Минула зима для музею пройшла у неопалюваній будівлі та без персоналу, і в деяких залах на стінах вже з’явилася пліснява. Підприємство-засновник передало музей на баланс міста, але у громади на нього коштів не вистачає.
Про це говорили під час “круглого столу” в Часовоярському палаці культури, де знаходиться промисловий історико-краєзнавчий музей.
“Наразі музей не працює вже рік. Ухвалене рішення на рівні влади створити комунальне підприємство та найближчим часом оголосити конкурс на посаду керівника закладу. Але пропонується виділити 1,25 ставки для музею, це майже ніщо. Ніби обіцяють, що наступного року буде 3,5 ставки”, — розповідає в коментарі Вільному радіо депутат Часовоярської міськради та співініціатор круглого столу Руслан Макарович.
Тому активісти та небайдужі люди вирішили створити громадську організацію “Громадська рада музею”. Ініціатори планують залучати грантові кошти, аби врятувати музей. Установчі збори запланували на 25 вересня.
“Музей — це інститут пам’яті, це дуже важлива річ, тому що це передача знань від покоління до покоління. Немає музею — починаються війни. Шальки терезів у багатьох людей перехиляються в інший бік: виїжджати чи ні з цього міста (“куди я поведу дитину?”) Якщо тут є виставка, тут є куди піти. Люди духовно збагачуються (після відвідування музею, — ред.) — виходять з іншими очима”, — каже історик Валерій Богуненко.
Фактично Валерій — зберігач фондів цього музею, але юридично він тут не працює майже рік.
З 2011-го ставку директора музею скоротили, залишивши лише зберігача фондів. Але з 2017-го і цю ставку почали скорочувати: зберігач працював на чверть ставки та навчався в аспірантурі. У грудні 2020-го скоротили й цю ставку. Нині музей займає площу 420 м², має близько 7 тисяч експонатів у 9-ти відділах, але в експозиціях виставлено менше половини.Для довідки:Музей, який утворили у грудні 1966, працював в радянські часи на громадський засадах. У 1993-2000 рр. музей розміщувався в іншій будівлі, кілька разів його грабували. У 1997 році цінні експонати перевезли до Артемівського музею. У липні 2001-го музей відкрився в палаці культури Часівоярського вогнетривкого комбінату.
“В архівних фондах зберігається близько 4 тис. архівних одиниць зберігання (документи, фото) та купа речових експонатів, які ще не обліковані. Тому що на одні руки така величезна робота неприпустима”, — каже зберігач фондів Валерій Богуненко.
Історик Богуненко каже, що пропонував екс-меру Дмитру Верзілову два шляхи для музею: створення мінімальних умов або ліквідація закладу.
“Музей перебуває у стадії реорганізації, яка критично затягнулася. Я пояснював колишньому меру Верзілову: “Ми можемо втратити музей. Яка у нас схема дій? Ми або ліквідовуємо музей, передаємо всі цінні експонати в обласний краєзнавчий музей у Краматорську або у бахмутський музей”. Сказали: “Ні, ми не будемо передавати, будемо зберігати”. А якщо зберігати, то треба створити, вибачте, умови”, — каже зберігач фондів.
Але умови для музею колишньому меру створити не вдалося: ані виділити кошти на бодай 1,25 ставки, ані на опалення палацу культури. Валерій Богуненко показує журналістці зали, пошкоджені під час прориву труб опалення взимку: стіни вкриті пліснявою.
“Сім штук батарей рвонули, і вологе повітря знищило декілька експонатів, не дуже цінних. Пліснява по стінах пішла чорна, а по документах зелена. Це дотяглося до сьогоднішнього дня”, — каже зберігач фондів на волонтерських засадах.
За словами Валерія Богуненка, мінімальний необхідний штат для часовоярського музею — це 3-3,5 ставки: директор музею, зберігач фондів та науковий співробітник.
Нагадаємо, нещодавно мер Дмитро Верзілов достроково склав свої повноваження, і місто очолив секретар міськради Сергій Чаус. На “круглому столі” щодо долі музею його не було — захід проводили у вихідний.
За словами зберігача фондів часовоярського музею Валерія Богуненка, Сергій Чаус обіцяв музею розв’язання проблем.
“З його вуст я почув, що мені надається 1,25 ставки на музей до кінця року. А з нового бюджетного року переглянуть штатний розклад, і 3-3,5 ставки на музей буде виділено”, — розповідає під час круглого столу історик.
Буде це чи ні стане відомо у грудні, коли ухвалюватимуть бюджет громади на наступний рік. Найгірший варіант (невиділення необхідних коштів та ліквідацію музею) активісти під час круглого столу навіть не проговорювали.
“І коли влада каже, що нема грошей для цього, я пропонував: у нас є зайві посади, які у виконкомі працюють. Нам не потрібно 2 секретарі в приймальні”, — каже депутат Часовоярської міськради Руслан Макарович.
Також активісти хочуть допомагати оцифровувати музейний фонд та книжки технічної бібліотеки, збирати спогади містян-старожилів та організовувати соціальне підприємництво.
Нагадаємо, коштів у бюджеті Часовоярської громади не вистачає. Зокрема, то є, то немає перевезення пільговиків у приміському автобусі до Бахмута.
Читайте також: