“37 дзвонів”, — саме стільки ударів у дзвін повинно було прозвучати 26 квітня 2023 року біля бахмутського пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”. Однак окупанти порушили традиції і тепер бахмутські ліквідатори аварії на ЧАЕС роз’їхались по всій країні. Чи отримували чорнобильці якусь допомогу протягом року та чи планують їх підтримати хоча б на річницю трагедії?
Кожного року 26 квітня бахмутяни збирались біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля” на “Алеї троянд”, щоб вшанувати всіх, хто загинув та постраждав від наслідків Чорнобильської трагедії.
“Минулого року, коли ми були на місцях, то вшановували відповідну категорію громадян. Ми проводили роздачі, урочисті заходи, круглі столи за рахунок місцевого бюджету. Тільки в цьому році ми, на жаль, повинні були виїхати. Співробітники нашого правління працюють дистанційно. Зараз заходи вшанування зробити неможливо”, — розповідає Вільному радіо заступниця начальника управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради Лариса Кончакова.
Заходи на роковини зазвичай проводили біля бахмутського пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”.
У квітні 2023 року в Бахмуті продовжуються важки бої з російськими загарбниками. На відео з цього району видно, що пам’ятник постраждалим у Чорнобильській катастрофі ще стоїть.
За даними заступниці управління соцзахисту Бахмутської громади, станом на квітень місяць, з Бахмута виїхали 98% населення. Серед них є і ті, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи.
“Ми провели аналіз і майже всі з них отримали довідки внутрішньо-переміщених осіб. Згідно з діючого законодавства, людина, яка отримала таку довідку, звертається до відповідного управління соцзахисту для оформлення та продовження соціальної допомоги у тому числі і особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, — нагадує посадовиця.
Раніше 113 бахмутських ліквідаторів-чорнобильців об’єднались у громадські організацію. Вони відстоювали свої пільги, пенсії, судились та добивались іншої допомоги.
Тепер же самі бахмутські ліквідатори не можуть знайти один одного.
“Один раніше виїхав, інший пізніше, пару чоловіків загинули в Бахмуті, але в місті ніхто не залишився. Я тільки одну людину знаю, яка мешкає у Києві, ще пару у Дніпрі, всі інші роз’їхались по всій країні і не телефонують. Всі мої документи та контакти залишились в Бахмуті, бо я виїжджав вже під обстрілами. Телефони їхні мені бахмутські посадовці не дають, бо це приватна власність. Мовляв:
— “Ви самі виходьте на них та спілкуйтесь”.
Тепер кожен закрився у свою мушлю”, — сумує голова Бахмутської міської громадської організації людей з інвалідністю “Спілка Чорнобиль України” Борис Іщенко.
У 2022-2023 роках бахмутські ліквідатори аварії на ЧАЕС не отримували додаткової допомоги.
“Все, що нам дають, це законні 420 гривень на їжу першій категорії (чорнобильці з інвалідністю, — ред.) та 210 гривень другій категорії (інші учасники ліквідації, — ред.), все. В центрі підтримки бахмутян давали через “Карітас” (благодійний фонд, — ред.) їжу та трошечки речей, але ж це було як переселенцям. Все, а на те, що ми чорнобильці ніхто зараз і не дивиться. Пільг немає, нічого немає”, — каже Борис Іщенко.
Єдине, що відчулося, каже співрозмовник, — це підвищення пенсії з 1 березня 2023 року. Однак це сталось не через те, що Борис Іщенко ліквідатор на ЧАЕС, а через всеукраїнську індексацію, яку зробив Пенсійний фонд.
Зазначимо, ліквідаторів на ЧАЕС досі приймають на обстеження безкоштовно по всій країні.
“Я прийшов до Житомирської лікарні показав посвідчення, мене прийняли та трошечки пролікували. Пільгові ліки є тільки для ЗСУ, для нас немає, все сам купуй. Ну хоч приймають та обстежують безкоштовно”, — ділиться голова Бахмутської організації людей з інвалідністю “Спілка Чорнобиль України”.
Бахмутські чорнобильці повинні були раз на два роки отримувати від держави оплачені поїздки в санаторії або профілакторії для підтримки здоров’я, але з цим проблеми були ще до відкритого вторгнення.
“Я тут встав на облік в Дніпровському районі [Києва], так мені сказали, що навіть путівок на оздоровлення у цьому році не буде. Хоча це по закону повинно бути, я їх вже з 2021 року не бачив”, — каже голова об’єднання бахмутських чорнобильців.
Станом на 1 квітня 2023 року на обліку у Бахмутському соцзахисті залишались 383 людини, що постраждали від наслідків трагедії на Чорнобильській АЕС. Серед них саме ліквідаторів 120 бахмутян, 71 вдова померлих від наслідків хвороб та 36 дітей ліквідаторів.
“Я нічого взагалі не знаю, я зареєструвався як ВПО, а який в нас тепер статус і до кого звертатись. Вчора (20 квітня, — ред.) прийшов в управління праці і соцзахисту. Спитав про допомогу, а мені кажуть:
— Фінансування немає!
Я тепер як генерал без армії, — ділиться голова Бахмутської організації людей з інвалідністю “Спілка Чорнобиль України”.
Бахмутська посадовиця з соцзахисту очікує, що гроші повинні бути на роковини.
“З державного та обласного бюджету виділили гроші на надання певних видів соціальних допомог. Матеріальна допомога до роковин трагедії буде надаватись як і раніше з обласного бюджету. На це область виділила 210 тисяч гривень”, — каже Лариса Кончакова.
Тобто кожен з бахмутських чорнобильців мав отримати по 548 гривень, але посадовці не встигли підготувати необхідні документи.
“Однак ця матеріальна допомога надається згідно з розпорядженням голови військової адміністрації. Наразі (21 квітня, — ред.). Відповідного розпорядження ще не було, тому чекаємо”, — зазначає Лариса Кончакова.
Станом на роковини, 26 квітня 2023 року, на сторінці Донецької обласної військової адміністрації немає розпоряджень пов’язаних з соціальними виплатами ліквідаторам на Чорнобильській АЕС. Останній опублікований документ від 17 квітня про зміни щодо видачі гуманітарних продуктів.
Цю допомогу можуть нарахувати пізніше, тому заступниця начальника управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради пропонує телефонувати з питаннями за номерами:
099 713 3980
099 713 4250
Нагадаємо, в перший же день повномасштабного вторгнення окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Під час тимчасової окупації росіяни нарили окопів у “рудому лісі”, де досі висока концентрація радіації.
2 квітня 2022 року над територією Чорнобильської АЕС підняли український прапор та увімкнули гімн України. В цей же день Київщину повністю звільнили від окупантів. Окупанти тоді втекли до кордону з Білоруссю та забрали з собою полонених нацгвардійців, які охороняли атомну станцію.