18-річна спортсменка Марія Ларіна з Торецька — 17-разова чемпіонка країни зі штовхання ядра та метання диска. Коли Росія напала на Україну, їй довелося місяць прожити з родиною під обстрілами та самій тренуватись у підвалі дому. Але дівчина все ж взяла участь у міжнародних змаганнях. Як їй це вдалося та що вона робить зараз?
“23 лютого я відправила заявку на участь у міжнародних зборах у Туреччині, а 10 березня вже мала вилітати туди та змагатися. В один момент уся підготовка, усі мрії та плани зруйнувалися”, — розповідає Марія у рамках проєкту “Хроніки дітей війни”.
Але дівчина вирішила, що не дасть росіянам стати на її шляху до спортивної мети: “Я мріяла представляти Україну на чемпіонаті світу”, — каже вона.
“Тренувалася у під’їздах, метала камені, бігала якісь кроси. Одного разу я потрапила під обстріл, чула, як свистять чи то снаряди, чи то ракети над моєю головою. Після цього вибігати було якось страшнувато”, — розповідає Маша про свої тренування в обстрілюваному Торецьку.
На ці збори вона виїхати так і не змогла. Але зрештою все ж покинула Торецьк евакуаційним потягом.
Національний рекорд Албанії на змаганнях без тренера
А 28 березня спортсменку запросили в Албанію на закордонні збори, і там можна було залишатись скільки вона захоче. Дівчина виїхала туди, але без тренера, майстра спорту міжнародного класу Олексія Семенова. Мало кому з чоловіків під час війни дозволяють покинути Україну.
Тож Марія продовжила тренуватись та змагатись самотужки. Це як учень готувався б до екзаменів у школі без вчителя. Але Марія змогла не розгубитись й в Албанії.
“Там було 2 старти, обидва Марія теж виграла. Вона ще встановила рекорд Албанії, але її зареєстрували як українку. Тому вони просто поздоровили її, сказавши: “Була б ти наша, ми б тебе нагородили”, — уточнює тренер дівчини Олексій Семенов.
Чемпіонат у Колумбії: Марія у двадцятці найсильніших спортсменів світу
Те, чого Марія Ларіна з Торецька так прагнула, — здійснилося: влітку вона увійшла до команди збірної України з легкої атлетики та поїхала на чемпіонат світу серед юніорів. Змагання проходили у Колумбії 1-6 серпня. Там дівчина увійшла до двадцятки найкращих у світі спортсменів свого віку у цьому виді спорту.
“Тяжко було змагатися, не вистачало сили та швидкості. І на тобі просто-таки якась відповідальність не зганьбити країну. Я змогла реалізуватись на Чемпіонаті світу — без тренера. Це було дуже важко: ніхто сторонній не може тобі нічого підказати та дати пораду”, — розповідає Маша.
Стрес, відсутність нормальних тренувань з тренером далися взнаки: Марія посіла 19-те місце у турнірній таблиці. Але потрапити у 20-ку найкращих спортсменів світу у своєму виді спорту, тільки на початку своєї спортивної кар’єри та ще й під час повномасштабної війни у своїй країні — це вже дуже високий результат.
Олексій Семенов додає: штовхання ядра — це технічно важкий вид спорту. Тому наставник завжди має бути поруч та коригувати позицію рук і ніг спортсмена.
“Якби я виграла Чемпіонат світу, я б віддала її в обмін на те, щоб війна в країні припинилася і щоб перестали гинути люди”, — каже спортсменка.
Зараз тренування є, проте без грошової підтримки
Після Чемпіонату світу з легкої атлетики Марія Ларіна переїхала до Одеси та продовжує тренуватись там, нарешті з тренером. Обрали це місто, оскільки тренер – одесит, та виїхав туди.
“Не вистачає друзів, які були в Бахмуті, в Донецькій області. Додому (до Торецька, — ред.) я фізично не можу повернутись, там постійні обстріли, туди неможливо в’їхати”, — каже вона.
Як легкоатлетка Маша Ларіна тренується під час війни
Раніше для спортсменів працювала нова професійна тренувальна база в Бахмуті, одна з найкращих в країні. Спортсменка тренувалась там 6 років поспіль. А рівно рік тому на Чемпіонаті Світу у Сербії вона здобула свою першу серйозну спортивну перемогу — срібну медаль. Тоді теж були завади спокійним тренуванням та змаганням, через пандемію коронавірусу.
Цього року Торецьк та Бахмут опинилися під щільними ударами російських окупантів. Нині стадіон в Бахмуті зруйнований вщент.
Читайте також: