З 1 вересня в Україні поступово зростатиме “мінімалка”. А від неї залежать податки, збори та штрафи. Про такі зв’язки вирішили промовчати в Уряді, але ми порахували що зміниться для бізнесу і найманих працівників.
Згідно з законом, з 1 вересня мінімальна зарплата має зрости до 5 тисяч гривень. 1 січня 2021 року її підвищать ще на тисячу, а з 1 липня вона становитиме вже 6,5 тисяч гривень.
Для довідки:Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом найнижчий рівень оплати праці за виконану місячну або годинну норму. Наразі вона становить 4723 грн, але в цю суму входить податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%). Тому на руки працівник отримує менше – 3802 грн.
Як пояснював голова уряду Денис Шмигаль, на необхідність підвищити мінімальну зарплату вплинули 5 факторів: споживчий попит, інфляція, зайнятість, подолання бідності та нерівність. За його словами, таке рішення передусім доведе мінімалку до розміру реального прожиткового мінімуму та стимулюватиме попит споживачів на вітчизняну продукцію (як саме — не уточнив). Шмигаль наголосив, що підвищення не матиме значного впливу на інфляцію та не призведе до зростання безробіття.
Щоб підвищити зарплати, стверджують у Кабміні, спочатку доведеться економити на обслуговуванні державного боргу. А згодом бюджет буде наповнюватися від самого зростання мінімалки, адже разом з нею збільшаться й податки.
Цей аспект не всі сприйняли позитивно.
“Цей закон не про зарплати, це в першу чергу про підняття податків та зборів. Якщо ви маленький ФОП, то вже найближчими місяцями будете платити на 260 грн щомісячного єдиного податку більше. Зросте Єдиний соціальний внесок: спочатку на 60 грн, а через рік – вже на 400 грн на місяць. Зросте податок на нерухомість. За квартиру 100 м² ви заплатите на 770 гривень більше”, – сказав депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк під час обговорення законопроєкту.
Отже, давайте розбиратися на що першочергово вплине підвищення мінімальної зарплати.
Податок на нерухомість. Максимальна ставка цього податку – 1,5% від розміру мінімалки на кожен м² нерухомості. У Бахмуті фізособи сплачують у місцевий бюджет 0,5% за квадратні метри, а юрособи – від 0,1 до 0,7%. Такий податок сплачується раз на рік. Його розмір встановлюється 1 січня кожного року.
Наприклад, зараз власник квартири у 50 м² платить 1180 грн. Наступного ж року він віддаватиме вже півтори тисячі.
Туристичний збір. Це податок, який надходить у бюджет населеного пункту від постояльців готелів, мотелів, гуртожитків, санаторіїв тощо. Як правило, цей збір закладають у вартість проживання у закладі.
Наприклад для Бахмута він становить 0,1% мінімальної зарплати за туриста, який приїхав з іншого міста України та 0,5% за постояльця, який прибув з-за кордону. Наразі це 4,70 грн та 23,50 грн. З початку нового року туристичний збір зросте до 6 та 30 гривень відповідно.
Транспортний податок. Якщо з дати випуску легкової машини не минуло 5 років, а її середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімалки, власник має щорічно платити за неї 25 тисяч гривень. Цей податок виплачується, допоки автівці не “виповниться” 6 років. Вартість легковика розраховується від мінімальної зарплати, встановленої на початок кожного року. Тобто, наступного разу податок зазнає змін з січневим підвищенням.
Розмір Єдиного соціального внеску. ЄСВ – це податок, який щомісячно сплачують роботодавці та ФОП, які провадять свою діяльність на території України. Платити цей внесок необхідно за себе та кожного найманого працівника. Ставка ЄСВ не може бути нижчою за мінімальний страховий внесок, який становить 22% від розміру мінімальної зарплати. З початку 2020 року та до 1 вересня — це 1039,06 грн. А після підвищення “мінімалки” податок збільшиться до 1100 грн. З січня 2021 року платити доведеться вже 1320 грн щомісяця.
Розмір єдиного податку (ЄП). Цей податок сплачують підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування. Для підприємців 2 групи він залежить від мінімальної заробітної плати й становить 20% від її розміру. ЄП обчислюється від мінімалки, встановленої на січень поточного року. Так, зараз підприємці 2 групи щомісячно платять 944,60 грн, а з нового року податок автоматично підніметься до 1200 грн.
Вартість подарунків, яка не оподатковується (тільки для держслужбовців). За надто коштовні презенти треба платити у бюджет. Цей податок актуальний для тих, хто подає декларацію про майновий стан і доходи.
“Неоподатковувана сума подарунку складає 25% від мінімальної зарплати й зараз дорівнює 1180,75 грн. Якщо сума подарунку перевищує цю межу, то людина має сплатити податок”, – розповідає очільниця Бахмутського відділу Бюро безоплатної правової допомоги Оксана Судак.
З нового року максимальний відсоток вартості дарунку, за який не треба сплачувати податок, у перерахунку становитиме 1500 грн.
Витрати на навчання найманого працівника. Роботодавець, який платить за навчання, підготовку чи перепідготовку працівника у виші чи профтехнічному закладі, має сплачувати також податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Але це зобов’язання діє лише якщо витрачена сума перевищує три розміри мінімальної заробітної плати.
Благодійна допомога на відновлення втраченого майна. Якщо за рік обсяг цієї допомоги склав понад 500 розмірів мінімалки, отримувач мусить заплатити за неї податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Максимальний розмір відрядження. Найбільша сума, яку може отримати працівник за добу службового відрядження – 10% від розміру мінімальної зарплати. Розмір цих виплат встановлюється на початку кожного року. Наразі він відповідає 472,30 грн, а з 1 січня максимально за добу відрядження можна буде отримати 600 грн.
Допомога по вагітності та пологах. У кожному окремому випадку є низка нюансів, але допомога залежить від розміру мінімалки. А саме — декретна місячна зарплата від роботодавця не має бути меншою за мінімальну.
Працівник, який вийшов у декретну відпустку, не може отримувати менше за 155,16 грн на день. Ті, хто вийде у декрет з 1 вересня і до кінця року, будуть отримувати щонайменше 164,26 грн, а з нового року щоденна виплата мінімальних декретних зросте до 197,11 грн.
Відпустка у зв’язку з навчанням. На час такої відпустки роботодавець мусить платити працівникові 50% від його середньої зарплати, але розмір виплат не може бути меншим за мінімальну зарплату.
Допомога в разі призову в армію. Громадяни України, яких призивають на строкову військову службу, отримують допомогу в розмірі 2 мінімальних зарплат. Ці гроші виплачуються з державного бюджету. Наразі призовнику платять 9446 грн, а з 1 вересня допомога зросте до 10 тисяч.
Відповідальність за порушення трудового законодавства. Якщо працівник влаштований на роботу без трудового договору, оформлений на неповний робочий час, а фактично працює на повний, отримує зарплату без нарахування Єдиного соціального внеску та податків, роботодавець має сплатити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати. Зараз це 47 230 грн, а у вересні санкція виросте до 50 тисяч. За повторне порушення доведеться віддати штраф, який дорівнює 30 мінімалкам. Це 141 690 та 150 тисяч відповідно.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає: вересневе підвищення порівняно невелике, але коли зарплата сягне 6 – 6,5 тисяч, постає питання з яких джерел брати гроші.
“Держава буде дивитися, чи можемо ми підвищити зарплату в межах наших бюджетних можливостей. Але зворотним ефектом такого підвищення може стати скорочення кількості зайнятих. Тобто, ми даємо певному державному підприємству фонд заробітної плати й говоримо, що платити треба в межах цієї суми. Грубо кажучи, можна віддати хоч все одному робітнику, але тоді він має працювати як підприємство. Якщо ж підвищувати зарплати не за рахунок перерозподілу, а за рахунок додаткових коштів, то це можуть бути позики з усіма відповідними наслідками”, – каже Ігор Бураковський.
За словами економіста, під значним тиском опиниться український бізнес.
“Взагалі будь-яка зміна правил гри призводить до того, що частина бізнесу намагається ці правила не виконувати й таким чином йде в тінь. Далі – це вже відкрите питання чи це бізнес кримінального характеру, який за будь-яких умов не хоче нічого платити й буде порушувати відповідне законодавство, чи це можуть бути проблеми бізнесу, який не може витримати нових умов і при такому рівні заробітної плати стає неплатоспроможним”, – говорить Бураковський.
Від проблем бізнесу страждатиме й кінцевий споживач, пояснює Вільному радіо бахмутський підприємець Володимир Чередніченко.
“Тренер фітнес-центру раніше отримував одну зарплату, а тепер стане отримувати трохи більше. Відповідно, це потягне за собою збільшення вартості абонементів. У собівартість тренування передовсім входить оплата праці тренера. Але є й непрямі затрати, серед яких – зарплата адміністратора, який сидить на ресепшені, зарплата прибиральниці, яка все це миє, а також видаткові матеріали. Це стосується послуги, але те ж може бути застосовано й до товару. Наприклад, людина, яка обсмажила каву, тепер має отримувати більшу зарплату. Зростають податки на цього працівника, далі мені як продавцю треба сплатити більший податок. Тож я все це додаю у вартість чашки”, – каже Володимир Чередніченко.
Отже, за словами експертів, до кінця поточного року суттєвих змін в економіці очікувати не варто. Але вже з нового року різке зростання мінімальної зарплати може призвести до того, що українці будуть не лише отримувати, а й віддавати більше.
Читайте також: