Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Сергія Моршньова з Покровська. До повномасштабного вторгнення він працював майстром із ремонту ліфтів і любив риболовлю. У 2024 році чоловік долучився до лав ЗСУ та захищав Донеччину. Дев’ять місяців його вважали безвісти зниклим, та згодом підтвердили загибель.
Про Сергія розповіли на сторінці “Щоденник пам’яті Покровської міської територіальної громади”.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Сергій Моршньов народився 8 грудня 1969 року у Покровську. Хлопець закінчив місцеву школу №2, а підрісши, працював майстром із ремонту пасажирських ліфтів на підприємстві “OTIS”.
Останні сім років він жив у селі Володимирівка Синельниківського району на Дніпропетровщині. Вільний час чоловік любив проводити за риболовлею, часто щонеділі вирушав на місцевий ставок.
Після початку повномасштабного вторгнення у червні 2024 року Сергій вирішив долучитися до Збройних сил України. Він служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського та виконував завдання на рідній Донеччині.
Напередодні виходу на позиції в районі Курахового він написав доньці: “Все буде добре!”. Проте вже 2 вересня 2024 року звʼязок з Сергієм зник.
Дев’ять місяців родина чекала на будь-яку інформацію. У травні 2025 року підтвердили його загибель: захисник отримав мінно-вибухові травми на позиції поблизу села Перечистівка Волноваського району Донецької області.
14 травня 2025 року у Володимирівці Сергія поховали на місцевому кладовищі.
На нього вдома чекали мати, брати та донька.
Вічна памʼять захисникові.