Підтримайте Вільне Радіо
30 серпня президент України підписав новий указ про відзначення захисників державними нагородами. У переліку — 928 імен військових, 527 з них нагородили посмертно. Журналісти Вільного Радіо знайшли у документі імена трьох полеглих оборонців з Донецької області. Розповідаємо, що відомо про їхні життєві шляхи.
Указ Президента України №668/2025, у якому йдеться про нагородження, доступний на офіційному сайті глави держави.
Старшого солдата Владислава Яснопольського нагородили орденом “За мужність” ІІ ступеня. На момент загибелі військовому було 24 роки. Його історію розповіли журналісти видання Kramatorks Post.
Владислав Яснопольський народився 22 березня 2001 року в Краматорську. Навчався у Краматорському фаховому коледжі промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії. У юності займався пауерліфтингом, його виховували мати та сестра.
У 2021 році вступив до Десантно-штурмових військ ЗСУ, пройшов курс молодого бійця та служив у різних підрозділах. Від початку повномасштабного вторгнення воював водієм бронеавтомобіля “Козак-2М1”, пізніше — у розвідвзводі як водій і пілот БПЛА. Брав участь у боях за Рубіжне, Сіверськодонецьк, Сватове, Терни, Білогорівку та в Харківській операції. За життя оборонця нагородили орденом “За мужність” III ступеня.
Паралельно службі військовий навчався у Донбаському інституті транспорту та менеджменту.
24 червня 2025 року під час бойового завдання загинув через удар російського безпілотника по автомобілю. Разом із ним загинули ще двоє бійців ЗСУ.
Історію Максима Євгеновича Байдаченка розповіли у пресслужбі Черкаської громади. Захисник народився та виріс у Слов’янську Донецької області, дитинство проводив також у селі Майдан. Закінчив Слов’янську школу №1 та Донецький національний університет, де здобув фах біолога.
Працював у Донецьку, займався проєктами з охорони довкілля, згодом відкрив власну справу
Після початку війни у 2014 році чоловік повернувся до Слов’янська, а після початку повномасштабного вторгнення — доєднався до війська та став сапером, аби очищати українську землю для майбутніх поколінь.
14 грудня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. У Максима залишилися дружина та діти.
Рідні Олексія Бежана отримають за нього орден “За мужність” ІІІ ступеня. Історію оборонця розповіли у проєкті “Небесне військо Краматорська”.
Олексій Бежан народився 14 грудня 1976 року. Закінчив школу №8 у Краматорську, навчався у САТу. Працював на заводі НКМЗ 15 років, згодом – на заводі ЕМСС шліфувальником. У вільний час захоплювався футболом, ремонтом автомобілів і читанням.
На початок повномасштабної війни перебував у Маріуполі, де працював на заводі “Азовсталь”. Він намагався потрапити до війська ще у Маріуполі, пишуть у “Небесному війську Краматорська”, однак його направили до військкомату за місцем прописки. Чоловік зміг виїхати до Краматорська, де його призвали 8 березня 2022 року. Він потрапив до 56-й окремої Маріупольської мотопіхотної бригади, де служив водієм-санітаром. Потім перевівся до артилерійського взводу.
Олексія призначили командиром гармати, а також присвоїли звання молодшого сержанта.
Він воював поблизу Донецька, Авдіївки та Бахмуту. Під час виконання бойового завдання поблизу села Тихонівка загинув, коли росіяни вдарили по його артилерійській батареї.
Нагадаємо, Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.