Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаємо 21-річного молодшого сержанта Кирила Самойленка із Харківщини.
Історію Кирила розповіли на Платформі пам’яті “Меморіал”
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Кирило Самойленко народився 17 травня 2002 року в селі Руські Тишки Харківської області.
У 2019 році вступив на історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Був активним студентом, долучався до університетських проєктів, зокрема до фотопроєкту Karazin Student Images, присвяченого 215-річчю вишу.
У листопаді 2020 року Кирило розпочав строкову службу. Після повномасштабного вторгнення Росії його призвали до лав Національної гвардії України. Він воював на Мелітопольському напрямку у складі 15-ї бригади оперативного призначення НГУ “Кара-Даг”.
Завдяки своїй підготовці, спокою і рішучості Кирило став командиром відділення. Він брав участь у штурмах позицій росіян на Запорізькому напрямку, керував групою між селами Вербове та Новопрокопівка.
Його побратими згадують, що Кирило ніколи не ховався за спинами — завжди був там, де найнебезпечніше.
“Мій брат був не просто воїном — він був людиною честі, мужності й добра. Загинув, захищаючи нас, але залишився жити у кожному нашому подиху свободи”, — говорить двоюрідний брат Олексій.
5 грудня 2023 року під час евакуації поранених військовий загинув. Йому був лише 21 рік.
За проявлену особисту мужність і героїзм при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Кирила Самойленка нагородили грамотою, а посмертно — орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Поховали воїна в рідному селі Руські Тишки.
В Кирила залишились мама, тато, сестра і бабуся.
Світла пам’ять.