Максим Кузьменков з Бахмута влітку 2014-го сидів у тюрмі в Горлівці, а коли вийшов на волю, додому в Бахмут його начебто не пустили. Потім він знов опинився за ґратами, а після звільнення начебто від безробіття вступив у лави бойовиків “ЛНР”. В січні 2022-го Максима затримали з розібраною зброєю на позиціях ЗСУ біля Миронівського Бахмутського району. Днями чоловіка засудили на 10 років тюрми, свою провину він не визнає.
Про це повідомляє видання “Судовий репортер”. Вільне радіо встановило прізвище чоловіка, проаналізувало справу докладніше та з’ясувало, як він опинився на підконтрольній території.
За даними порталу “Судова влада”, зловмисника звати Максим Кузьменков. Згідно з реєстром судових рішень, він родом з Бахмута.
На судовому засіданні обвинувачений розповів, як опинився на тимчасово окупованій території.
“У 2012 році його було засуджено Артемівським судом Донецької області та [він] був етапований до м. Горлівка Донецької області. Звільнений був у липні 2015 року. Мав бажання поїхати до м. Бахмут, але територія Горлівки вже була окупованою, та його не пустили. У Горлівці він перебував 3 місяці, після чого у 2015 році був етапований до колонії у м. Єнакієве. Звільнений був 22 березня 2019 року”, — записано в матеріалах справи зі слів засудженого.
За словами Максима Кузьменкова, в Горлівці у нього була дівчина, яка народила йому дитину. Туди він і переїхав та з 2019 до 2020 року був на волі.
“З українським паспортом та як колишній увʼязнений роботу найти не міг. У 2020 році до нього приїхали приятелі, які запропонували йому службу у “ВЧ ЛНР”. Через фінансові труднощі заради грошей він погодився. 20.11.2020 року він прибув до м. Луганськ, де пройшов медичну комісію та був зарахований до штату “ВЧ ЛНР”, — йдеться в матеріалах справи зі слів фігуранта.
У лавах незаконного утворення Максим Кузьменков служив оператором протитанкової ракети, отримав військовий квиток “ВЧ ЛНР”, російську форму та автомат АК-47.
У фігуранта начебто були два командири: один російський, а інший місцевий. Загалом у підрозділі було 28 людей.
“Його не навчали. Він ходив у наряди, охороняв склади. У бойових діях участі не брав. Він розумів, що перебуває на окупованій території, та розумів, що це “ВЧ ЛНР”. З 2021 року його було переведено до розвідвзводу мотострілецької батареї. У грудні 2021 року він уперше поїхав на позиції, охороняли окуповану територію”, — йдеться в матеріалах справи.
Суд встановив, що з березня 2021-го Максим Кузьменков служив розвідником та воював проти Збройних сил України, задіяних в антитерористичній операції.
Коли бахмутянин дізнався, що в Ростовській області на кордоні з Україною збирається багато військових, то начебто задумав втекти, — так він розповідав у суді.
Ввечері 21 січня 2022-го зловмисника затримали українські військовослужбовці поблизу спостережного поста напроти смт Миронівський Світлодарської громади Бахмутського району.
“Він, пройшовши 2 замінованих поля та посадку, перейшов на українську сторону, він проходив і територію “ЛНР”, і українську. До нього підійшли військові. Запитали, хто він. Він відповів, що з тієї сторони, йде додому. Він був у стані алкогольного сп’яніння. Його попросили здати зброю, і він її віддав. Його допитували. Він відповідав на всі питання, показував на карті розташування позицій “ЛНР” та складів”, — так викладена версія подій зі слів фігуранта у матеріалах справи.
Про бойовика, який вийшов на українські позиції, у січні 2022-го писав офіцер ЗСУ, військовий блогер Анатолій Штефан.
У суді засуджений вважав, що ніяких дій проти України він не скоював. Він просив суд виправдати його та звільнити від кримінальної відповідальності як людину, яка добровільно повідомила правоохоронцям про терористичну діяльність та сприяла розкриттю злочинів.
Захисник Максима вважав бахмутянина частково винним у скоєнні правопорушення. Він наголошував, що його підзахисний співпрацював зі слідством та сприяв розкриттю цього та іншого злочинів. Також адвокат нагадував, що Максим Кузьменков добровільно вийшов на лінію зіткнення та здався, не чинив опору, а його зброя була розряджена та розібрана. А всі дії бойовика начебто свідчать про те, що він не бажав воювати.
Проте судді все ж визнали Максима винним у сепаратизмі, участі у терористичній організації та незаконному збройному формуванні.
Суд дійшов висновку, що позиція захисту Максима Кузьменкова суперечить обставинам справи та показанням самого обвинуваченого: чоловік не заперечував ані факту проходження служби в незаконному збройному формуванні “ЛНР”, ані факту виконання військових завдань.
Вирок Дружківського суду — 10 років увʼязнення.
При цьому за законом упродовж 30 днів від дати вироку чоловік ще може оскаржити вирок у Дніпровському апеляційному суді.
Ми розповідали, як інший бойовик т.з. “ДНР”, який з 2015 року мешкав у Запорізькій області, за чаркою вирішив розповісти про своє минуле знайомому — колись він служив у ЗСУ, а потім став до лав окупантів. Відеозапис із цією розмовою став одним із головних доказів у кримінальній справі. За скоєне чоловік теж отримав 10 років за ґратами.