До нас в гості завітала головна лікарка Центру первинної медичної допомоги Світлана Шабаліна. Поговорили про первинну ланку, медичну реформу, хворих і здорових, а також щеплення. Ми разом порахували що дешевше: щеплення чи лікування.
Діана Шароді: Скажіть, будь ласка, скільки сьогодні лікарів первинної ланки працює в Бахмуті? (терапевти, сімейні лікарі, педіатри)?
Світлана Шабаліна: В нашому центрі на сьогодні працює 41 лікар, який надає первинну медичну допомогу.
Діана Шароді: Чи вистачає такої кількості на потреби бахмутян?
Світлана Шабаліна: Це дуже філософське питання. Якщо ви мене запитали б до реформи, бо я б сказала, мабуть, ні. Але зараз я так сказати не можу. На теперішній час в рамках реформи кожному громадянину дано право обирати свого сімейного лікаря. І це не залежить від того де він прописаний і проживає. Тобто лікаря можна обрати будь-де і це ваш вибір. Тому якщо виходити з цих висновків, то не можна казати вистачає чи не вистачає. Якщо виходити з населення, яке мешкає на нашій території за статистичною довідкою, то наразі лікарів вистачає.
Діана Шароді: Із створенням Бахмутської об’єднаної територіальної громади чи перейшли під ваше підпорядкування якісь фахівці?
Світлана Шабаліна: Поки що всі залишилися на місцях, бо бюджетний рік розписаний. Але п’ятеро лікарів вже заявили про бажання перевестися до нас. Ми з ними зустрічалися, вони надали усну згоду. З 1 січня, якщо вони не змінять свого рішення, то будуть працювати у нас.
Діана Шароді: Які медичні послуги отримують люди, які не уклали декларацію?
Світлана Шабаліна: Невідкладну допомогу стовідсотково отримає кожен громадянин незалежно від того, чи є у нього декларація. А невідкладний стан — це коли ти захворів. А усе інше, наприклад, отримати вакцинацію, довідку якусь, пройти профілактичний огляд, на це потрібна буде декларація.
Діана Шароді: Наскільки ви задоволені системою електронної черги? Чи залишаються під кабінетами “живі” черги?
Світлана Шабаліна: Так, залишаються. Але все відносно. Якщо тепер ми йдемо коридорами, то в більшості випадків черг немає. Але залишилася така наша ментальність — прийти до лікаря раніше із сподіванням, що він звільниться раніше, або у нього буде “віконце”, або просто поруч йшли.
Є категорія вікових людей, які звикли до маршруту, заходять просто посидіти, і ні в якому разі ми не будемо його міняти. Це такий майданчик, де вони спілкуються. І наша задача — створити умови, щоб їм було де поспілкуватися, така собі зона очікування. Ми написали декілька проектів, якщо станемо переможцями, то думаємо створити такий хаб пацієнтський, де різні категорії наших клієнтів будуть вирішувати свої проблеми разом з нами і соціальними працівниками.
Діана Шароді: Зараз осінь, період застуд і хвороб. Кількість пацієнтів збільшилася. Чи витримують лікарі таке навантаження? Скільки в середньому за день терапевт може прийняти людей?
Світлана Шабаліна: Це залежить від того лікаря, який веде свій прийом. Ми казали про електронні черги. Це дуже класний інструмент для того, щоб планувати свою роботу. Ти зможеш спланувати свого клієнта, і знаєш коли він має прийти наступного разу. Інший варіант — електронна картка. Там створюється календар для кожного пацієнта. І якщо ми запланували йому наступний прийом за тиждень або за місяць, в цьому календарі місяць це бачить.
Але про хвороби поговоримо. Так, осінньо-зимовий період — це завжди підвищення захворюваності. На теперішній час я не можу сказати що кількість хворих різко зросла, але у кожного лікаря ми виділили годину прийому на такі випадки. Хво роба ж не попереджає коли вона настане. Тоді ви приходите до свого лікаря, у якого є година відведеного часу. Якщо ви не потрапляєте до свого лікаря то надати першу медичну допомогу може черговий лікар.
Діана Шароді: Поговоримо про інфекційні захворювання. Наприкінці жовтня в Луганській області зафіксували випадок дифтерії. Наскільки часто така хвороба зустрічається в Бахмуті? Коли був останній випадок?
Світлана Шабаліна: За моєю інформацією, це був 2006 рік. Тоді був останній випадок дифтерії. У нас залишається дуже напружена ситуація з кором. Ми з серпня не фіксуємо нових випадків, але 61 людина від початку року у нас захворіла на кір. Хворіли здебільшого дорослі люди. Тобто від цієї кількості лише 5 дітей.
З них троє не були щеплені, одна дитина отримала неповний курс щеплень, і одна нібито мала курс щеплень, але або щеплення були зроблені неправильно, або, я припускаю, була домовлена довідка. Таке в світі трапляється, в Україні в тому числі. Або ж не спрацював імунітет. 1% мешканців землі не дають відповіді на вакцинацію, тож, можливо, це той самий 1%.
Діана Шароді: Якщо оцінювати тенденцію останніх кількох років, як вважаєте, люди більш активно роблять щеплення проти інфекційних хвороб, чи менше?
Світлана Шабаліна: Динаміка є, вона позитивна. Щеплення є обов`язкові, і є рекомендовані. Наприклад, грип — це рекомендоване щеплення. Якщо спостерігати за ним, то щороку кількість клієнтів, які щепилися від грипу зростає і серед дітей, і серед дорослих.
Діана Шароді: Як ви думаєте, яка основна причина того, що батьки не хочуть робити щеплення собі та своїм дітям?
Світлана Шабаліна: Я не можу сказати основну причину, але я їх бачу декілька. Перше — невміння користуватися інформацією, яка є у відкритому доступі. Інтернет — велика річ, але треба вміти правильно нею користуватися. Іноді наші ЗМІ, охочі отримати певний рейтинг, навіть якщо пишуть щось хороше, виносять такий чорненький заголовок. А люди ж не читають що там написано, бачать лише те, що в заголовку. Отак народжуються хибні думки про те, що щеплення це зло.
Інша причина — довіра до лікаря. Треба визнавати свої помилки, і ми розуміємо — ми не вміємо комунікувати з нашим населенням. Ми не вміємо доступно доносити інформацію, фахово і доказово відповідати на питання батьків. Ми навчаємося, присвятили цьому дуже багато своєї роботи.
І ще одна причина, не дуже велика, але вона є — релігійна. Я не знаю звідки це виходить, але в Біблії було сказано “Я лікую душу, лікар лікує тіло”. І ми є саме для того, щоб це виконати. Я не розумію з яких міркувань виходять віряни, які не роблять щеплення ані собі, ані дітям.
Більше того — багато батьків, які відмовляються від щеплень дітям, у свій час отримали захисну базу.
Діана Шароді: Давайте порахуємо, скільки в середньому коштує зараз вакцинуватися від грипу?
Світлана Шабаліна: За моїми даними, 255 грн.
Діана Шароді: А скільки коштує вилікуватися від нього?
Світлана Шабаліна: Значно більше. Якщо це неускладнений грип і лікується вдома, то потрібно придбати жарознижуючі (більше 200 грн), десенсибілізуючий засіб, якщо кашель, то проти кашлю ще. Разом це вийде близько 800 грн.
Якщо це грип з ускладненнями, і це стаціонарна форма лікування, це зовсім інші витрати. Там потрібні антибіотики. І сума в рази збільшується.
Я вважаю, кожен може знайти до 300 грн і щепитися. Або хоча б щепити найбільш вразливі верстви. Наприклад, якщо в родині є маленька дитина, і вона не щеплена, то дорослі люди із щепленнями, які приходять до цієї дитини, мають щепитися. Це для того, аби захистити дитину.
Якщо родичі мають хронічні захворювання, особливо з легенями або діабет, то сумнівів немає — в першу чергу щеплюємо саме їх.
Діана Шароді: Поговоримо про доступність. Чи всі амбулаторії міста обладнані пандусами?
Світлана Шабаліна: Зовні — так. Тут треба звернути увагу на те, що амбулаторії розташовані в пристосовані приміщення. 6 та 7 амбулаторія в багатоквартирних будинках мають пандуси. Тобто всередину завжди можна потрапити. Щодо амбулаторії яка в центрі — всередину потрапити можна, пандус там є, і він встановлений відповідно до всіх стандартів.
Але що стосовно пандусів всередині, не завжди вони є. Але ми створюємо такі умови, що якщо не може кудись потрапити клієнт, то до нього хтось прийде з фахівців. Для цього у нас є кнопка виклику.
На першому поверсі є такий кабінет, де пацієнти можуть отримати допомогу від лікарів і первинної, і вторинної ланки. Ми просто запрошуємо туди потрібного фахівця.
Зараз ще ми проводимо модернізацію ліфта, якщо все складеться, то буде заміна кабіни. В тому числі, цей ліфт буде адаптований для візочків.
Але проблемним моментом залишається прохід між старою і новою будівлею. На жаль, поки ми не знайшли вирішення навіть у встановленні приставного пандусу.
Діана Шароді: В яких амбулаторіях є таблички для людей з вадами зору?
Світлана Шабаліна: Поки що ні в яких. Але ми вже провели аукціон, і до кінця місяця мають зробити. Нам виділили 25 тисяч, і на ці гроші ми замовили 106 табличок.
Діана Шароді: Наскільки лікарі готові до роботи з людьми з інвалідністю? Чи треба для цього проходити якусь підготовку?
Світлана Шабаліна: А чим відрізняється людина з інвалідністю від іншої людини? Для мене нічим. Якщо ви кажете про навички спілкування з тими, хто погано чує, тобто жестова мова, то ми над цим працюємо. Ми замовили довідник жестової мови і на кожній рецепції це буде.
Наступного року ми плануємо провести такі заняття, щоб розуміти хоча б елементарну жестову мову.
Але на теперішній час люди приходять із якимось супроводом, тому так і спілкуємося.
Діана Шароді: Які плани на наступний рік щодо оснащення лікарень? На що плануєте просити гроші у міста?
Світлана Шабаліна: Хотілося б зовсім не просити. Але ми все одно звертаємося і будемо звертатися. У нас в місті працює програма із забезпечення пільгових категорій громадян безкоштовними медикаментами. І це місцеві кошти. Я сподіваюся, що в наступному році за нами збережеться надання місцевих коштів на комунальні платежі. Ми плануємо за місцеві кошти придбати нове обладнання, яке вже і морально застаріло. У нас буде сільська медицина, і ми на тепер не зовсім розуміємо яке у них обладнання, і чи треба його модернізувати. Також будемо продовжувати навчатися написанню грантів, і далі час покаже.