image

Аби жити в селі краще, ніж у місті. Чого досягла Андріївська ОТГ (РЕПОРТАЖ)


АБИ ЖИТИ В СЕЛІ КРАЩЕ, НІЖ У МІСТІ
Чого досягла Андріївська ОТГ


(РЕПОРТАЖ)
Тут весь бізнес і підприємці підписують із громадою соціальний контракт, а одружуватися в село їдуть навіть із навколишніх міст. Чого вдалося досягти Андріївській ОТГ за більш ніж два роки існування ㅡ читайте далі.
Наше знайомство із Андріївською ОТГ починається з того, що приїхали ми не в ту Андріївку. Виявляється, в Донецькій області таких декілька. Голова телефоном жартує: ви такі не перші. А ми про себе: і напевне не останні.
Їхати до "правильної" Андріївки ㅡ одне задоволення. Через село пролягає дорога державного значення, і цю дорогу якраз відремонтували. Територія поряд із сільською радою доглянута: на клумбах цвітуть квіти, опалого листя на тротуарах і сміття не видно. В кабінеті голови ОТГ Миколи Діхтенка скромно і чисто. На столі ㅡ стоси паперів, на полицях ㅡ кубки за досягнення місцевих спортивних команд.
Зі світу по нитці
Голова дістає папку із соціальними контрактами. Це договори із місцевим бізнесом і підприємцями про благодійну допомогу громаді. Саме про них він хоче розповісти найперше.


Такий фонд існує в Андріївці із 2003 року, а зараз став фондом не села, а громади. "Зі світу по нитці" ㅡ і суми виходять солідні.
Наша держава стала такою бідною, що не виділяє коштів на подарунки дітям на новий рік. Ми все одно даємо із благодійного фонду дітям подарунки. Від 0 років і до 11 класу
каже голова ОТГ
Є у громаді і своя пожежна команда. Із бюджету виплачують лише зарплату, решту потреб покривають саме цими добровільними внесками бізнесу. Додатково кошти спрямовують на матеріальну допомогу дітям пільгових категорій, на школу, дитячий садок, ФАП, розвиток спорту тощо.


Укладають такі договори соціального спрямування усі підприємці, що працюють на території громади.
"Чужого не треба, своє не віддамо"
Після утворення об'єднаної громади нове керівництво серйозно взялося за місцевий бізнес. Шукали тих, хто всіляко ухилявся від сплати податків і переконували працювати чесно, вкладатися у розвиток ОТГ. На питання, чи охоче місцеві підприємці виходять з тіні ㅡ зітхає.
Готуємо. Важко, але вчимо. Виховуємо. Неправильно, якщо ти "годуєшся" у громаді, а нічого не вкладаєш навзаєм. Ти маєш право питати, коли буде нова дорога і відремонтований ліхтар тільки тоді, коли сплачуєш податки у громаді. Загалом більше вимагають ті, які не платять. Як усі платитимуть, ми самі будемо жити і розвиватись, нам нічого не треба буде
Того ж, хто чесно сплачує податки, але не в Андріївку, а деінде, мотивують перереєструватись.
Велике сільгосппідприємство "КЗТС МАШИНІНГ" було зареєстроване у Краматорську, а знаходилося в нас. Їхні податки йшли у Краматорськ. Нам було образливо. Ми їм натякнули: це несерйозно. Вони перереєструвались до нас. Ми знизили їм податок і втратили десь до 100 тис. А отримали плюс 2 млн грн у бюджет.

Вони же все одно платять. Чи в Краматорськ, чи в Андріївську громаду ㅡ їм байдуже. Працюєте на нашій землі ㅡ податки повинні бути у нас. Нам чужого не треба, ми своє не віддаємо, не хочемо віддавати. Ми отримали плюс до бюджету, я їм вдячний за це

розповідає Микола Діхтенко
Будівельники вирощують кролів
Плюс до бюджету дає і "Краматорський кролик". Зареєстрований не в Андріївці, але справно сплачує всі місцеві податки, має соціальний контракт і дає жителям села робочі місця. Зараз податок на землю становить 10%. Голова обіцяє: перереєструються до них ㅡ буде 4%.
Управляючий фірмою Олег Перекрестов у 2016 забрав свою сім'ю із Краматорська та переїхав в Андріївку. Так як комплекс повністю комп'ютеризований, то за роботою систем потрібно пильно стежити.
Фото: Краматорський кролик
Фірма потребує цілодобового догляду. Я пропрацював 20 років в металургії. А потім занесло сюди, зворотної дороги немає. Із міста ㅡ в село, ближче до землі
каже чоловік
Фото: Краматорський кролик
Інвестори обрали Андріївку як екологічно чистий район. До будівництва ферми залучали місцевих мешканців.
Тепер я переконав будівельників частково перекваліфікуватися у кролиководів. 95% працівників у нас ㅡ місцеві жителі
ділиться Олег
Фото: Краматорський кролик
Всередину комплексу нікого не впускають. Управляючий переконаний: чим менше там народу ㅡ тим краще для кроликів.
В нас серйозніше, ніж в операційній. Будь-яка мікроба чи вірус може вбити кролика
каже чоловік
Фото: Краматорський кролик
Аби виростити кролика, потрібно 75 днів. На сьогодні плановий показник компанії ㅡ 150 тонн в рік. Зараз же продають 1,5-2 тонни м'яса на тиждень.

На підприємстві є навіть своя лінія із виробництва корму. В магазинах екологічно чисте м'ясо розкуповують одразу.
Фото: Краматорський кролик
Із Андріївки ㅡ по всьому світу
Допомагають розвиватися громаді і природні багатства. На території ОТГ розробляє кар'єр компанія "VESKO" ㅡ один зі світових лідерів з виробництва та експорту білої глини. "VESKO" для багатьох громад Донеччини є бюджетоформуючим підприємством. Компанія розробляє 11 кар'єрів, які розміщені на території Андріївської, Шахівської громад, Слов'янського, Костянтинівського та Добропільського району. Потужність підприємств ㅡ близько трьох мільйонів тонн в рік. Реалізація ㅡ від 2,5 млн тонн.
На сьогодні компанія "VESKO" є провідним виробником на ринку України і входить у групу світових постачальників білих пластичних глин. Ми реалізуємо свою продукцію в більш як 25 країн світу. Основні споживачі ㅡ ринки Італії, Іспанії, Туреччини.

З нашої глини виготовляють плитку, сан фаянс, керамограніт, цеглу, електроізолятори тощо. А також використовують в машинобудівній сфері та металургії

— розповідає начальниця відділу з корпоративних комунікацій компанії Ольга Костенко
Унікальна для світу глина на Донеччині
Працюють на підприємстві понад 1600 працівників. Переважно це жителі Дружківки і населених пунктів, які знаходяться поряд із кар'єром. Є з Костянтинівки, Слов'янська, Шахового, Андріївки тощо.

"VESKO" також має соціальний договір із Андріївською громадою.
Ми працюємо з людьми і для людей. Тому в нашому бюджеті передбачені соціальні договори із громадами, на території яких ми працюємо. Зараз в нас підписані 7 договорів соціального партнерства
— каже Ольга Костенко
Земля годує
На території всього п'яти сіл об'єднаної громади ㅡ немало великого і середнього бізнесу. Та голова хоче, аби підприємництвом займались як не всі, то хоча б майже всі.

У Варварівці, наприклад, залишилось мало людей. Проте там потрохи з'являються дачники. Добре, якби вони займалися малим бізнесом, сільськогосподарським, ㅡ каже Микола Діхтенко.
Земля ㅡ це головне багатство. Люди віками жили за рахунок землі. Земля годує
— роздумує сільський голова
Час від часу у громаді навіть проводять тренінги зі створення малого бізнесу.

А ще чекають на равликову фабрику. У всякому разі, така планується. Якщо все вийде, то 10-15 родин зможуть займатися цим ремеслом. Команда "Карітас" обіцяє все облаштувати і навчити.
Перша аптечка за бюджетні кошти
Вчаться заробляти на себе та економити бюджет громади не лише підприємці. В сусідній Сергіївці йдемо дивитися на Дім культури. Тут його своїми силами відреставрувала ще до утворення об'єднаної громади шахта Засядька. Нещодавно ОТГ виділила ще 200 тис грн на ремонт.
Поряд із Домом культури ㅡ "Алея креативних лавок". Гроші на неї місцеві виграли у конкурсі грантів від Британської ради.
Нас зустрічає енергійна директорка Сергіївського центру молодіжного дозвілля Маргарита Мороз. Заходимо у невелику кімнату. На стінах ㅡ багато грамот та різних нагород, на столі ㅡ швейна машинка.
Швейна майстерня ㅡ ще один результат перемоги у пітчингу проєктів від Британської ради. В цій же майстерні діти з керівниками самостійно шиють костюми для художньої діяльності. За словами Маргарити, виходить набагато дешевше, і діти потім бережуть ці костюми.
За що я їх люблю ㅡ що вони в мене економні!
— коментує голова ОТГ
Директорка молодіжного центру поспішає показати одну із кімнат.
В цьому залі в нас проходять дискотеки. Можете собі уявити? Ремонт тут був у 2010 році. І приміщення досі в чудовому стані, бо стоїть камера. Настрій у молоді пропав: мама-тато все побачать, все дізнаються
— жартує Маргарита
Дівчата, ви незаміжні? Пішли до нас на весілля!
— каже жінка та відчиняє двері
Виявляється, у приміщенні будинку культури є навіть свій РАЦС.
Ми створили сучасний обряд реєстрації шлюбу. Триває він 20 хвилин. Живий коридор з дітей, янголи, свічки! Зал був ㅡ так собі. Ліпили з того, що було. А потім написали грантовий проєкт "Сільський клуб ㅡ РАЦС", виграли. До нас поїхали одразу пари із Краматорська, Слов'янська, Добропілля. Часом у суботу ми реєструємо п'ять-шість пар. Якщо за рік у нас реєструється своя місцева одна пара, то "чужих" ㅡ більше п'ятдесяти
— ділиться директорка Центру
Для місцевих така послуга коштує 250 гривень, для гостей ㅡ 350 грн. Гроші надсилають на благодійний фонд. Потім ці гроші витрачають на колектив, на костюми. Діти, які приходять сюди на церемонії в суботу ㅡ працюють таким чином для себе ж.
Фото: Андріївська громада
Поряд є альтанка для обрядових церемоній, родинних свят, урочистих подій. Зелені насадження дала громада, а висаджували ㅡ самі, на суботнику.
Тут же - парк. Облаштований та доглянутий. Молодята полюбляють проводити тут фотосесії
В нас ще купа ідей. Лише б керівництво йшло назустріч. Поки іде.

Сергіївка серйозно виграла після утворення ОТГ. Ми раніше ні на що не могли знайти гроші. Колектив існує з 1986 року, а я у 2019 вперше змогла за бюджетні кошти купити аптечку.

Нам би тут ще підприємців. Аби приїжджали. В селах все ж основна біда ㅡ відсутність робочих місць

— каже Маргарита Мороз
Син жінки працює в ОТГ юристом. Чи залишиться він жити у селі ㅡ не впевнена. Хлопець хоче працювати за фахом і отримувати достойну зарплату.
"Поки живе культура, доти живе село"
"Повернулися до культури" і в Андріївці.
Місцева бібліотека також подавалась на проєкти і один з них виграла ㅡ ляльку-мотанку. На гуртки приходили діти з неблагополучних і з багатодітних сімей. Приносили з дому різні матеріали, вирізані клапті зі старого одягу. Завідувач бібліотеки каже: ляльки не дуже гарні виходили. Тепер закупили все нове. Так, як годиться робити: з нового, чистого.
Діти роблять мотанки і забирають додому. Це український оберіг
— каже Олена Задорожня, завідувач Андріївської сільської бібліотеки
Гуртки працюють просто в бібліотеці. Квілінг, квіти з паперу, бісер, орігамі. Навіть роблять домовиків. На такі заняття часом приходять і дорослі.
Розвивається і будинок культури. Тут займаються два танцювальні колективи: "Шоколад" і "Натхнення". Ще є народний театр "Соломія", клуби за інтересами та студія естрадного співу, де займаються не лише діти, а й дорослі. А щосуботи для молоді організовують вечори відпочинку.
Працюю тут більше 40 років. Дуже приємно, що нарешті почали виділяти гроші на культуру. Самі бачите, який в нас будинок культури. В нас трохи більше 800 жителів в селі, але дуже полюбляють різні заходи. У нас всі концерти ㅡ з повним залом. У нас проходять народні обряди, свята Масляної, Івана Купала, Трійці тощо
— розповідає директорка будинку культури Марія Смирнова
Громада нам і на костюми виділила. Маємо народні, естрадні, бальні, взуття. І це все лише за два роки, як нам почали виділяти кошти. Зараз повернулися до культури. Поки живе культура, доти живе село
— підсумовує директорка
ㅡ Гроші й раніше трохи виділяли, ㅡ каже голова ОТГ.

ㅡ Мало, ㅡ відповідає Марія Смирнова

ㅡ Покажіть мені жінку, яка скаже: досить, ㅡ віджартовується Микола Діхтенко.
Голова пояснює: в ОТГ в пріоритеті освіта, а далі відразу йде культура. Щодо освіти, тут все категорично: закривати школи не будуть. В Новоандріївці було 60 дітей, школу закрили. Села вже немає, ㅡ каже Діхтенко.. Одинадцять пенсіонерів залишились. У всіх дитячих садках у громаді дітей годують безкоштовно. Харчування у школах безкоштовне для пільгових категорій дітей, для решти платно ㅡ половину виділяють із бюджету, половину дають батьки.
"Наша школа ㅡ це дім"
Андріївську школу відновлювали за кошти Німеччини та ОТГ.
Приміщення хоча й важко назвати сучасним, проте тут акуратно і чисто. У класах ㅡ нові меблі та свіжий ремонт. Деінде ㅡ застаріла техніка, яку обіцяють оновити.
Другокласники Нової української школи співають нам під мелодію. Потім наввипередки демонструють на мультимедійній дошці, як навчилися сьогодні малювати музичний ключ. Вчителька каже: з мультимедійною дошкою працюють постійно.
Є у нас всі вчителі. Маємо чотирьох кандидатів наук. Вони приїжджають до нас із Краматорської машинобудівної академії. Вчителі фізики, інформатики, трудового навчання та історії. Наша школа ㅡ це просто дім, де живуть. Є всі умови, тільки дітей малувато
— каже директорка школи Світлана Діхтенко
У школі навчаються 88 дітей, минулого року було 80. Загальна потужність при цьому ㅡ 192 учні. У школі є окреме приміщення для технічних працівників, чим директорка особливо пишається: "Всі ми люди, всі маємо бути в однакових умовах".
Сергіївська школа також відчула покращення після об'єднання.
Для школи багато робиться. Закупили смарт-дошки, меблі в деякі кабінети. Дуже пишаємось, що нарешті є у нас шкільний автобус. Нам додали ставку гурткової діяльності, доплатили півставки для медика, і тепер постійно у школі є медик.

В нас одна проблема ㅡ побільше б дітей

— каже заступниця директора Сергіївської школи Валентина Малихіна
Головне, щоб люди були. По новинах показують, як щоденно в Україні вимирає село. Це загальна тенденція. В нас молоді хлопці в Польщу їздять на роботу
— додає жінка
"Багато робимо і багато хочемо"
Не помирати селу допомагало також комунальне підприємство, яке суттєво економило бюджетні кошти і навіть пробувало заробляти.
У безхазяйному приміщенні за грант ПРООН зробили ремонт, вставили вікна, утеплили. Тут КП "Грінтур" виготовляло брикети і пелети з соняшникового лушпиння. Громада планувала повністю перейти на власне паливо. Потужність виробництва ㅡ 3 тисячі тонн, для ОТГ цього навіть забагато, тож можна продавати.
Сировина була поряд ㅡ виробництво олії. Та бізнес цей став нерентабельним, цех закрили. "Грінтур" залишилось без сировини для пелетів. Тепер потрібно переналаштувати обладнання під іншу сировину, наприклад солому.
Ми багато хочемо. Багато робимо і багато хочемо
— каже голова
Обійтися без газу. Громада на Донеччині сама виготовляла альтернативне паливо
ДУХОВНИЙ ЦЕНТР
В центрі Сергіївки височіють куполи храму Свято-Сергіївського жіночого монастиря. Збудували його у 2002 році на місці церкви, зруйнованої в 30-х роках більшовиками.
Фото: gorlovka-eparhia.com.ua
Монастир став духовним центром Сергіївки та навколишніх сіл. Вже клька років поспіль тут діє недільна школа для дітей. А на свята до храму приїздить чимало паломників.
Не цуратися міста
Андріївська сільська ОТГ стала першою громадою в області, яка підписала договір про міжмуніципальне співробітництво. Із Краматорськом домовилися про співпрацю в медицині та освіті.
Наші люди до лікарні їздили в лікарню аж в Миколаївку, за 75 кілометрів. І все одно треба було через Краматорськ їхати. Тепер будуть обслуговуватись в лікарнях Краматорська.

Освіту також перевели у Краматорську. Вони ведуть навчально-методичну роботу, решта ㅡ ми самі. Раніше відділ освіти був у Слов'янському районі
— каже Діхтенко
"Ліквідувати хвости" і розвиватись
Зі створенням ОТГ бюджет збільшився у три рази. Зараз він становить близько 45 мільйонів. Власний бюджет розвитку громади ㅡ від 5 до 10 млн. Голова каже: із грошима додалося й роботи.
У 2020 Андріївська громада планує повністю завершити роботи із централізованого водозабезпечення. Воно буде у всіх жителів. Із газифікацією ситуація дещо інша. В Андріївці та Сергіївці газ є у всіх, а в решти трьох селах громади ㅡ потреби проводити труби немає. Люди не хочуть газу, їх лякають тарифи.
Починають в Андріївській ОТГ також сортувати сміття. Кожен двір отримає два контейнери ㅡ на скло та пластик. Вже 270 таких закупили, скоро мають поставити ще 300. Ті жителі, які сортуватимуть сміття, за вивіз будуть платити менше. А згодом громада планує придбати прес, який із пластику робитиме тюки.
Приємно, що є свої гроші на розвиток, можемо щось зробити.

Тільки от нам ще не всю землю передали, хоча це основне джерело доходу. Чекаємо. Є якісь договори на водні об'єкти, а ми ні копійки не маємо з цього. Віддайте нам, ми самі розберемося з орендаторами, всіх змусимо платити. Щоби вони не обманювали громаду. Дамби ж ремонтувати треба нам. А то зараз нам віддали землю "На тобі, Боже, що мені негоже".

Хочемо самі всім розпоряджатися!

— говорить голова Андріївської ОТГ Микола Діхтенко
Щоби розвивати села, намагаються залучати не лише бізнес, а й нових жителів. Із бюджету виділяють кошти на житло для переселенців, дітей-сиріт, багатодітних родин. Робочі місця є, ㅡ запевняє голова.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Проект «Інформаційна підтримка реформи Децентралізації та cтворення ОТГ» реалізується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: