Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — лікар із Маріуполя Сергій Антонець. Чоловік залишався в місті, рятуючи пацієнтів, та загинув внаслідок російського обстрілу.
Вільне Радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про загибель маріупольського лікаря написали на сторінці проєкту Mariupol Destruction and Victims.
Сергій Антонець був лікарем-урологом Маріупольської міської лікарні №4. Після початку повномасштабної війни, коли у медзакладі майже не залишилося лікарів, чоловік продовжував надавати допомогу маріупольцям. Інколи він не виходив з медзакладу по кілька діб.
4 квітня 2022 року, повертаючись з лікарні додому, Сергій потрапив під обстріл. Лікар зазнав осколкових поранень, які стали смертельними.
“Сергій Миколайович до останнього виконував свій лікарський борг, завжди приходив на допомогу!” — написали про медика.
За 10 днів після трагедії дружина загиблого лікаря знайшла і поховала його тіло.
“Новина про загибель ще одного мого друга, нашого улюбленого Дока, прийшла до мене на недільному служінні, за десять хвилин до моєї проповіді… <…> Пробач, Док, що не змогли дістатися до тебе і допомогти. Ми справді намагалися”, — написав волонтер, капелан “Батальйону Маріуполь” Геннадій Мохненко.
Чоловіки мали спільне захоплення — альпінізм. Разом вони підіймалися на Ельбрус, Кіліманджаро та інші гірські вершини.
“Остання підкорена нами гора – Монблан. З нами була телевізійна команда, яка знімала фільм про це сходження із закликом до усиновлення сиріт. Сергій Миколайович чекав, коли фільм закінчать. Ми мріяли подивитися прем’єру. На жаль, він уже завершив сходження на свою головну вершину життя. До зустрічі, Док”, — написав Геннадій Мохненко.
Сергія Антонця запам’ятали як віданого своїй справі фахівця. У 1986 році, коли сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, він добровільно записався до 1-го медичного загону, сформованого в Маріуполі.
“Уже з 8 травня надавав медичну допомогу населенню й організовував евакуацію у зоні відчуження. Там отримав велику дозу опромінення. Здоров’я Сергія Миколайовича погіршилося. Він отримав групу інвалідності, але продовжував працювати лікарем. Його було відзначено багатьма нагородами за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС”, — розповів платформі “Меморіал” голова Маріупольської міської громадської організації “Союз Чорнобиль України” Сергій Нехаєвський.
Сергія Антонця поховали на Новотроїцькому цвинтарі кладовищі у Лівобережному районі Маріуполя. Йому було 67 років.
Світла пам’ять.