Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаймо Богдана Тиркала з Немирова на Вінниччині. Він навчався у Національній академії Служби безпеки України, опановував кібербезпеку та військову підготовку. Після початку повномасштабної війни Богдан став на захист Києва та області, а пізніше вирушив обороняти Бахмутський напрямок.
Про захисника розповіли на Платформі пам’яті “Меморіал”.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Богдан Тиркало народився 12 травня 2000 року в Немирові на Вінниччині. Після школи вступив до Національної академії Служби безпеки України, де вивчав управління інформаційною безпекою. Паралельно проходив підготовку на військовій кафедрі. Восени 2022 року хлопець продовжив навчання вже на магістратурі, обравши заочну форму за спеціальністю “Організація захисту інформації з обмеженим доступом”.
Після початку повномасштабної війни Богдан долучився до оборони Києва та області. Він служив у 205 батальйоні 241 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. У підрозділі виконував обов’язки стрільця, серед побратимів мав позивні Лисий та Борода.
Під час служби Богдан Тиркало отримав грамоту Міністерства оборони України за сумлінне виконання службових обовʼязків, професіоналізм, мужність і героїзм, а також з нагоди 31-ї річниці Незалежності.
“Світлий і позитивний юнак, завжди був життєрадісним і дружнім. Він був справжнім патріотом України”, — розповіли в академії Служби безпеки України.
У січні 2023 року захисника направили на Бахмутський напрямок. 18 січня, під час бойового завдання, він загинув від смертельних поранень, яких зазнав унаслідок артилерійського обстрілу.
“Богдан — найстарший брат у нашій родині. Я та мої брати завжди рівнялися на нього. Ми хотіли бути таким, як він… Завжди памʼятатиму, наскільки життєрадісним і оптимістичним він був, наскільки добрим, щирим і комунікабельним, він міг віддати останнє, а його підтримка так окриляла… Він завжди приходив на допомогу, думав про оточуючих, вів активний спосіб життя, завжди радував близьких і друзів, боровся за справедливість”, — розповіла його двоюрідна сестра Анна.
Військового поховали на Алеї Слави центрального кладовища в рідному місті. У нього залишилися мама, двоє братів, рідні, друзі та побратими.
Мати Богдана створила електронну петицію, аби хлопцю надали звання Героя України. Ініціатива вже отримала понад 25 тисяч необхідних голосів і очікує на розгляд президента.
Вічна пам’ять полеглому захиснику.