Вже кілька років в Україні реалізуються реформи освіти, медицини, впроваджується діджиталізація. Але чи знають про що саме ці реформи мешканці Бахмута? Журналісти Вільного радіо вирішили перевірити. Ми обрали кілька термінів та запитали про їх значення два покоління містян: школярів та літніх людей.
Журналісти опитали близько 30 бахмутян та гостей міста різних поколінь. Обрали 5 питань: що таке “НУШ” (Нова українська школа), як часто люди бувають в касі банку, що відомо про медреформу, децентралізацію і про діджиталізацію. З’ясувалось, що про всі ці терміни кожний з опитаних чув про всі терміни по телевізору. Але що вони означають, майже ніхто все ж не знає. Однак, ми обрали кілька цікавих відповідей містян.
Про реформовану українську школу змогла відповісти відповісти лише одна дівчинка, школярка Бахмута Валерія:
“НУШ” — це нова українська школа в Києві. Просто в нас такої немає, я знаю”.
Для довідки: НУШ (Нова українська школа) — це частина головної реформи міністерства освіти. Одним із головних нововведень — 12 років навчання в школі. Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два етапи: з 1 по 2 клас — адаптаційно-ігровий, та ще 3-4 класу навчальний. Це стосується тих дітей, хто пішов до школи з навчального року 2018-2019. Детальніше про реформу освіти читайте за посиланням.
Про медичну реформу більше відповідали вже люди старшого покоління. З моменту впровадження медичної реформи навколо цієї теми зібрались багато тих, хто її підтримує, але й вистачає тих хто радикально проти.
“Це реформа, щоб ми всі швидше повмирали, пенсіонери. Ось це і є та реформа медична”, — каже бахмутянка Катерина.
Вона зазначає, що їй не подобається, що тепер необхідно йти до сімейного лікаря, щоб отримати направлення до вузькопрофільних лікарів.
Для довідки: В 2020 закінчується перша частина медичної реформи. Вона стосується первинної ланки. Якщо коротко, то на першому етапі реформи з’явилось поняття особистого лікаря (терапевта та сімейного лікаря). Відтепер українці мають обрати свого лікаря і підписати з ним декларацію. З того моменту пацієнт більше не платить за основні аналізи. З’явились електронні черги та електронна картка пацієнта. Людині не потрібно носити з собою картку і лікар в загальній системі завжди має всю історію хвороб. Реформували і зарплату лікарів. Вони стали отримувати підвищену зарплату. Це створює конкуренцію між лікарями, що підвищує якість роботи з пацієнтами. Детальніше про реформу за посиланням.
Про децентралізацію журналістам розповісти майже ніхто не зміг. Всі кажуть, що також чули про неї по телевізору, але ця тема для людей складна.
Якщо захочете розібратись для себе — шукайте матеріали тут.
Перехід усіх послуг в цифровий формат в Бахмуті оцінили не всі. Ми запитали людей ще й про те, скільки вони стоять в чергах в банках. З’ясувалось, що молоде покоління приходить до кас банку рідко. Частіше за все з батьками. Більш старше покоління отримує пенсію в банкоматах, а сплачують за комунальні послуги через пошту. Але одна містянка Галина каже, що це втрата часу.
“В касі ніколи. А нащо мені? Я через інтернет все сплачую”, — розповідає пенсіонерка Галина.
Жінка каже, що вона вже давно навчилась сплачувати всі послуги через інтернет, але для її подруг — це досі складно.
Про діджиталізацію знали лише молоде покоління:
“Електронні послуги. Це коли можна щось замовити через інтернет з їжі наприклад. Таксі викликати, все забронювати через телефон”, — розповіли школярки Аріна і Валерія.
Аріна розповіла, що знає, як завдяки смартфону і доступу в інтернет можна записатись на прийом до лікаря.
Для довідки: діджиталізація — це переведення інформації в цифрову форму: гроші, послуги, спілкування.
Під час своєї передвиборчої кампанії президент України анонсував програму “Держава в смартфоні”. Вона передбачає, що до 2024 року 90% всіх послуг можна буде отримати не виходячи з дому. Зокрема, автори програми не виключають, що проголосувати на наступних виборах президента або парламентських виборах також можна буде в інтернеті.
Діджиталізацією займається не лише влада, але й різні благодійні організації. Наразі вже можна користуватись онлайн-сервісами та мобільними додатками за такими напрямами:
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо робили й інші експерименти й опитування. Подивитись їх можна за посиланнями: