Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаємо Олександра Скубу з Рівненщини. Чоловіка призвали на службу у 2023 році, спочатку він був оператором зенітної ракетної системи ПЗРК, а потім медиком роти. Він побував у найгарячіших точках фронту Донеччини, де і загинув від російської атаки безпілотника.
Про Олександра Скубу розповіли на сторінці “Меморіал Героїв”
Вільне радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Олександр Скуба народився у селі Тараканів на Рівненщині. Закінчивши загальноосвітню школу, вступив до Здолбунівського професійно-технічного училища №2. Згодом працював на залізниці слюсарем з ремонту рухомого складу у ремонтному вагонному депо “Здолбунів”. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мирославою. Пара одружилась, виховували двох доньок.
Чоловік був добрим господарем, увесь свій вільний час присвячував родині, а особливо — донечкам.
“Доброзичливий, відкритий, завжди усміхнений, — згадує колегу по роботі провідний інженер техвідділу та голова профспілки депо Ірина Романюк. — Олександр був дуже уважним до людей, чуйним до їхніх клопотань та переживань”.
У вересні 2023 року чоловіка призвали до Збройних Сил України. Після навчання на полігоні він став оператором зенітної ракетної системи (ПЗРК), а згодом отримав кваліфікацію медика в Українській військово-медичній академії.
Олександр працював медиком роти та воював у найгарячіших точках: Костянтинівці, Дружківці, Часовому Ярі та Бахмуті, рятуючи багато життів.
Загинув військовий 30 травня 2024 року біля села Іванівське Донецької області від удару російського безпілотника. За два дні до загибелі захиснику виповнилось 43 роки.
Прощання з ним відбулося у Здолбунові, що на Рівненщині.
Вдома на нього чекали дружина та доньки — Ольга і Олена.
Вічна пам’ять.