Підтримайте Вільне Радіо
Вже понад три роки російська армія регулярно атакує Україну далекобійними безпілотниками “Shahed-136”, відомими під назвами “Шахед” або “мопед”. За цей час з’явилось декілька модифікацій цих дронів. Характерний звук їхнього двигуна впізнають вже тисячі українців. Розповідаємо, що таке баражувальний боєприпас, як ці дрони змінилися за три роки війни, які є їхні види та наскільки серйозною є загроза від них.
Перш ніж говорити саме про іранські дрони “Shahed-136” слід розібратися в тому, що таке “баражуючий боєприпас”. Цим терміном називають клас БПЛА із вбудованою бойовою частиною. Після запуску вони певний час можуть залишатись у повітрі, шукаючи ціль, а після її виявлення — атакують та вибухають. Працювати вони можуть як за допомогою оператора, так й автоматично (виконуючи задачі, запрограмовані заздалегідь). Такі безпілотники також називають “дрон-камікадзе”.
Дрони відрізняються за розмірами, відстанню, на якій вони працюють, й розміром бойової частини.
Ті дрони-камікадзе, які окупанти використовують в Україні мають назву саме “шахед”. Слово “Шахед” має арабське походження та на українську його можна перекласти як “спостерігач” або “свідок”. В той час як “Шахід” перекладається як “мученик”, “той, хто загинув за віру”. Але в деяких джерелах можна зустріти думку, що використовувати можна обидві назви.
Інформація про те, що Іран передав росіянам БПЛА з’явилася ще наприкінці серпня 2022 року. Скільки саме та які дрони іранці поставили в Росію достовірно невідомо. Влада Ірану своєю чергою заперечує постачання безпілотників, а РФ ще не мала свого виробництва.
Перші фотодокази застосування окупантами дронів “Гєрань-2”/”“Shahed-136” з’явились у середині вересня 2022 року. Тоді в мережі виклали уламки дрона, який росіяни використали біля Куп’янська.
З того часу загарбники активно використовують дрони як проти військових, так і проти цивільних об’єктів. Згодом вони налагодили власне виробництво “Шахедів”. Це стало помітно ще у 2023 році, коли окупанти побудували перший завод у спеціальній економічній зоні “Алабуга” міста Єлабуга, яке в 1200 км від лінії фронту.
У 2024 році в Росії, ймовірно, розпочали виробництво безпілотників у Іжевську — на заводі “Алмаз-Антей”.
Станом на літо 2025 року росіяни вже виробляли близько 170 далекобійних безпілотників на день і прагнули досягти показника у 190 “Шахедів” на добу.
Джерела з Головного управління розвідки Міністерства оборони України розповіли Mezha.Media, що у наступні роки після 2025-го окупаційна армія може вийти на виробництво до 500 “Шахедів” на день. Тенденція до зростання використання цих дронів помітна вже. Так, лише в березні 2025-го сили ППО ЗСУ зафіксували 4 196 ударів “Шахедами” по Україні.
Про масштаби атак “мопедами” свідчить інфографіка нижче від аналітиків International Institute for Strategic Studies (Міжнародного інституту стратегічних досліджень) — (синім кольором позначена кількість “Шахедів”).
Речниця пресцентру Об’єднаного командування “Південь” Наталя Гуменюк говорила, в коментарі Суспільному, що іранські баражуючі боєприпаси малоефективні для атак військових позицій ЗСУ, саме тому окупанти частіше використовують їх для атак по цивільній інфраструктурі.
“Він підпалює об’єкт і виводить з ладу не вибухом, а пожежею. Тому вони і намагаються використовувати дрон по об’єктах інфраструктури, бо по місцю скупчення людей його удар не такий ефективний”, — зазначила речниця ОК “Південь”.
Спочатку в Україні окупанти використовували два типи баражувальних боєприпасів: Shahed-131 та Shahed-136. Росіяни надали їм власні назви — “Гєрань-1” та “Гєрань-2”. Уламки з цими написами найчастіше знаходять на місцях атак дронів.
Найбільше атак по містах України окупанти здійснюють саме дронами “Гєрань-2”/”“Shahed-136”. Цей дрон, був розроблений та виготовляється в Ірані компанією Shahed Aviation Industries.
Заявлені характеристики виглядають наступним чином:
Корпус дрона виготовляють з недорогого композитного матеріалу на основі паперу. В якості силового агрегата використовують двоциліндровий бензиновий двигун, рухається дрон за допомогою дерев’яного пропелера.
Через гучну роботу двигуна та схожий звук, який нагадує мопед або газонокосарку, дрон в народі так й назвали “мопед”.
На думку військового аналітика Олександра Коваленка, вибухівки у бойовій частині “Shahed-136” або “Гєрань-2” достатньо як для знищення броньованої цілі, так й зруйнувати кілька квартир у будинку.
У 2024 році група хакерів Prana Network дізналися, що Росія ще у 2022 році купувала один безпілотник в Ірану за 193 тисячі доларів. Точних і актуальних даних про нинішні ціни немає, але український експерт із безпілотної авіації Валерій Романенко зазначав, що повне власне виробництво одного “Шахеда” у 2025 році обходиться росіянам приблизно у 50 тисяч доларів.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, “Гєрань-3” оснащена китайським турбореактивним двигуном Telefly JT80 і здатна розвивати швидкість від 300 до 370 кілометрів на годину. Максимальної швидкості безпілотник досягає в зонах дії українських засобів ППО та РЕБ на фінальних етапах польоту, коли знижується на ціль.
Від засобів радіоелектронної боротьби його захищає завадозахищена супутникова навігаційна система з адаптивною антеною.
“Загалом із 45 ідентифікованих іноземних компонентів — половина від американських виробників, вісім — від китайських, сім — швейцарських, три — німецьких, два — британських та один — від японського виробника”, — пишуть про “Гєрань-3” в ГУР МО України.
Для порівняння: дрони “Гєрань-1” (Shahed 131) та “Гєрань-2” (Shahed 136) мають карбюраторні двигуни і можуть розвивати максимальну швидкість до 180 кілометрів на годину — приблизно вдвічі менше, ніж у “Гєрань-3”.
Однак інший двигун обмежив дальність польоту “Гєрань-3”: вона сягає максимум 1 000 км порівняно з 2 500 км у старших версіях.
Російські джерела стверджують, що “Гєрань-3” має 90 кілограмів вибухівки.
Водночас у ГУР заявляють, що “Гєрань-3” є копією іранського Shahed-238. Оригінальна версія має 50-кілограмову бойову частину, що приблизно вдвічі менше за показники старших версій.
З 2024 року разом із “Шахедами” окупанти почали використовувати ще один тип далекобійних безпілотників — “Молнія”. Це дешевший БПЛА, який здатен вражати цілі на відстані до 40 кілометрів. Його часто запускають одночасно з “Шахедами”, щоб перевантажити системи ППО ЗСУ.
Речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко розповідав, що цей БПЛА не здатний пробивати несучі стіни будинків. Проте він є небезпечним, якщо перебувати на відкритому просторі.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України додавали, що бойова частина “Молнії” у 10 разів менша, ніж у “Шахедів”, і сягає 5 кг.
“Молнія” має просту конструкцію з фанери, пластику, поліетилену та дешеву начинку — зокрема китайські двигуни й електроніку.
Головна відмінність від першої версії — тут два електродвигуни, у “Молнії 1” — один. Втім розміри дрона залишилися без змін.
В оновленій моделі також змінили корпус: тепер він має кращу аеродинаміку та обтічник верхньої частини корпусу, щоб захистити електроніку, батарею та вибухівку.
Дрон отримав корпус із поліпшеною аеродинамікою та обтічником верхньої частини, який прикриває електроніку, батарею та бойову частину. Більш аеродинамічний дрон тепер може літати на відстань до 40–50 кілометрів (проти 30–35 у першій версії). Також у ньому вдалося збільшити вагу бойової частини. Наскільки — не відомо, але є кадри, де на такий дрон чіпляють протитанкову міну ТМ-62, яка важить 10 кілограмів — удвічі більше, ніж бойова частина першої “Молнії”.
З технічних змін — дрон оснастили покращеним захистом від радіоперешкод.
Крім цього, влітку 2025 року стало відомо, що росіяни почали використовувати “Молнію 2” як транспорт для менших FPV-дронів. Така тактика дозволяє спочатку використовувати заряд “Молнії-2”, а потім із неї запускати менший дрон і вже витрачати його заряд. Тобто загарбники таким чином можуть пролетіти більшу відстань.
Однак ці дрони поки що не використовують оптоволоконний дріт, тому їх легше знешкоджувати бійцям ППО — дрон доволі вразливий до зенітних FPV-дронів.
У вересні з’явилися кадри від росіян, на яких видно, що ті вже тестують “Молнію-2” на оптоволокні. Такі зміни можуть ускладнити знищення цих дронів, але вони стануть менш небезпечними з огляду на те, що котушка оптоволоконного дроту на 40 кілометрів важить 4 кілограми. Це означає, що бойову частину доведеться зменшувати з 10 до приблизно 6 кілограмів.
Ще один дрон, який використовують росіяни, — “Італмас”. На виробництві він мав кодову назву “Изделие 54”.
Його почали виробляти з 2023 року. Це менша копія “Шахедів”, яка має інший двигун внутрішнього згорання. Через його характерний звук дрон стали називали “газонокосаркою”. Після дослідження уламків “Італмасів” з’ясувалося, що в них використовують двигуни вартістю до 500 доларів, які можна придбати на AliExpress.
“Італмас” здатний долати відстань до 200 кілометрів із масою бойової частини від 15 до 40 кілограмів. Це майже дорівнює першим версіям “Шахедів”, але менше, ніж в оновлених “Шахедів-3”.
Швидкість “Італмаса” не перевищує 120-150 км/го, що робить дрон відносно легкою ціллю для засобів ППО.
За непідтвердженими даними Forbes “Изделие 54” створили для ураження техніки та солдатів. Для цього у дрон вбудували штучний інтелект, який і керує ним. Але поки що в бойових умовах ним керує оператор дистанційно.
Росіяни не зупинилися на “Гєрані-3” та продовжують модифікувати другу версію “Шахедів”. Станом на 2025 рік це вже суттєво інший апарат, ніж був у 2022 році.
За даними Головного управління розвідки міністерства оборони України окупаційна армія цьогоріч почала застосовувати модифіковані “мопеди” серії “Ы” та “Ъ”, які містять чимало іноземних компонентів. Основними змінами стали:
Журналісти видання Forbes розповідали, що оновлені БПЛА “Гєрань-2” мають також:
Ще однією зміною стала тактика використання дронів. Тепер:
Військовий експерт Владислав Селезньов говорив, що дев’яностокілограмова бойова частина має таку силу вибуху, що правило “двох стін” може вже не врятувати під час прямого влучання.
Крім цього, вибух часто спричиняє пожежі.
Військові відмічають, що варто очікувати подальших модифікацій російських “мопедів” у майбутньому.
Через невеликі розміри та доволі низьку висоту польоту дрони важко виявити українським системам ППО. Але попри це українським військовим вдається збивати більшу частину дронів. У 2022 році вдавалося збивати близько 85% усіх запущених “мопедів”.
Однак у 2025 році росіяни запускають їх усе більше і змінюють тактику, що фізично не дозволяє бійцям ППО збивати всі цілі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський говорив, що станом на червень 2025 року мобільні групи ППО ЗСУ збивають 40% “шахедів”. Інші знищуються засобами РЕБ, ППО, авіації та зенітними дронами. Загальна ефективність сил ППО проти “мопедів” наразі становить приблизно 82%.
ЗСУ шукають нові технічні рішення, щоб покращити цей показник, — говорить головнокомандувач. Серед них можуть бути зенітні роботи.
Водночас командир роти ударних дронів “Орден Сантьяго” Ігор Луценко прогнозував, що цьогоріч у ЗСУ з’являться дрони, які зможуть перехоплювати “Шахеди”.
“Ефективність дронів шахедного типу буде зменшуватися з обох сторін. Утім, перші пів року це точно не розв’яже проблему “Шахедів”, якщо взагалі розв’яже”, — писав Ігор Луценко.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вже оцінив результативність застосування підрозділів операторів-дронів зі знищення “Шахедів” у 70 %, що майже вдвічі ефективніше за мобільні вогневі групи.
Крім того, посилення боротьби підрозділів ЗСУ проти далекобійних безпілотників можуть забезпечити легкомоторні літаки-“мисливці”.
Нагадаємо, за допомогою застосунку “єППО” українці можуть допомогти ЗСУ збити російську ракету, безпілотник, літак або гелікоптер, які літають занизько та не потрапляють на радари повітряних сил. Застосунок вже пройшов верифікацію Google і його можна завантажити в Play Market, незабаром він з’явиться і в App Store.