image

Чим відзначився новий уряд від початку своєї роботи


Чим відзначився новий уряд від початку своєї роботи
Новий склад кабміну працює вже 4 місяці. Що встигли зробити за цей період міністри та які цілі ставлять перед собою у майбутньому – читайте далі.
В ніч на 30 серпня Верховна Рада 9 скликання проголосувала за новий склад кабінету міністрів України, на чолі якого став Олексій Гончарук. Більшість новопризначених урядовців до цього не мали політичного досвіду. Під заплановане президентом тотальне оновлення не підпали лише міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та міністерка фінансів Оксана Маркарова – їх залишили на старих посадах.
У нас є пані Маркарова, вона професійна людина. Якщо вона буде у якійсь кримінальній справі, якщо буде забрудненою людиною, не буде виконувати свою роботу, то я думаю, що пан прем'єр – і я його підтримаю – замінить міністра фінансів. Вона відповідає, вона розуміється у всіх цифрах. Пан міністр Аваков… я не знайшов дійсно… це ніякий не компроміс, бо я нічого йому не винен
– заявив Володимир Зеленський під час прес-марафону.
Кількість структур, які увійшли до складу нового уряду, зменшилася. Так, більше немає окремого Мінагрополітики, його віддали у сферу управління Мінекономіки. Мінекології об'єднали з Міненергетики. Мінветеранів стало одним цілим з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій. На зміну трьом відомствам – Мінкультури, Мінінформації та Мінмолодьспорту – прийшло єдине Міністерство культури, молоді та спорту.

Крім того, в уряді з'явилося нове Міністерство цифрової трансформації. Його завдання – займатися перетворенням України на "державу у смартфоні".
Перші завдання й рішення
У перші дні після створення новий уряд відзначився гучними заявами. Так, голова кабміну Олексій Гончарук оголосив, що основним завданням кабінету міністрів на найближчі п'ять років стане різке зростання економіки.
Ми вважаємо реальним і ставимо собі амбіцію прийти до ситуації, коли в нас економіка зросте на 40 відсотків. Для цього потрібно залучити десь 50 мільярдів доларів інвестицій. Це не космічна цифра. Вона велика, це набагато більше, ніж ми залучаємо зараз. Але вона абсолютна реальна
– розповів Олексій Гончарук.
Крім того, прем'єр-міністр пообіцяв за 5 років створити мільйон робочих місць.

2 вересня у кабміні заявили про ліквідацію департаменту захисту економіки національної поліції. За словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, поліцейські більше не втручатимуться у справи бізнесу. Натомість, невдовзі на зміну департаменту захисту економіки прийде інший правоохоронний орган.
Фактично, той підрозділ, та юридична особа, яка опікувалася питаннями економічними і, насправді, з практики роботи з якою було багато історій про тиск на бізнес, – вона піде в історію
– пояснив Гончарук.
2 жовтня парламентарі ухвалили законопроєкт про створення Бюро фінансових розслідувань, до якого перейшли повноваження щодо розслідування економічних злочинів. Управління діяльністю відомства поклали на кабінет міністрів.
Рух до цифровізації
Прийшовши до влади, президент оголосив про концепцію "Держави у смартфоні". Втілювати її доручили міністерству цифрової трансформації.

Голова мінцифри Михайло Федоров розповів, що в пріоритеті міністерства – діджиталізувати всі державні послуги. За його словами, починаючи з весни 2020 року Мінцифри має запускати по 4 е-послуги на місяць. Так, для українців планують створити електронні паспорти.

Ми сподіваємося, що за 3-5 років усі послуги у держави будуть відцифровані та будуть на єдиному порталі
– говорить Михайло Федоров.
Найпершими цифровізація торкнулася водіїв. 11 грудня розпочався прийом заявок на тестування бета-версії мобільного додатку для водіїв "Дія".
Перші послуги, які будуть в цьому додатку – це можливість використовувати електронне водійське посвідчення та електронний технічний паспорт вже реально, офф-лайн, в житті за допомогою додатку. Також буде можливість через месенджери спілкуватися з державою, ставити запитання, отримувати (відповіді, – ред.) більш сучасними засобами
– розповів очільник Мінцифри.
Вже 16 грудня на сайті ПриватБанку повідомили про те, що мобільний додаток "Дія" погодились тестувати майже 60 тисяч українських водіїв.
Діджиталізувати хочуть і перепис населення. Наприкінці листопада в уряді оголосили, що у 2020 році в Україні проведуть електронний перепис замість звичного.

Міністр кабміну Дмитро Дубілет заявив, що е-перепис почнуть робити за алгоритмом збору даних з держустанов: пенсійний фонд України надасть кількість пенсіонерів, а РАЦС — кількість зареєстрованих новонароджених. Дубілет зазначає, що у цих груп населення може не бути мобільних телефонів.

Після цього соціологи проведуть соцопитування, щоб відкалібрувати кількість людей. А у мобільних операторів уточнять, скільки SIM-карт в середньому має кожен українець.
Ми вже опитали близько 31 тисячі людей і отримали досить репрезентативну інформацію про те, скільки в середньому SIM-карт та в яких групах населення: за віком, за статтю, за регіоном тощо. Далі ми будемо доповнювати цю інформацію з інших джерел, тобто, реєстрів, які є у держави. В першу чергу, це реєстр дітей, народжених за останні 10-15 років, і реєстр пенсіонерів
– повідомив міністр кабміну.
Вже отримані дані внесуть у математичну модель, яка автоматично буде підраховувати наявну кількість населення.

За словами Дубілета, ці дані ймовірно будуть більш точними, ніж облік населення в режимі оффлайн. А зібрати їх буде дешевше.

Зазначимо, цей перепис населення в країні буде першим за 19 років та другим в історії незалежності.
Впровадження земельної реформи
Ще одна ініціатива урядовців – реалізація земельної реформи. Олексій Гончарук заявив, що в Україні планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Остаточно ринок землі планують відкрити в середині 2020 року.
Зараз найрадикальніша модель відкриття ринку землі передбачає, що економічне зростання України прискориться на 3%, а найменш радикальна модель передбачає зростання на 0,5%.

Зазначимо, що через мораторій в Україні немає ринку землі. Тобто, українці не можуть вільно розпоряджатися своїми паями, а тільки здавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду. Іноді, щоб отримати більше грошей, власники землі віддають ділянки в довготривалу оренду на 30-50 років.
Людина, яка насправді хоче купити землю, зараз використовує юридичні механізми, які не мають нічого спільного з захистом власності. І на цьому маніпулюють ті, хто хоче на цьому нажитися
– каже прем'єр-міністр.

Продають землю нелегальними способами навіть на OLX. Найбільше за гектар у 2019 році просили на Львівщині – понад 53 тис грн, Київщині – більш як 52 тис та Вінниччині – трохи більш ніж 51 тис грн. Найменше гектар землі коштував на Донеччині – 22, 5 тис грн та Луганщині – понад 26 тис.

Крім України, мораторій на продаж землі діє у Конго, Венесуелі, Кубі, Таджикистані та Північній Кореї.

Аналітики проєкту "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні", порахували, що зараз власники землі отримують від неї в 12 разів менше, ніж могли б, якби діяв ринок.
13 листопада Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроєкт, який скасовує заборону на продаж і купівлю земель сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року. Це рішення підтримали 240 депутатів. Проголосували за проєкт більшість фракції Слуга народу та окремі позафракційні депутати. Проти були "Батьківщина" та "ОПЗЖ".

Перед прийняттям проєкту президент України Володимир Зеленський виступив з відеозверненням, у якому сказав, що до чинного документа між першим і другим читанням внесуть правки. Відповідно до них, купувати і продавати землю зможуть лише громадяни України та компанії, засновані українцями.
Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримують право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі
– повідомив Зеленський.
28 грудня аграрний комітет розглянув усі правки до законопроєкту та передав його на друге читання. Як повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, у цій версії документа зазначається, що у банків буде можливість кредитувати та отримувати земельну ділянку в заставу. Якщо ділянка переходить у власність банку, вона має бути продана протягом двох років. До того ж, вартість земельної ділянки буде не нижчою за нормативно-грошову оцінку.

