У Донецькій області зібрали врожай ранніх зернових, зернобобових та картоплі. Порівняно з минулим роком жнива ранніх культур змогли завершити лише на половині території, яку засівали, та майже на 2 місяці пізніше, ніж завжди. У закрома планують покласти близько 40% кількості зерна, яку збирали до відкритого вторгнення.
Збір врожаю ще триває, тож остаточні цифри будуть згодом. Але вже відомо: на підконтрольній українському уряду території залишилось лише близько половини земель, на яких зараз збирають збіжжя.
“У 2022 році до збирання посіви зернових культур сформовані на площі у понад 313 тис. га, або 52% до рівня 2021 року”, — повідомляють посадовці департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОДА у відповіді на запит Вільного радіо.
Цієї осені сільгоспвиробники очікують зібрати на 60% зернових менше, ніж торік.
Причин цьому багато, і головна — це відкрита війна Росії. Адже агровиробництво прив’язане до землі, і його неможливо евакуювати.
“Цього року [для аграріїв] — архіскладні умови. Навесні деякі сільгосппідприємства, рятуючи і життя працівників, і техніку від знищення або загарбання, вивезли її в інші регіони. Частину посівних площ не засівали через бої. Також частина того врожаю, який засівали минулої осені, залишилась на тимчасово окупованій території (це переважно Маріупольський та значна частина Волноваського районів)”, — пояснює заступник начальника управління агропромислового розвитку та продовольчої безпеки профільного обласного департаменту Олександр Сушко.
Тож чим більше населених пунктів окуповані, під обстрілом росіян чи заміновані, тим менше в нас врожаю. І тим важче його зібрати: зазвичай ранні зернові встигали покласти до зерносховищ на 2 місяці раніше, ще до середини серпня.
Озимі культури сіють наприкінці вересня та збирають до середини серпня наступного року. А ярі засівають навесні, щойно з полів зійде сніг, та скошують влітку.
Також кількість зібраної продукції залежить і від урожайності. За час відкритої війни Росії проти України вона знизилась.
“Цього року врожайність [зернових] 25-27 центнерів з гектара, а торік було 35 ц/га. Приміром, не могли [вчасно] почати уборку врожаю — через бої або через те, що немає техніки (чи вона пошкоджена, і її вивезли, а потім назад вона не встигла приїхати), — всі ці фактори призводять до зменшення урожайності”, — пояснює посадовець.
Такі самі тенденції стосуються не лише врожаю зернових, а й овочів.
Городину у Донецькій області вирощують переважно мешканці сіл на своїх приватних ділянках. Цієї осені понад третина території, на якій селяни Донеччини збирають врожай овочів, тимчасово окупована росіянами.
Остаточних цифр ще немає, але вже попередньо відомо, що зберуть городини приблизно наполовину менше, ніж восени до нападу Росії.
“Навіть якщо врожайність на цих територіях залишилась такою самою, як торік, то на 35-40% валовий збір буде менше”, — прогнозує фахівець Донецької ОДА.
Олександр Сушко додає: аграрії не лише виростили та зібрали врожай, а й постачають його частину як благодійну допомогу військовим, силам територіальної оборони та місцевим мешканцям.
Цього сезону аграрії Донеччини, окрім окупації, обстрілів, пожеж, руйнувань та мінування полів, зіткнулися й з іншими серйозними проблемами внаслідок нападу російської армії.
Деякі з цих проблем окреслимо докладніше.
Через тимчасову окупацію Маріуполя аграрії області втратили можливість продавати врожай через цей порт. Тому сільгоспвиробники мають терміново налагоджувати нові логістичні ланцюги та інші джерела збуту своєї продукції. Частково вона залишається в регіоні — для перероблення, годування тварин тощо.
“Деякі зернотрейдери припинили закупляти зерно на Донеччині, тому сільгоспвиробники шукають нові ланцюги, аби залізницею чи автотранспортом вивозити врожай до сусідніх областей або реалізувати зерновим коридором через порт Одеса або залізницею чи автошляхами до ЄС”, — розповідає Олександр Сушко.
Окупанти незаконно вивезли близько 200 тисяч тонн зерна, – аграрії
Аби вивезти врожай на продаж на безпечнішу територію України та окупити свої видатки, аграріям необхідні залізничні вагони. Їх не вистачає по всій країні, оскільки зараз набагато більше вагонів “Укрзалізниці” везуть зерно на експорт через західний кордон країни, ніж зазвичай.
Тому зараз залізничні вагони розподіляють через майданчик “Prozorro.Продажі”, і це “не залежить від місця знаходження навантажувальних потужностей підприємства, яке виграло лот” (так зазначили представники “Укрзалізниці у відповіді на звернення фахівців ДонОВА). Тобто пріоритету відвантаження зерна з Донеччини немає.
Тож через усе це ціни на продукцію аграріїв з Донеччини вищі, ніж у колег з інших регіонів. Це погіршує їхній фінансовий стан. А якщо агровиробники отримуватимуть менше прибутку, працюватимуть “в нуль” чи взагалі “у мінус”, — цієї осені вдасться засіяти менше озимих під урожай наступного року.
Аби аграрії змогли вберегти свій врожай в умовах, коли деякі зерносховища зруйновані та порушені логістичні ланцюги, держава та міжнародні партнери забезпечують їх спеціальними рукавами для тимчасового зберігання зерна.
На Донеччині працює лише 6 елеваторів із 37. Як це впливає на ціни зерна
Туди може уміститись близько 200 тонн зернових. Заявки на такі рукави від аграріїв приймали до 9 жовтня через Державний аграрний реєстр.
“Зараз у гугл-формі опрацьовують ці заявки та нададуть ці рукави. Не лише в Донецькій області, а й у Луганській, Запорізькій. Це для невеликих товаровиробників, які мають в обробітку від 100 до 10 тисяч га землі. Забирати їх треба самим з Дніпропетровщини”, — розповідає Олександр Сушко.
Якщо сільгоспвиробникам не допомогти розв’язати ці проблеми, під загрозою опиняється поточна продовольча безпека регіону. Також це створює “бомбу уповільненої дії” під врожай наступного року: аграрії просто засіють значно менші площі.
Читайте також: