Підтримайте Вільне Радіо
У межах обміну полоненими, який Росія та Україна провели 14 серпня, до України вдалося повернути цивільного заручника загарбників Богдана Ковальчука. Хлопця у 2016 році затримали бойовики так званої “ДНР” на блокпості, коли він намагався виїхати з окупованої Ясинуватої до Торецька, щоб отримати диплом. Тоді Богдану було 17 років.
Про повернення Богдана Ковальчука з посиланням на його бабусю Тетяну Гоц пише “Громадське”.
Про повернення з неволі Богдан Ковальчук сам повідомив телефоном своїй бабусі Тетяні Гоц. Після дзвінка жінка почала збиратися до Києва, аби особисто зустріти внука.
Богдан Ковальчук провів у неволі дев’ять років. Так звана “ДНР” звинуватила його у співпраці з СБУ, підриві автівок і приміщення “поліції ДНР”. У 2018 році хлопець отримав вирок — 10 років в’язниці. Відбував його у Торезькій колонії.
На новину про повернення Богдана вже відреагував співзасновник monobank Олег Гороховський. У своєму особистому блозі він пообіцяв, що компанія оплатить навчання у повному обсязі в будь-якому українському закладі вищої освіти, куди вирішить вступити Ковальчук.
У 2016 році в “ДНР” затримали не лише Богдана Ковальчука. Бойовики псевдореспубліки звинувачували у диверсіях цілу групу підлітків, яких почали переслідувати з політичних міркувань. Медіа почали називати цю справу “Ясинуватських диверсантів”.
Історію затриманих підлітків у межах цієї справи вже розповідали журналісти Вільного Радіо, посилаючись на матеріал Медійної ініціативи за права людини. Ця справа була одна з найбільш ранніх та “гучних” справ у так званій “ДНР”. Зокрема, у вересні 2016-го псевдоустанова “міністерство держбезпеки” оголосила про викриття сімох неповнолітніх “диверсантів” з Ясинуватої — одного з залізничних вузлів між Донецьком та Горлівкою.
Окупанти стверджували, що юнаків буцімто завербували в СБУ, аби підривати цивільні та військові автівки, а ще зривати сполучення поїздів.
Поступово “справа” обростала неточностями. Зокрема, у т.з “міністерстві держбезпеки” спочатку говорили про сімох “диверсантів” — Владислава Пазушка, Максима Солодовнікова, Богдана Ковальчука, Дениса Хмеленка, Ярослава Миронова, Арсенія Белавіна і Дениса Коваля.
Однак згодом вже йшлося про п’ятьох “винуватців” — Ковальчука, Пазушка, Хмеленка, Солодовнікова і Миронова. Водночас на одному з фото, яке ілюструвало повідомлення про те, що хлопців нібито відвідали співробітники ООН, їх було лише четверо.
Українські медіа припускали, що Ковалю та Белавіну вдалося виїхати з тимчасово окупованої території до арешту. Згодом про останнього інформація підтвердилася, пишуть журналісти.
За повідомленнями з окупаційних ЗМІ, тих, кого спіймали, тодішня “уповноважена з прав людини” в Донецьку Дар’я Морозова просила відпустити — у ставленика Кремля Олександра Захарченка. Родичам хлопців обіцяли, що “диверсантів” відпустять, але натомість “засудили”.
Про чергове “помилування” Морозова знову заговорила лише у 2019 році, однак не назвала ні кількості, ні імен звільнених хлопців. На оприлюднених псевдопосадовицею фото їх було усього троє. Завдяки соцмережам МІПЛ вдалося ідентифікувати юнаків — це Максим Солодовніков, Денис Хмеленко і Ярослав Миронов.
За інформацією медійників, умовою “помилування” була згода хлопців відмовитися від обміну полоненими та залишитися на території псевдореспубліки. Решта, припускають вони, відкинули таку пропозицію окупаційної влади.
Наступного дня після помилування Максима, Дениса та Ярослава звільнили за обміном. Зокрема, Дениса Коваля весь цей час тримали окремо від “подільників” у Макіївській 32-й колонії, де розмістили дорослих політичних в’язнів-чоловіків, пишуть журналісти. Як він розповідав після звільнення, йому переламали всі ребра та вирвали майже всі зуби.
За ґратами після 2019-го залишилися 17-річні на момент затримання Владислав Пазушко — у 87-й Микитівській колонії в Горлівці — і Богдан Ковальчук, у 28-й колонії в Торезі.
За словами родичів Богдана, він “твердо відмовився від помилування”, сподіваючись на обмін, однак в ув’язненні вже дев’ять років. Це рівно половина його життя.
Богдан Ковальчук — єдиний син та внук. Його виростила мама, бабуся та прадід. Останній так і не дочекався повернення юнака з полону.
80-річного чоловіка сильно побили перед ув’язненням Ковальчука, згадує його донька Тетяна Гоц, бабуся Богдана. Вранці одного дня влітку 2016-го сусіди бачили, як з його будинку вийшов незнайомий чоловік. Вони стривожилися, коли ні того дня, ні наступного, господар не вийшов надвір.
“Зайшли до нього, хутко зателефонували доньці: чоловік лежав побитий. З речей у будинку нічого не взяли. Він так і не розповів нікому, хто і навіщо до нього приходив”, — пригадує Тетяна.
Богдана і решту так званих “диверсантів” (усі хлопці були знайомі один з одним та дружили) заарештували 31 серпня на виїзді з окупованої Ясинуватої.
За словами бабусі, онук збирався жити з нею в Торецьку, навчатися в коледжі на автослюсаря. Вже навіть виїхав, але мав повернутися в рідну Ясинувату по довідку, без якої його не могли оформити на навчання, каже жінка.
Окупанти з так званої “МГБ” зробили 17-річного Ковальчука “лідером банди”. За це його “засудили” до десяти років колонії. Коли Росія оголосила про “приєднання” окупованої частини Донеччини, так званий “вирок” переглянули вже за російським законодавством, але не змінили.
У 2019 році, каже бабуся хлопця, Ковальчука таки збиралися обміняти: їй телефонували українські правоохоронці, розпитували про особливі прикмети та імена, якими онука називали в дитинстві.
Однак шукали його у 32-й колонії — він там ніколи не був, хоча родичі передавали документи, які свідчили про утримання Богдана в Торезі.
“Богдан досі не шкодує, що не погодився на “помилування”. Вважає таку угоду зрадою, а зраду для себе — неприпустимою. Він не скаржиться. Коли я з ним спілкувалася, він казав: “Я все стерплю, не переживай”. Він такий впертий, мов бичок”, — розповіла бабуся Тетяна Гоц.
Про подальшу долю Владислава Пазушка та трьох “помилуваних” хлопців — Максима Солодовнікова, Дениса Хмеленка і Ярослава Миронова — нічого не відомо. Тим часом “невиїзні” Солодовніков, Хмеленко та Миронов, припускають у Медійній ініціативі, могли потрапити під примусову мобілізацію на окупованих територіях у 2021-2022 роках.
Нагадаємо, 14 серпня між Україною та Росією відбувся черговий етап обміну полоненими. На Батьківщину вдалося повернути ще 84 людини — це як цивільні, так і військові. Серед них є чоловік, якого окупанти поневолили на Донеччині ще у 2014 році.