Підтримати
Віктор Орлов
Віктор Орлов. Фото: Facebook/Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Віктора Орлова. Він жив у Бахмуті, однак, коли почалася повномасштабна війна, вивіз родину у безпеку, а сам став на захист країни. Чоловік загинув на першу річницю відкритої війни. 

 

Про Віктора Орлова розповіли на фейсбук-сторінці проєкту “Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута”.

 

Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами.

 

Віктор Орлов родом з Яковлівки. Закінчив училище у Бахмуті та залишився жити у цьому місті. Працював будівельником: робив ремонти у квартирах, магазинах, кав’ярнях та школах.

Разом із дружиною Світланою чоловік виховав трьох доньок.

“Віктор — найкращий батько та чоловік, урівноважений, спокійний. Завжди опікав своє “жіноче царство” — трьох доньок та мене. Хотів, щоб дівчата вчилися, робив все для них”, — розповіла дружина захисника.

Віктор Орлов
Віктор Орлов. Фото: Facebook/Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута

Після того, як почалася повномасштабна війна, Віктор вивіз родину до Івано-Франківська. А згодом вирішив піти на війну. Чоловік не проходив строкову службу й не мав військового досвіду. Однак хотів захистити родину та помститися за страждання старшої доньки — вона разом із маленькою дитиною жила у Гостомелі та стала свідком боїв за місто.

Віктор Орлов потрапив до 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, пройшов навчання у Великій Британії, був заступником командира бойової машини, навідником-оператором. Воював на Запорізькому напрямку, захищав Соледар та Бахмут. Згодом його бригаду перенаправили на Харківщину.

Захисник загинув у селі Піщаному Харківській області 24 лютого 2023-го. Рятуючи побратимів з оточення, Віктор наїхав на протитанкову міну.

Військовослужбовцю назавжди залишиться 47 років. Світла пам’ять.


Завантажити ще...