Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Варвара Плохіх, яка вчилась у 3 класі маріупольської школи №64. Дівчинка захоплювалася мультфільмами, кіно та відеоіграми, була веселою, товариською й чуйною.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про життєвий шлях Варвари розповів її батько Ілля Плохіх журналістам платформи пам’яті “Меморіал”.
Дівчинка проживала у Маріуполі та навчалася у 3 класі місцевої школи №64.
“Вона була дуже схожа на мене, але характер мала мамин: весела, товариська. Дуже ласкава та чуйна. Варя любила мультфільми та кіно. Ми часто ходили до кінотеатру. Любила грати у відеоігри. Із задоволенням ходила на прогулянки”, — розповів батько.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Варвара з батьками ховалася від обстрілів у підвалі приватного будинку в центрі міста.
14 березня 2022 року під час масованого обстрілу один зі снарядів влучив у їхній будинок. Почалася пожежа, й батьки вивели Варвару, її сестру Карину та бабусю Жанну на вулицю.
Родина прагнула добігти до найближчого укриття, але дівчата вибігли босими. Батько повернувся до палаючої хати за взуттям. У цей момент родина почула звук літака. Ілля крикнув: “Лягайте!” — і забіг у будинок. Пролунав вибух. Коли чоловік вийшов на вулицю й почав кликати близьких, відповіла тільки старша донька Карина.
“У неї були невеликі опіки на спині. Молодша Варя мала поранення в груди та розбиту голову. Із нами ще була племінниця — вона вижила, її мати Олена отримала контузію. Дружину Тетяну я одразу не знайшов. Тещу Жанну Олександрівну поранило в груди, вона прожила ще дві хвилини. Я вибачився перед нею і сказав, що піду рятувати дівчаток. Знайшов дружину — на неї впав паркан, була розбита голова, загинула миттєво”, — розповів Ілля Плохіх.
Тоді Ілля взяв Варвару на руки й разом зі старшою донькою та племінницею побіг до укриття. Там були медики, але поранення Варвари були надто тяжкими. Дівчинку повезли в лікарню, але на місці не було нейрохірурга. Через дві години Варя померла.
Медики не повернули тіло доньки Іллі, а поховали лише через два місяці на Старокримському кладовищі. Там могилу дівчинки знайшов у серпні того ж року дідусь.
Варварі було 9 років.
Світла пам’ять.