Нагадаємо, що 20 грудня 2018 року Верховна рада проголосувала за продовження дії мораторію, тим самим відклавши створення ринку землі до 2020 року. Мораторій на продаж землі в Україні продовжували вже 7 разів. Таким чином, в Україні земельна реформа триває вже понад 25 років.
Передача держмайна у приватну власність
Невдовзі після старту своєї діяльності уряд оголосив про початок реформи масштабної приватизації державних підприємств. У програмі діяльності уряду вказано, що це в перспективі сприятиме розвитку приватного сектора та допоможе у боротьбі з корупцією. Так, протягом наступних п'яти років в Україні мають приватизувати кількасот держпідприємств та ще понад тисячу збиткових об'єктів – ліквідувати. Крім того, у кабміні планують створити фонд національного добробуту, який опікуватиметься стратегічними держпідприємствами.

У рамках малої приватизації їх продадуть через електронну систему торгів "Prozorro.Продажі". Великі державні підприємства також згодом мають перейти у приватні руки. Перший конкурс з приватизації великих компаній має відбутися до 1 квітня 2020 року.
За ці місяці ми разом з командою провели інвентаризацію всіх підприємств Державного управління справами, вибрали ті перші п'ять, які вже повністю готові, по яких в нас немає заборон судів і інших юридичних обмежень на приватизацію. І ці п'ять підприємств, включаючи славнозвісний готель "Дніпро", який знаходиться в Києві на Європейській площі, включаючи аграрне підприємство, яке було в управлінні ДУС, ми передаємо до фонду держмайна
– розповіла Юлія Ковалів.
Доходи від приватизації спрямують на фінансування державного боргу України та проєктів соціально-економічного розвитку.
Головна зміна, яку передбачає реформа приватизації – це скасування "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", який затвердили у 1999 році. У цьому списку міститься майже тисяча держпідприємств, які забороняється передавати у приватну власність.

17 жовтня президент підписав законопроєкт, який визнає чинний закон про заборону приватизації певних об'єктів недійсним.

Приватизація торкнулася і підприємств сходу. За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, в управління фонду держмайна перейшли 37 об'єктів державної власності. На виконання нового закону про демонополізацію та приватизацію в спиртовій галузі кілька державних спиртових заводів передадуть на приватизацію. Серед них – Артемівський завод шампанських вин. Також у приватні руки перейде Маріупольський лікеро-горілчаний завод.
Милованов додав, що невдовзі на приватизацію перейдуть ще близько двохсот держпідприємств. Загальна балансова вартість усіх активів складає понад 12 мільярдів гривень.
Реформа митниці
У липні, ще за часів попереднього уряду, на чолі Державної митної служби України став колишній заступник міністра економрозвитку і торгівлі, економіст Максим Нефьодов. Він зарекомендував себе як успішний реформатор. Система електронних закупівель Prozorro, яку запустили у міністерстві, виявилась ефективним інструментом із заощадження державних коштів.

Ставши до роботи, Нефьодов одразу анонсував революцію в українській митниці та кардинальну зміну її іміджу. Але додав, що трансформація митної системи відбуватиметься поступово і займе певний час.
Звичайно, повна реалізація плану, який я представляв перед конкурсною комісією, напевно, займе приблизно 2 – 2,5 роки. Тому що є речі, які вимагають змін до законодавства, речі, для яких потрібне укладання міжнародних договорів. І, нарешті, в деяких випадках потрібно банально будувати митну інфраструктуру: лити бетон, будувати будівлі, ставити сканери, ваги, камери розпізнавання облич
– пояснив Нефьодов в інтерв'ю "DW".
Втім, за його словами, є й речі, зміни в яких можна буде побачити досить швидко.

Одним з перших рішень новопризначеного голови Державної митної служби стало скорочення кількості митниць з 26 до 16. В уряді розраховують, що у 2020 році має залишитися лише одна митниця, що призведе до уніфікації системи.

У листопаді уряд схвалив нові митні тарифи. За словами Нефьодова, тривалий час в Україні діяла застаріла система тарифів, яка давно втратила актуальність.

"Я ще на колишній посаді в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі ходив до Верховної Ради з законопроєктом щодо нового митного тарифу. Тому що чинний у нас на основі Гармонізованої системи версії 2012 року, а весь світ вже перейшов на версію 2017 року", – написав Нефьодов на своїй сторінці у Facebook.

