Ми поспілкувалися з пенсіонером з Бахмута Юрієм Ломакіним, який під Новий рік надягає пухнасту бороду Діда Мороза і дарує свято дітям і дорослим. Скільки в нього костюмів, як він ставиться до алкоголю на роботі та як працює з наймолодшими клієнтами, – читайте у матеріалі. Далі монолог Юрія.
За фахом я музикант. 8 років я працював у філармонії, а згодом вийшов на пенсію. І вже шостий рік працюю Дідом Морозом.
Моя робота починається приблизно 17 грудня, а завершується десь 15 січня. Нас зі Снігуронькою запрошують як на корпоративи, так і до дітей. Зазвичай люди самі собі роблять свято, а ми їм допомагаємо. Обов’язкова умова – новорічна ялинка. Якщо її немає, не буде й святкових хороводів.
Щоб гості не засумували, ми проводимо конкурси та ставимо цікаві запитання. Наприклад, чи знаєте ви, коли у Снігуроньки День народження? З 4 на 5 квітня, це достовірний факт. У казці Островського та в опері Римського-Корсакова чітко вказана ця дата. За годину роботи ми встигаємо провести до п’яти конкурсів. Для дітей вони одні, а для дорослих – інші. У нас в арсеналі їх вдосталь.
Дуже важливо працювати без пауз. Свято має проходити в інтенсивному темпі, інакше зіпсується чарівна атмосфера.
Частіше за все люди замовляють Діда Мороза, але трапляється, що потрібен Санта Клаус або Святий Миколай. Відповідно, склад святкової команди має бути різним. Коли я працюю Дідом Морозом, поруч зі мною завжди Снігуронька, а коли я Санта чи Миколай – у мене має бути янгол. Його грає дуже талановитий хлопчик.
Змінюються не лише напарники, а й костюми. Їх у мене багато. Раніше був лише один, червоний. А тепер мені пошили ще один, більш ошатний, “боярський”. Він синього кольору. Костюми Санта Клауса та Святого Миколая, звісно, також є. У Снігуроньки теж дуже гарне вбрання, витримане у лазурових відтінках.
До слова, Снігуронька нерідко допомагає, якщо дитина лякається Діда Мороза. Це найчастіше буває з малечею до 3 років. Я ж такий кремезний, з бородою, з мішком, а Снігуронька гарна, і діти її асоціюють з мамою. Тому вона бере ситуацію у свої руки, це вже в нас відпрацьовано.
Подарувати святковий настрій коштує небагато. Ми розуміємо специфіку регіону та знаємо, що середня зарплата у людей невисока. Тому за годину роботи ми просимо 200 грн, це дуже демократична ціна. До того ж, ця робота – це заняття для душі. Погодьтеся, приємно бачити веселих людей у важкий час. А якщо дитина посміхається, то це у сто разів приємніше.
Діти, до речі, досі вірять у Діда Мороза. Здавалося б, вони зараз такі просунуті й так швидко дорослішають, та все ж вірять у казку. Тут неабияку роль відіграють батьки, які просять дітей не пустувати, інакше Дідусь не принесе подарунків. І до 6-7 років дитина в це вірить. А більш старші діти, хоч і не вірять у Діда Мороза, все одно віддають належне традиції. І я вважаю, що це правильно. Якщо ця традиція має в основі добро, то чому б її не підтримувати. Тому 31 грудня ми повністю присвячуємо спілкуванню з дітьми. 20 хвилин вистачає, щоб малий повірив у диво. Буває й так, що дитина не хоче відпускати мене, хапає за ноги й кричить: “Мама, скажи, щоб він не йшов!”.
За роки роботи в моєму мішку побувало безліч подарунків. Вони дуже різні, адже у кожної дитини свої інтереси та прихильності. Однак частіше за все хлопцям дарують машинки, танки або конструктори, а дівчатам – ляльки й біжутерію.
Одного разу відбулася смішна ситуація, яка потім змусила мене замислитися. Дитина запитала мене: “Дідусю, а ти з нашого міста?” Я відповідаю: “Ні, я з Півночі”. Дитина мені: “А як же ти доїхав?” Кажу: “На оленях”. А маля питає: “А як тебе на кордоні пропустили?” На перший погляд, просте запитання, але воно відображає сучасний стан нашого краю.
Буває таке, що люди, до яких я приходжу, просять з ними випити, але для мене це – табу. Я жодного разу не пив на святі, тому на такі пропозиції в мене підготовлена відповідь: “Мене олені не повезуть”. Якби я пив кожного разу, коли мені пропонують, в мене б уже печінка відмовила. Крім того, до дітей не можна приходити п’яним. Якщо дорослі можуть упізнати п’яну людину за запахом та поведінкою, то діти орієнтуються по очах.
У роботі я з’ясував: бути добрим для Діда Мороза мало. Він повинен нагадувати дитині його батька та дідуся, яких вона любить. Він дійсно має стати рідним для малого, і тоді він неодмінно повірить у новорічне диво.
Читайте також: