Підтримайте Вільне Радіо
Різдвяні традиції в українських родинах різняться залежно від регіону, сімейної історії та досвіду поколінь. Десь суворо дотримуються посту й готують 12 пісних страв, в десь поєднують обряди різних культур.
У матеріалі розповідаємо, якими були різдвяні традиції в родинах наших колег, які виросли в різних регіонах України.
На Закарпатті, де народилася і виросла авторка тексту, Юлія Маркулич, Святвечір мав чіткий усталений ритм. Упродовж 6 січня в оселях готували пісні страви до Святої вечері та не пісні — на Різдво. За стіл сідали пізно, а кутю готували не в усіх родинах. Натомість на столі могли бути суп із квасолі та квашеної капусти, смажена риба, оселедець, вареники, картопля, квасоля, тушкована капуста з грибами та соління.
Обов’язковими атрибутами були запалена свічка, сіль і крайчун — хліб або коровай, який не прибирали зі столу впродовж двох тижнів, аж до Водохреща. До кімнати голова родини заносив дідуха (або “снопик”) — символ достатку й родинної єдності. Святий вечір починався з привітання: “Дай Боже добрий Святий вечір”, а родина відповідала: “Дай Боже здоров’я”. Далі була спільна молитва. Після вечері родини колядували, страви залишали на столі до ранку, а світло в кімнаті не вимикали. Вночі в оселі приходили колядники та бетлегеми — театралізовані різдвяні вертепи.
Та в різних регіонах Різдво відзначали по-різному.
Журналістка Олена Русінова народилася й усе дитинство провела в селі Мануйлівка Запорізької області. У її родині різдвяні традиції були міксом кількох культур, передусім української та болгарської. Саме болгарські переселенці заснували це село ще у XIX столітті.
На Різдво в родині готували кутю та доповнювали її іншими стравами. Більшість із них були не пісними, адже родина не дотримувалася релігійних обмежень. Серед дитячих обов’язків Олени було віднести казанок куті хрещеним батькам.
“Я собі цю подорож уявляла десь на рівні з тим, як Фродо Беггінс (головний герой книги “Володар перснів” Джона Р. Р. Толкіна, — ред.) подорожував з перснем. Хоча моя кінцева точка подорожі була і значно приємніше”, — ділиться Олена.
Серед усіх різдвяних традицій найулюбленішою в Олени була баніца “із сюрпризом”.
“Вже у дорослому віці я читала багато про традицію обрядового хлібу, і думаю, що це десь перетинається. У нашій же родині мама випікала баніцу — це традиційна болгарська святкова страва (листкове тісто з сирною начинкою, яке заливають сметанним соусом і запікають). І в неї мама ховала різні дрібнички, яким ми самі вигадували попередньо значення. Наприклад, гілочка у вигляді рогів означала корову і те, що людина, якій попадеться ця гілочка, має протягом року доглядати корову. Або на той час ще були 25 копійок, вони означали, що людина має мити машину увесь рік. Але найстрашніше було витягнути пряму маленьку паличку — вона мала значення дуже лінивої, нетрудящої людини. Моїм найбільшим страхом дитинства було дістати саме цю паличку”, — пригадує журналістка.
Шеф-редакторка Вільного Радіо Анна Сердюк, яка народилась і виросла в Харкові, розповідає, що в її родині було заведено щедрувати та засівати “на достаток”. Хоч цей обряд пов’язаний зі святкуванням Нового року, саме його вона пам’ятає найяскравіше.
У дитинстві Анна разом із рідними ходила щедрувати до знайомих бабусі — це вважали добрим знаком на наступний рік.
“А батько і його друг всі роки, які пам’ятаю себе, завжди один одному засівають в той день, коли першим в хату за день мав би зайти чоловік. Зерно те не вимітається зразу, бо то на достаток, по ньому ходити пів дня”, — ділиться Анна.
Менеджерка спільноти Вільного Радіо Наталя Тищук родом із Бахмутського району. Вона розповідає, що різдвяні свята в її сім’ї завжди намагалися проводити в колі рідних.
Страви на Святвечір готували всі разом. На покуття, де стояли ікони, заносили сіно й ставили кутю. Про звичаї та значення обрядів у дитинстві Наталі розповідала бабуся.
“Цього року буду готувати улюблені вареники з капустою і картоплею, буду ставити на стіл 12 страв. Ворог захоплює мої землі, дуже важко розуміти, що знищений будинок, де ти збирався на це свято, розбиті кладовища. І зараз там наступальні дії противника. Це Різдво буде дуже важким для мене”, — ділиться Наталя.
Раніше ми розповідали, як відзначали Різдво на Донеччині 100 років тому та які автентичні колядки були поширені в регіоні.