Понад 100 років тому американські жінки вийшли на мітинг проти гендерної дискримінації. Це дало поштовх жінкам з інших країн боротися за свої права. З 1975 року жіночий день відзначають по всьому світу. Але в нас його заведено святкувати як “день краси та прекрасної половини людства”. Розбираємося, чому така позиція хибна, а також розповідаємо про всесвітній день чоловіків, який у нас чомусь не відзначають.
У 1908 році 15 тисяч жінок вийшли на вулиці Нью-Йорка, аби заявити про себе. Учасниці акції виступали за коротший робочий день, вищі зарплати та право голосу. Роком пізніше з подачі американської соцпартії у Сполучених Штатах вперше відсвяткували дату, яку назвали Національним днем жінки.
У 1910 році видатна німецька комуністка Клара Цеткін запропонувала щорічно влаштовувати жіночі демонстрації за гендерне рівноправ’я та емансипацію. Саме цій жінці заведено завдячувати появі жіночого дня на календарі.
Ініціативу підхопили у чотирьох європейських країнах: Данії, Німеччині, Австро-Угорщині та Швейцарії. 19 березня 1911 року там уперше відсвяткували День жінок, а наступного року цю дату відзначили вже 12 травня. Згодом країн, де проходили жіночі мітинги, ставало більше, але дата проведення щороку була новою. Лише у 1914 році свято припало на неділю 8 березня.
Варто зазначити, що мітинги мали певний успіх. Так, за 7 років часткове або повне право голосу отримали громадянки Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії, Австралії та Нової Зеландії.
1917 рік став важливим для історії свята. 23 лютого за юліанським календарем, або 8 березня за сучасним, у Російській імперії розпочалося заворушення, яке згодом переросло в революцію. У цей день у Петрограді (нині Санкт-Петербурзі) почалася забастовка працівниць ткацьких фабрик під гаслом “Хліба і миру!”. Учасниці страйку виступали проти війни та скрутного становища трудящих жінок. Намагаючись врятувати своє положення, імператор дарував їм право голосу, але революція набирала обертів. За кілька днів Микола II зрікся престолу.
У 1921 році радянські комуністки на згадку про петроградські події зробили 8 березня Міжнародним жіночим днем. Про “слабку стать” не йшлося – дата присвячувалася сильним жінкам, готовим працювати так само важко, як і чоловіки. А з 1966 року цей день став неробочим.
Тривалий час День жінок відзначали головним чином у соціалістичних країнах. Але у 1975 році, на честь Міжнародного року жінок, Генасамблея ООН проголосила 8 березня днем святкування досягнень жінок та протесту проти пережитків нерівноправ’я.
Щороку жіночий день прив’язують до певної теми. Ось кілька останніх гасел:
Цьогорічна тема 8 Березня – “Жінки на керівних позиціях: досягнення рівного майбутнього у світі COVID-19”.
Попри те, що підгрунтя цього свята суто феміністичне, останнім часом 8 березня перетворили на “День весни та найкращої половини людства”. В цей день у країнах пострадянського простору, серед яких й Україна, жінкам нагадують, що вони – прикраса світу та берегині домашнього затишку.
У декого взагалі виникають асоціації, наче цей день – чи не єдиний, коли жінка “отримує право” відпочити від хатніх справ та вислуховує компліменти.
Сотню років тому суфражистки заявили, що факт їхнього народження жінками не дає нікому підстав утискати їх у правах. А тепер цей факт став чимось на кшталт заслуги: жінок вітають із тим, що вони – жінки. Тобто, істинне значення цього дня стерлося.
Колись жінкам забороняли носити штані та їздити на велосипеді, а тепер вони можуть голосувати, обіймають керівні посади та працюють на тих самих посадах, що й чоловіки. Здавалося б, жінки домоглися всього, про що просили та всюди настало рівноправ’я. Втім, це далеко не так. У багатьох країнах досі є традиції та устої, неприйнятні для розвиненого суспільства. Наприклад, в Афганістані ще кілька десятків років тому жінки могли вдягатися як заманеться та вчилися в університетах. Зараз їх змушують носити спеціальний одяг, який закриває навіть обличчя, не дозволяють водити авто, виходити самим на вулицю та просто голосно розмовляти.
Навіть у країнах, де панує рівноправ’я, можна просто на вулиці зіткнутися з проявом упередженого ставлення до жінок. Яскравий приклад – рекламні оголошення, де увагу перехожих привертають оголеними жіночими формами або вульгарними фразами.
Міжнародний день чоловіків відзначають щороку 19 листопада. Це свято має статус офіційного у понад 60 країнах світу, серед яких є США, Велика Британія, Канада, Франція, Італія, Австрія та Данія. Щоправда, вихідним, як 8 Березня, його не зробили.
В Україні цю дату також визнали, але в нас про неї майже ніхто не знає. Чоловіки у країнах колишнього СРСР звикли вважати “своїм” днем 23 лютого. Чому українцям варто від нього відмовитися, ми писали тут.
Читайте також: