Чи мають переселенці платити за проживання у прихистках від держави (роз’яснення)

Переселенці мають право на безкоштовне проживання у прихистках, наданих державою по всій території країни. Втім, деякі з них зіштовхуються з вимогами сплачувати оренду або комунальні послуги. Ми підготували роз’яснення: чи можуть власники такої нерухомості вимагати оплату за проживання та послуги ЖКГ. 

До редакції Вільного Радіо звернулася переселенка Наталя з Дружківки. Вона хотіла евакуюватися до Дніпра, зателефонувала керівнику прихистку-гуртожитку щодо можливого заселення та з’ясувала, що там “з переселенців беруть гроші в повному обсязі”.

Зокрема, за двох людей оплата “комунальних послуг та оренди” за адресою: вулиця Архітектора Олега Петрова, 1-Б, на початку 2025 року, за її словами, становила 3500 гривень.

Зі схожим зіштовхнувся й інший читач: 

“Я побачив вашу статтю від 20 травня 2024 року з приводу безкоштовного гуртожитку — місто Дніпро, вулиця Володимира Моссаковського, 13-Г. Я тут мешкаю вже близько року та сплачую за цей гуртожиток. Хотів перепитати, наскільки правдива ця інформація, бо спочатку в нас була оплата за комунальні послуги та проживання. Ціна однієї кімнати для однієї людини — 3500 гривень. Коли в кімнаті живе двоє — грубо кажучи, виходить 1800 гривень”, — розповів переселенець Ігор, що звернувся телефоном.

Міністерство розвитку громад та територій України пів року відповідало на запит журналістів Вільного Радіо щодо розʼяснення ситуації

Ще в лютому 2025 року ми надіслали інформаційний запит до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням уточнити вимоги щодо оплат у прихистках від держави. 

Втім, ми отримали листа з відповіддю лише наприкінці червня 2025 року.

Чи можуть керівники безкоштовних прихистків вимагати з переселенців гроші за проживання

У відповіді фахівці Мінгромад нагадали, що головним документом, який регулює всі питання безоплатного проживання переселенців у тимчасових прихистках, є порядок Кабінету міністрів України №930 від 1 вересня 2023 року.

“Пунктом 15 Порядку визначено, що внутрішньо переміщені особи мають право на безоплатне тимчасове проживання в місці тимчасового проживання, отримання повної та достовірної інформації стосовно житлово-комунальних послуг, які надаються в місці тимчасового проживання, їх вартості, тарифів, умов оплати та обсягів спожитих комунальних послуг”, — наголошують у Мінгромад.

Отже, проживання у прихистках дійсно не може бути платним для переселенців. Водночас сплачувати за комунальні послуги необхідно, адже ними користуються переселенці, уточнюють в профільному Міністерстві.

Втім, якщо переселенець зареєстрований як ВПО та проживає у місцях тимчасового розміщення — комунальної, державної або приватної форми власності — він/вона додатково може отримати компенсацію від держави на оплату комунальних послуг.

Питання компенсації регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 26 “Про затвердження Порядку та умов надання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану”.

У травні 2025 року Уряд затвердив оновлений документ, згідно з яким компенсація покриває вартість спожитих житлово-комунальних послуг — але у межах соціальних норм.

Ще однією умовою отримання компенсації є розмір житла. Держава готова допомогти, якщо у родини житлова площа з розрахунком менше ніж 13,65 м² на одну людину.

Важливо: компенсацію за послуги ЖКГ надають лише тим ВПО, житло яких знищене або стало непридатним для проживання, і відповідні дані внесли до реєстру пошкодженого майна. Тобто щонайменше для переселенців із половини Донецької області оформити таку допомогу не вдасться.

Зазначимо, журналісти Вільного Радіо підготували інструкцію про те, як переселенці можуть подати заяву на компенсацію оплати послуг ЖКГ.

Що робити, якщо є підозра, що власники прихистків незаконно вимагають гроші за комунальні послуги або оренду

Фахівці Мінрегіонів пропонують вирішувати будь-які спори щодо оплати проживання та комунальних послуг у місцях тимчасового розміщення ВПО трьома шляхами:

1. на зборах, які відбуваються за участі керівника місця тимчасового розміщення та його мешканців;
2. написати звернення до органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, інших державних установ, підприємств, організацій та до власника житла;

      3. звернутися до суду.

Нагадаємо, в Україні затвердили механізм дистанційного обстеження житла у зоні активних боїв. Тепер комісії зможуть дистанційно обстежувати зруйноване житло на територіях активних бойових дій.