були дітьми. У той день лайнер летів з Амстердама до Куала-Лумпур. О 16:20 за київським часом він пролітав над Донеччиною, коли його збили.

Одразу після катастрофи у російських ЗМІ почали розповідати, що над Торезом збили український військово-транспортний літак АН-26. Але коли бойовики зрозуміли, що вцілили по пасажирському лайнеру, публікації почали зникати з новинних порталів та особистих сторінок прихильників “руського миру”. Натомість, звинувачувати у збитті Боїнга стали українських військових.

До з’ясування обставин трагедії підключилася міжнародна команда журналістів-розслідувачів Bellingcat. Вони встановили номер ракетної системи “Бук”, з якої стріляли по малайзійському літаку. Крім того, розслідувачі  опублікували звіт з іменами та фотографіями 20 російських військових, причетних до злочину. Зібрані дані, до яких долучили перехоплені українськими спецслужбовцями телефонні розмови бойовиків, міжнародна група журналістів передала нідерландській прокуратурі.

За розслідування причин трагедії взялася Спільна слідча група у складі представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Вони висунули обвинувачення першим підозрюваним у справі. Серед них – колишній “міністр оборони” т.з. “ДНР” Ігор Гіркін-Стрєлков, генерал-майор Сергій Дубінський на прізвисько “Хмурий”, полковник Олег Пулатов “Гюрза” та українець Леонід Харченко “Кріт”. При цьому останній на обвинувачення не відреагував. Решта троє свою причетність до збиття літака заперечують.

Усім фігурантам інкримінують терористичний акт. Їм загрожує від 10 до 15 років за ґратами або довічне ув’язнення.

У липні 2019 року у справі збиття Boeing МН17 з’явився ще один підозрюваний. Тоді СБУ затримала екс-бойовика Володимира Цемаха, колишнього начальника протиповітряної оборони “Слов’янської бригади “ДНР”. Його звинуватили за статтями “терористичний акт” і “сприяння терористичній організації”. Слідчі з’ясували, що у 2015 році в інтерв’ю Цемах розповів, що допомагав сховати ЗРК “Бук” та членів його екіпажу. Спочатку український прокурор у справі МН17 заявив, що Цемах вважається свідком та буде давати свідчення в суді у Гаазі по відеозв’язку.

Пізніше ж українське видання TheБабель оприлюднило лист від прокурора Нідерландів, де вказано, що нідерландські слідчі тепер вважають Цемаха не свідком, а підозрюваним. Вони попросили тримати колишнього “зенітника” під вартою до допиту.

Наприкінці серпня 2019 року Цемаха спочатку відправили під варту до кінця жовтня. Однак вже 5 вересня Київський апеляційний суд скасував арешт та відпустив бойовика під особисте зобов’язання. Його видали Росії в рамках обміну. Тоді в Україну повернули Сенцова, Кольченка, Балуха, моряків та ще кількох політичних в’язнів.

На початку грудня 2019 року Служба безпеки України оголосила, що Цемах переховується від слідства. В СБУ зазначили, що дата зникнення бойовика – 23 вересня 2019 року.

Цемах звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою проти України та Нідерландів через дії правоохоронців обох країн, які нібито порушували його права. Для екстрадиції Цемаха не було перешкод, оскільки він є громадянином України.

Наприкінці січня 2020 року ЄСПЛ відмовився забороняти екстрадицію бойовика в Нідерланди. Тож тепер він мусить постати перед суддями в Гаазі.

У лютому слідчі у справі авіакатастрофи малайзійського Боїнга МН17 заявили, що знайшли свідка, який бачив, як літак збили з російської ракетної системи.

Ще один ймовірний свідок трагедії, який охороняв уламки літака та має фото результатів авіакатастрофи, зараз перебуває у Бахмутському СІЗО. Досудове розслідування триває.

Суд над підозрюваними в трагедії рейсу МН17 розпочнеться о 10:00 9 березня 2020 року в суді в Гаазі.

Влада Нідерландів вирішила, що справу будуть розглядати в рамках національного, а не міжнародного законодавства, адже більшість серед загиблих – громадяни Нідерландів.

Через зацікавленість громадськості місце  проведення процесу перенесли до судового комплексу підвищеної безпеки “Схіпгол”. Він розташований неподалік від однойменного аеропорту, з якого вилетів сумнозвісний рейс.  Раніше справу розглядали в окружному суді Гааги.

Зауважимо, весь цей час Росія намагається змінити напрямок розслідування. Так, у жовтні 2018 року Міністерство оборони Нідерландів повідомило про спробу військової розвідки Росії вкрасти документи розслідування збитого літака.

В інтерв’ю американському каналу CBS голова міжнародної Спільної слідчої групи Фред Вестербеке казав, що за 5 років Росія жодним чином не сприяла розслідуванню справи катастрофи МН17.

Поширенню недостовірної інформації сприяють також російські пропагандисти.  Наприклад, минулого року в Гаазі відбувся показ російського псевдодокументального фільму про збиття малайзійського лайнера. Основний посил стрічки –  малайзійський Boeing збили українські повітряні сили. Це суперечить офіційній версії слідства Нідерландів.

Україна ж продовжує через суд доводити, що Росія керує війною на Донбасі. Наприкінці 2018 року Міністерство юстиції України передало до Європейського суду з прав людини звіти й детальну інформацію про російських військових, які беруть участь у бойових діях на Донбасі.

Докази російської агресії на сході України збирають і в генпрокуратурі. Вони скерували до прокурора Міжнародного кримінального суду вже кілька пакетів документів, у яких йдеться про незаконні дії проросійських бойовиків.

Читайте також:


Завантажити ще...