4 грудня кабмін ухвалив рішення про запуск Нової Митниці. Цим розпорядженням уряд передав службі повноваження з митного нагляду, які раніше виконувала Державна фіскальна служба.

Наступний крок з удосконалення митної системи – звільнення неефективних працівників митниць.

Я думаю, що перший маркер, який покаже, що ситуація справді почала змінюватися – це коли ви побачите, що хоча б перші 500 людей будуть звільнені. Повірте, це буде мати на всю митну систему величезний вплив
– сказав Максим Нефьодов в ефірі програми "Нині вже".
Весь комплекс нововведень, які вже встигли запровадити, призвів до покращення роботи системи. Так, наприкінці року у своєму Facebook Нефьодов написав, що в середньому митниця стала працювати на 20 хвилин швидше.
Мінус 20 хвилин з кожного оформлення – це десятки тисяч заощаджених людиногодин. Розумію, що це узагальнена статистика, когось оформляють за 10 хвилин, а когось 2 дні, але прогрес очевидний
– запевнив голова Державної митної служби.
Поліцейські проти гральних автоматів
Черговим завданням нового уряду стала боротьба з гральним бізнесом. 20 грудня Кабінет міністрів скасував постанову 2012 року, яка дозволяла розповсюдження гральних закладів, які маскуються під "Державну лотерею".
Ми всі розуміємо, що зали гральних автоматів на вулицях – це зло. В жодній цивілізованій країні такого немає, і в Україні бути не повинно
– сказав Олексій Гончарук.
Він зазначив, що за підрахунками кабміну, по всій країні працює близько 8 тисяч гральних залів.

Того ж дня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков доручив правоохоронцям провести масовий рейд з виявлення й закриття гральних закладів.
Я вимагаю від голови поліції, а також делегую це доручення Державній фіскальній службі забезпечити, щоб сьогодні (20 грудня, — ред.) до 16:00 кожен з вас під персональну відповідальність керівників на місцях забезпечив зачинення відповідних закладів
– говорив Аваков.
Лише в ніч з 19 на 20 грудня правоохоронці вже вилучили обладнання майже на 46 мільйонів гривень. Начальник управління Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимир Околіт повідомив, що за першу ніч по Україні закрили 153 ігрових заклади, з яких вилучили 2 тисячі одиниць комп'ютерного обладнання та 181 гральний автомат.

Кабмін профінансував кредити для ветеранів АТО/ООС та переселенців
Наприкінці осені в уряді затвердили бюджетну програму кредитування. Але зміни внесли в бюджет 2019 року. Отже, кошти мали витратити протягом одного місяця. Передбачили гроші на кредитування купівлі житла для ветеранів АТО/ООС та переселенців на пільгових умовах.
На програму з державного бюджету спрямували 200 млн грн. Половина від цієї суми має піти на кредитування ветеранів АТО/ООС та ще стільки ж – на надання кредитів переселенцям.
Головним розпорядником коштів виступає Мінрегіонбуд. Вони спільно зі своєю державною фінансовою установою – Держмолодьжитло – будуть реалізовувати цю програму
– розповів Вільному радіо перший заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Антон Колумбет.

Відповідно до умов програми, ветерани та ВПО можуть брати пільгові кредити під 3% річних. При цьому позичальники зможуть виплачувати гроші протягом 20 років. Перший внесок на житло складає 6% від його загальної вартості.

Зазначимо, загально по ринку (не на пільгових умовах) спочатку потрібно внести мінімум 30% вартості житла.
Взяти в кредит можна як квартиру в багатоквартирному будинку, так і приватний будинок. Втім житло має бути прийняте в експлуатацію не більше, ніж 25 років тому, або реконструйоване не більше, ніж 15 років тому. Одержувачі кредиту можуть самостійно обирати житло.

Реєстрація у програмі тривала з 3 по 5 грудня. За ці три дні заявки подали 10 тисяч учасників з усієї країни. У Донецькій області зареєстрували 311 заяв. З них 96 – це заяви від ветеранів АТО/ООС та 215 – від переселенців.

Однак вистачить грошей лише на обмежену кількість квартир. Інші заявки залишаться на наступні етапи програми.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: