Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо Андрія Наконечного. Він пов’язав своє життя зі спортом та викладанням, але коли в країну прийшла війна — долучився до війська. З 2015 року став військовослужбовцем Національної гвардії, служив на Луганщині, через рік демобілізувався. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся на фронт, аби боронити від окупантів Донеччину. Життя захисника обірвалося в боях за Бахмут. Андрія пам’ятатимуть як захисника, спортсмена, педагога, громадського діяча, чоловіка і батька.
Історію життя та загибелі спортсмена, педагога і військового розповіли на сайті проєкту “Янголи спорту”.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Андрій Наконечний народився 23 вересня 1976 року в місті Радехів на Львівщині. Тут минуло його дитинство, тут почався і його спортивний шлях.
Після школи Андрій вступив до Львівського державного інституту фізичної культури, який закінчив у 1998 році з відзнакою. Своє покликання бачив у навчанні дітей — понад десять років працював учителем фізичної культури у Барилівській школі та Вузлівському ліцеї. Його учні й досі згадують, що Андрій Романович не лише привчав їх до спорту, а й вчив бути наполегливими, чесними й сильними духом.
Згодом чоловік закінчив Львівський регіональний інститут державного управління при Президентові України, отримавши ступінь магістра. Працював у Радехівській райдержадміністрації, а у 2011 році очолив Радехівську дитячо-юнацьку спортивну школу. Цей заклад став справою його життя: він фактично створив його з нуля, облаштував приміщення, зібрав команду тренерів, виховав десятки юних спортсменів.
Колеги Андрія згадують, що він завжди переймався за вихованців, не тільки за їхні спортивні досягнення. Він був не лише директором, а й наставником.
“Андрій Романович був людиною, яка жила своєю справою. Він завжди старався робити все для того, щоб школа розвивалась, щоб в ній працювали фахівці і щоб діти справді отримували якісну спортивну освіту. Ми неодноразово проводили спільні заходи, з ним було приємно працювати, адже він був людиною слова”, — поділився спогадами про колегу директор Радехівського центру “Спорт для всіх” Павло Ткачук.
Андрій Наконечний активно співпрацював з місцевими медіа, кілька років поспіль був ведучим спортивних теленовин ТРК “Радехів”. Тричі чоловіка обирали депутатом міської ради, де він активно працював над розвитком рідної громади.
Був учасником подій на Майдані. Коли в Україну прийшла війна, Андрій не залишився осторонь. Навесні 2015 року став військовослужбовцем Національної гвардії України, воював на Луганщині, зокрема у селищі Кримське.
На другий тиждень після повернення до Радехова чоловік став героєм телепроєкту “Твій фронт” на місцевому телеканалі. На питання ведучої, що найбільше його вражає у мирному житті, Андрій відповів: “Тиша. Тут так незвично тихо і спокійно”.
Після демобілізації чоловік допомагав армії як волонтер і громадський діяч.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Андрій не чекав повістки. З перших днів він знову вирушив захищати Україну.
30 травня 2022 року, під час запеклих боїв за Бахмут на Донеччині, Андрій Наконечний загинув. Йому було 45.
За мужність і відданість державі захисника посмертно нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Радехівська дитячо-юнацька спортивна школа тепер носить його ім’я.
У Андрія залишилися дружина та дві доньки.
Вічна пам’ять.