Влітку 2022-го біля готельного комплексу “Шервудський ліс” у Святогірську восьмеро українських військових потрапили у засідку та загинули. Їхні тіла понівечили окупанти: їздили по них важкою технікою та змішали з землею. Рештки тіл захисників досі збирають та проводять аналізи ДНК, аби поховати їх належним чином.
Гуманітарна місія “На щиті” 8 місяців тому зібрала рештки сімох українських бійців, які торік у серпні потрапили у засідку біля Святогірська. Але виявилося, що бійців було вісім. Про це йдеться в сюжеті ТСН.
“Кожен день грає проти нас. Візуально ми їх зібрали, ми думали, що всіх зібрали, бо було 7 тіл, а виявилося, що одного немає, і ми йдемо з пошуковими собаками шукати ще одного”, — розповідає керівник пошукової групи Андрій Чернявський.
В операції бере участь собака Ханна. Вона натренована на пошук загиблих та живих людей під завалами. Та перед усією групою йдуть сапери, які перевіряють, чи безпечний шлях. Адже двоє з пошуківців групи минулого разу підірвалися та зазнали поранень.
Розшукати останки загиблих захисників дуже складно: окупанти їздили по тілах вбитих важкою технікою та фактично перемішали їх із землею. А ще заважає висока трава.
“Уся дорога просякнута запахом цих мертвих тіл”, — каже Андрій Чернявський.
В одному з місць собака лягає на землю — це означає, що вона щось відчула. Там починають копати, але нічого не знаходять. Лише на третьому місці, де лягла собака — перша знахідка.
“Ця маленька людська кістка, знайдена на дорозі, насправді дає велику надію для родини воїна, аби поховати його достойно”, — каже журналістка.
На узбіччі знаходять ще суглоб та пальці, потім ще більше решток та речі одного з загиблих. Проте зі зниклим восьмим бійцем пошуковці їх не пов’язують. Це можуть бути рештки геть іншого військового.
Окрім кісток пошуковці також забирають з місця трагедії згорілий шолом, частину жетона та хрестик. Жетон належить вже ідентифікованому бійцю, чиє прізвище не називають. Решту знахідок відправлять на експертизу, аби встановити, кому вони належали.
Тим часом побратими бійця, якого не можуть розшукати, сподіваються, що той у полоні росіян. Адже багато хто з українців, які повертаються з російських застінків, були не підтверджені російською стороною та в Україні вважалися безвісти зниклими.
Частину Святогірська на лівому березі ріки Сіверський Донець російська армія окупувала на початку червня. Колишній міський голова Володимир Бандура пішов на співпрацю з загарбниками. Відтоді декілька місяців у Святогірську та навколо точилися криваві бої. Українські військові утримували позиції на правому березі ріки. 12 вересня Святогірськ звільнили від росіян. З того часу громаду намагаються повернути до мирного життя, проте багато чого зруйновано, а місцевість треба ретельно розміновувати.